Ромен Гарі
| Ромен Гарі | |
| фр. Romain Gary | |
 Джин Сіберг і Ромен Гарі |
|
| При народженні: | Роман Кацев (пол. Roman Kacew) |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми: | Еміль Ажар (фр. Émile Ajar) |
| Дата народження: |
8 травня 1914 |
| Місце народження: |
Вільнюс |
| Дата смерті: |
2 грудня 1980 |
| Місце смерті: |
Париж |
| Громадянство: | французьке |
| Рід діяльності: | письменник, дипломат, лейтенант авіації |
| Жанр: | роман, новела, п'єса |
| Magnum opus: | Європейська освіта (фр. Éducation européenne) |
| Премії: |
prix Goncourt |
| http://www.romaingary.org/ | |
Роме́н Гарі́ (фр. Romain Gary; *8 травня 1914, Вільнюс — †2 грудня 1980, Париж) — французький письменник.
Справжнє ім'я — Роман Кацев (пол. Roman Kacew); у такому написанні воно й залишилося у французьких документах). Також писав під псевдонімом Еміль Ажар (фр. Émile Ajar).
Зміст |
Біографія [ред.]
Роман народився у російськомовній сім'ї єврейського походження. Батько — Ар'є-Лейб Кацев — був комерсантом, торгував хутром. Мати —Ніна (або Міна) Овчинська (Mina або пол. Nina Owczynska) — професійно шила.
Пізніше Гарі розповідав, ніби його мати була колись акторкою, але французька дослідниця Міріам Анісімов у книзі «Ромен Гарі, хамелеон» [1] стверджує, що це, ймовірніше за все, вигадка.
Ар'є-Лейб Кацев залишає сім'ю у 1925 році. Романа виховує мати.
З Вільнюса (тоді — частини Польщі) сім'я переїжджає до Варшави. Звідти Овчинська з сином емігрують до Франції (Роману тоді 13 років). Вони оселяються у Ніцці.
У 1938 році Роман іде до армії. Військовий пілот. У 1940, після капітуляції Франції, перебирається до Англії, де приєднується до Вільної Франції (фр. France libre) — армії генерала Де Голля. Продовжує битися у складі повітряних сил.
Після війни працює дипломатом.
Гарі починає писати ще до війни. Тоді ж з'являються його перші публікації. Проте справжньої майстерності він досягає лише у повоєнний період.
Гарі приділяв велику увагу стильності, бездоганності свого зовнішнього вигляду та одягу.
Закінчив життя самогубством у 1980 році.
Список творів [ред.]
- Під іменем Ромен Кацев (Romain Kacew):
- Вино мерців (фр. Le vin des morts) (1937, повернуто видавництвом, ніколи не опубліковано)
- Під іменем Ромен Гарі (Romain Gary):
- Європейська освіта (фр. Éducation européenne) (1945)
- Tulipe (1946)
- Le Grand Vestiaire (1949)
- Les Couleurs du jour (1952)
- Коріння неба (фр. Les Racines du ciel) (1956), Гонкурівська премія
- La Promesse de l'aube (1960)
- Johnie Cœur (1961)
- Gloire à nos illustres pionniers (1962, nouvelles)
- Lady L. (1963)
- The Ski Bum (1965)
- Pour Sganarelle (Frère Océan 1) (1965, essai)
- Les Mangeurs d'étoiles (La Comédie américaine 1) (1966)
- La Danse de Gengis Cohn (Frère Océan 2) (1967)
- La Tête coupable (Frère Océan 3) (1968)
- Adieu Gary Cooper(La Comédie américaine 2) (1969)
- Білий пес (фр. Chien blanc) (1970)
- Скарби Червоного моря (фр. Les Trésors de la Mer Rouge) (1971)
- Європа (Europa) (1972)
- Les Enchanteurs (1973)
- Ніч буде довгою (фр. La nuit sera calme) (1974, інсценуація інтервю, нібито з Франсуа Бонді (фр. François Bondy))
- Au-delà de cette limite votre ticket n'est plus valable (1975)
- Блиск жіночності (Clair de femme) (1977)
- Charge d'âme (1977)
- La Bonne Moitié (1979)
- Les Clowns lyriques (1979)
- Les Cerfs-volants (1980)
- Життя і смерть Еміля Ажара (фр. Vie et mort d'Emile Ajar) (1981, посмертне)
- Людина з голубом (фр. L'Homme à la colombe) (1984, остаточна посмертна версія)
- Під іменем Еміль Ажар (Émile Ajar):
- Gros-Câlin (1974)
- Життя попереду (фр. La Vie devant soi) (1975), Гонкурівська премія
- Псевдо (фр. Pseudo) (1976)
- L'Angoisse du roi Salomon (1979)
- Під іменем Фоско Сінібальді (Fosco Sinibaldi):
- Людина з голубом (фр. L'Homme à la colombe) (1958)
- Під іменем Шатан Богат (Shatan Bogat псевдонім утворено від російсько-кавказького «шайтан богат») :
- Голова Стефані (фр. La Tête de Stéphanie) (1974)
Переклади українською [ред.]
- «Життя попереду»[2] - Відзнака Премії ім. Сковороди 2009 року.
- «Обіцяння на світанку»[3] - Премія ім. Сковороди 2011 року.
Примітки [ред.]
- ↑ Myriam Anissimov, Romain Gary, Le Caméléon, biographie, éditions Denoël, 2004 ; nouvelle édition en Folio chez Gallimard, 2006, ISBN 2-07-041361-6
- ↑ http://libra.in.ua/node/1087
- ↑ http://libra.in.ua/%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%86%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83
Посилання [ред.]
|
|||||
