Родоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кристали родоніту в породі
Родоніт.

Родоніт (рос. родонит, англ. rhodonite, нім. Rhodonit m) — мінерал класу силікатів, ланцюжкової будови з групи піроксеноїдів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула:

  1. За Є.Лазаренком: (Mn,Ca)5[Si5O15].
  2. За Г.Штрюбелем, З.Х Ціммером: CaMn4[Si5O15].
  3. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn,Fe,Mg,Ca)SiO3.

Склад у % (з Туріну, Італія): MnO — 48,7; CaO — 4,51; SiO2 — 44,27.

Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид.

Форми виділення: масивні щільні або зернисті, шпатовидні, крупнокристалічні агрегати з неоднорідною текстурою, щільні тонкозернисті маси, ізометричні таблитчасті і призматичні кристали, рідше променисті агрегати.

Густина 3,4-3,7.

Твердість 5,5-6,75.

Рожевого, іноді рожево-сірого кольору.

Блиск скляний. На площині спайності — перламутровий полиск.

Різновид родоніту — фоулерит — має підвищений вміст ZnO (до 12 %). Крихкий.

Поширений мінерал метаморфізованих манґанових руд.

Використовують як виробне каміння; продукти вивітрювання — як манґанову руду.

Знахідки: Вестфалія, Східний Гарц (ФРН), Розіа Монтана (Румунія), Урал (РФ), Оуру Прету (Бразилія). В Україні зустрічається в Карпатах.

Назва — від грецького «родон» — троянда (C.F.Jasche, 1817). Синоніми — германіт, гетероклін, капнікіт, манґаноліт, орлець, пайсберґіт.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]