Сальваторе Скіллачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Сальваторе Скіллачі
Salvatore Schillac croppedi.jpg
Особові дані
Повне ім'я іт. Salvatore Schillaci
Дата народження 1 грудня 1964(1964-12-01) (50 років)
Місце народження Палермо, Італія Італія
Прізвисько Тото
Позиція нападник
Юнацькі клуби
????–1982 Італія «Амат Палермо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1982–1989 Італія «Мессіна» 219 (61)
1989–1992 Італія «Ювентус» 90 (26)
1992–1994 Італія «Інтернаціонале» 30 (11)
1994–1997 Японія «Джубіло Івата» 78 (56)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1989 Італія Італія U-21 1 (0)
1990–1991 Італія Італія 16 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 4 вересня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 4 вересня 2011.

Сальваторе «Тото» Скіллачі (іт. Salvatore "Toto" Schillaci; 1 грудня 1964, Палермо) — колишній італійський футболіст, нападник (футбол). Найкращий бомбардир Чемпіонату світу 1990 року.

Біографія[ред.ред. код]

Сальваторе народився у багатодітній сім'ї, яка займалась рибальським промислом на острові Сицилія. Його батько — Доменіко Скіллачі, мав віру, що син стане відомим футболістом й віддав хлопця з різною довжиною ніг до спортивного клубу «Амат Палермо». Коли у Сальваторе з'явилася реальна перспектива виступу за головну команду свого регіону — «Палермо», його батько віддав сина до клубу з сусідньої провінції Мессіна. Однойменна команда виступала у серії С2 й саме там 1982-го дебютував 18-річний нападник Скіллачі.

Наступного сезону 1983/1984 років «Мессіна» з першого місця у своїй лізі виходить до серії С1. Ще через рік сицилійська команда мала реальну можливість вийти до серії В, та на заваді став сусідній клуб — те саме «Палермо». Щоправда у ті часи Сальваторе не відзначався результативністю: у свій перший сезон він забив тільки три голи в 26 зустрічах, а у двох других — по чотири м'ячі.

У другу за рангом лігу «Мессіні» вдалося потрапити у розіграші 1985/1986 років. А однією з зірок тогочасної команди якраз того року став і нападник Скіллачі — він у 33 матчах забив 11 голів. І уже на цьому хлопець не спинився — у новій для команди серії В під керівництвом відомого тренера Зденека Земана він через у сезоні 1987/1988 забив 13 голів, а наступного — став найкращим бомбардиром з 23 голами у 35 іграх.

Після того успішного року Сальваторе перейшов до «Ювентуса» й під керівництвом Діно Дзоффа у 30 іграх забив 15 голів. Злет Скіллачі не міг не помітити тренер збірної Адзельйо Вічіні‎ й тепер уже він взяв хлопця на Чемпіонат світу як запасного нападника.

Свої виступи за збірну Скіллачі почав з останнього товариського матчу Італії напередодні чемпіонату світу проти швейцарців. Тоді Сальваторе продемонстрував не надто виразну гру й у підсумку не потрапив до основного складу головної команди Італії.

Та уже під час першого матчу головний тренер був змушений випустити Тото як джокера через те, що пара нападників стартового складу не могла забити гол у ворота збірної Австрії. Скіллачі став героєм матчу, оскільки забив вирішальний гол після пасу Джанлуки Віаллі. У другій грі з американцями Сальваторе вийшов знову на заміну й відіграв більше часу, але голу так і не забив.

Після того в усіх наступних матчах нападник постійно виходив у основі і не покидав поля без голу. Від Скіллачі «постраждали» і Чехословаччина, і Уругвай, і Ірландія, а наостанок ще й Аргентина й Англія. Та гол у ворота південноамериканців не допоміг Італії втрапити до фіналу. Однак у грі за третє місце проти «зачинателів футболу» завдяки голу з пенальті Сальваторе Скіллачі італійці зайняли третє місце.

По завершенні чемпіонату світу в кар'єрі Тото настав спад. Після зміни тренера у «Ювентусі», приходу Роберто Баджо, Тото перестав забивати. Одного разу він навіть побився з партнером по атаці. Згодом у пресі з'явилася інформація, що дружина Сальваторе Ріта зраджує йому. Скіллачі розлучився з нею й перейшов до нового клубу — «Інтера». Але й тут заграти йому не вдалось — нападнику не довіряв тренер, мучила давня травма.

Відтак Тото зважився на кардинальну зміну обстановки — переїхав до Японії в клуб «Джубіло Івата». Тут Скіллачі пережив другу молодість: провів 78 матчів та забив 56 голів. Щоправда за збірну більше не грав і у 33 роки завершив футбольну кар'єру.

У 1995 році після повернення додому Тото став кавалером ордену Італійської Республіки. Він знову одружився з тим же успіхом — розлученням, а в середині 2000-х років брав участь в шоу «Безлюдний острів». Згодом футболіст «засвітився» під час судових процесів над італійською мафією — тоді Скіллачі виступав як свідок.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
31/03/1990 Базель Швейцарія Швейцарія 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
09/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 Австрія Австрія ЧС 1990 - 1-й етап 1
14/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 США США ЧС 1990 - 1-й етап -
19/06/1990 Рим Італія Італія 2 – 0 Чехословаччина Чехословаччина ЧС 1990 - 1-й етап 1
25/06/1990 Рим Італія Італія 2 – 0 Уругвай Уругвай ЧС 1990 - 1/8 фіналу 1
30/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 Ірландія Ірландія ЧС 1990 - чвертьфінал 1
03/07/1990 Неаполь Аргентина Аргентина 1 – 1 д.ч.
(4-3 п.п.)
Італія Італія ЧС 1990 - півфінал 1
07/07/1990 Барі Італія Італія 2 – 1 Англія Англія ЧС 1990 - матч за 3 місце 1 3-є місце
26/09/1990 Палермо Італія Італія 1 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
17/10/1990 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
03/11/1990 Рим Італія Італія 0 – 0 СРСР СРСР Відбір до ЧЄ 1992 -
22/12/1990 Лімасол Кіпр Кіпр 0 – 4 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
13/02/1991 Терні Італія Італія 0 – 0 Бельгія Бельгія товариський матч -
05/06/1991 Осло Норвегія Норвегія 2 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 1
12/06/1991 Мальме Італія Італія 2 – 0 д.ч. Данія Данія Scania Cup -
25/09/1991 Софія Болгарія Болгарія 2 – 1 Італія Італія товариський матч -
Усього Матчів 16 Голів 7

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

«Ювентус»: 1989–90
«Ювентус»: 1989–90
«Інтернаціонале»: 1993–94
«Джубіло Івата»: 1997

Особисті[ред.ред. код]

1988–89 (23)
1990 (6)
1995 (27)

Інтернет-джерела[ред.ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.