Варяги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варяги у Візантії. Ілюстрація з хроніки Скилиці.

Варяги — (від старо-північн.-герм. — væringjar, нім. — Waräger, грец. — Βάραγγοι а Βαριάγοι, стар.-слав. — Вар'яже, Вар'язі) — назва скандинавських (головним чином шведських) вояків-вікінгів[Джерело?], що плавали із Скандинавії по Дніпру до Константинополя, щоб найматися до цесарської гвардії. Назва спочатку мала функцію соціоніму (означала староскандинавською - пов'язані клятвою вояки), котрими в середньовічних джерелах[1] спочатку називали особисту гвардію візантійського імператора та князівську дружину новгородських і київських князів ІХ-ХІ ст. Згодом слово надбало характер етноніму.

Зміст

Походження [ред.]

Норманська версія Варяги - у широкому тлумаченні цього терміну — нормани, мандрівники, воїни-пірати та купці з північної Європи — Скандинавії; германо-мовні племена, що населяли західне узбережжя Балтійського моря до утворення держав Данія, Швеція та Норвегія. Етнонім «варяги» вживався у Східній Європі та Візантії, в Західній Європі ці ж племена одержали назву «вікінги». У вужчому тлумаченні (що походить з візантійських джерел) варяги — це норманські воїни, що наймалися служити охоронцями до двору візантійських імператорів.

Етимологія [ред.]

Існують різні версії походження назви «варяги»:

  • від давньосканд. — Væringjar, із “várar”, «важлива обіцянка», щось на зразок «Пов'язане Словом та Клятвою товариство озброєних вояків».
  • варяги — давньоруська назва жителів Скандинавії в давньоруських джерелах. У зв'язку з теорією про скандинавське походження варягів була ототожнена з європейськими назвами — «Нормани» (від старогерм. «Nordgermanne» — Північні люди).
  • «Варяги» походить від др.-герм. wara (Присяга, клятва), тобто варягами були воїни, що дали клятву (мабуть, у вірності візантійському імператору).
  • Гедеонов С.А. знайшов близьке за етимологією слово в балто-слав'янському словнику древанського наріччя, що був опублікований І.Потоцьким 1795 року в Гамбурзі: warang - меч, мечник, захисник. При цьому стає зрозуміли походження російського слова "варежка" (рукавичка) - одяг, що захищає [2].
  • від ведичного бога світових вод Варуни, тобто варяги - мореплавці, більшість з яких складали Полабські слов'яни.

Джерела [ред.]

Згадка про варягів у візантійських джерелах — у хроніці другої половини 11-го століття (1057 р.) «Synopsis Historion» візантійського придворного історика Іоанна Скілітця (лат. - Ioannes Skylitzes; грец. - Ιωάννης Σκυλίτζης) .

Уперше у староруських джерелах згадуються у вміщеній у «Повісті минулих літ» легенді про «закликання варягів». «Повість» називає варягами представників різних народів, а Балтійське море — «варязьким»: «идоша [из контекста следует: представители чюди, словен, мери, веси, кривичей] за море к варягом к руси. Сице бо ся звахутьи варязи русь, яко се друзии зъвутся свие друзии же урмане, анъгляне, друзии гъте, тако и си».

Михайло Ломоносов в своїй праці "Краткой россійской лєтописецъ" пише - "Славяне и Чудь по нашим, Сарматы и Скифы по внєшнимъ писателям, были древніе обитатели въ Россіи. Единородство Славянъ с Сарматами, Чуди со Скифами для многих ясных доказательствъ неоспоримо. Народъ Славенской, усилясь, притєснилъ Чудь къ сторонамъ восточнымъ и сєвернымъ, и часть оныя присовокупилъ въ свое соединеніе. Потомъ Варяги жившіе по берегамъ балтійскаго моря, которые именовались Россы, Готы, Норманы, Свія, Ингряне, имєя со Славянами частыя войны, купечества, и путешествуя въ Грецію чрезъ здєшнія земли, на многихъ мєстахъ поселились .. "

Рід занять [ред.]

Спочатку «мандрівники-мореплавці» варяги були типовими на той час піратами-розбійниками. Потім, «осівши на землю», покоривши місцеві племена чи примусивши їх платити данину, тобто накопичивши деякий рівень прибутку і багатства, вони ставали торгівцями-купцями. Варяги у європейській історіографії також відомі як найманці-охоронці при дворі візантійських імператорів. Варяги виконували, окрім того, функції княжих послів, брали участь в адміністрації, інші осідали в містах і займалися переважно торгівлею. На Сході Європи дружини варягів і варязькі купці в своїх подорожах на південь до багатої метрополії Візантії користувалися Дніпровим шляхом (Варязький шлях, шлях «З варяг у греки»). По ріці Волга вони плавали до Персії, де теж вели активну торгівлю.

Роль варягів у створенні Київської Русі [ред.]

За норманською теорією походження східнослов'янської державності, саме присутність варягів на землях східних слов'ян у першу чергу сприяла переходу протодержавних слов'янських утворень на рівень державності. Таким чином, вважається, що варяги або безпосередньо створили у східних слов'ян готові державні утворення, або відігравали активну роль у її створенні.

Їхні опоненти, навпаки, вважають утворення східнослов'янської держави винятково результатом еволюції місцевих суспільних відносин, а вплив варягів на державотворчі процеси розглядається як незначний або взагалі відсутній. Тут потрібно врахувати те, що норманську теорію вигадали іноземці, які зявились в Російській імперії при Петрі Першому, і підтверджень цих вигадок практично важко знайти. Останні дослідження німецьких археологів виявили , що схід і балтійське узбережжя Німеччини було заселене Полабськими слов'янами і Рюрик походить саме з них. При цьому думка про те що, малочисельна группа варягів могла здійснити помітний вплив на величезну державу, яка фігурувала в тогочасних документах сусідніх народів під назвами Руський Каганат, Антський союз з позиціїї сучасних знань виглядає малоімовірною. Наразі обидві теорії продовжують активно конкурувати.

Література [ред.]

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ В першу чергу в таких середньовічних джерелах як текст договору імператора Констянтина Багрянородогоз князем Ярославом та більш пізній Повісті времяних літ
  2. ↑ Гедеонов С.А. Варяги и Русь. Историческое исследование в 2-х частях. - Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии наук, 1876. - 714 с.


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання [ред.]

  • Петков С. Варяги: Государства викингов в Северо-Восточной Европе // http://petkov.at.ua/

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варяги&oldid=12590892