Сомко Надія Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сомко Надія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Дмитрівна Сомко-Макаренко
Народження 15 січня 1916(1916-01-15)
Конотоп
Смерть 1989(1989)
Національність Україна Україна
Країна  Українська РСР
 США
Жанр Живопис
Навчання Харківський та Київський інститути
Діяльність художниця, скульпторка
Напрямок Іконопис, батальний та історичний жанри
Роки творчості 1932—1970
Член Об'єднання Мистців Українців в Америці
Твори «Бій під Конотопом»,
«Князь Олег під Царгородом»,
«Іду на ви»
У шлюбі з Макаренко Сергій Миколайович

Надія Дмитрівна Сомко (або за чол. Сомко-Макаренко) (15 січня 1916(19160115) — 1989) — українська художниця, авторка картин батально-історичного жанру та іконописних творів[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась та виросла у Конотопі в родині української інтелігенції. Після початкового навчання в рідному місті першим мистецьким успіхом та визнанням стала висока оцінка її картини «Ярмарок» на виставці праць у Чернігові, котру тоді ж придбав Чернігівський державний музей. Надія Сомко в 1934—1941 роках опановувала тонкощі художньої майстерності у Харківському, а потім у Київському художніх інститутах, студіюючи малярство й архітектуру у видатних професорів В. Кричевського, М. Бурачека, І. Грабовського та інших.

Поступово накопичуючи знання, формуючи світогляд та естетичні смаки вона водночас закарбовувала страшні реалії життя — нелюдська політика тоталітарного режиму відносно України: голодомор, нищення українського селянства, генофонду, інтелігенції, загибель дядька Павла Коломійця.

Перед війною вийшла заміж за Сергія Макаренка — художника, мистецтвознавця. Під час окупації (1941—1943) подружжя мешкало в Конотопі, але зрештою Надія свідомо вибрала еміграцію. Перебуваючи в Італії майже 5 років, Сомко виконує замовлення грецьких церков, малює ікони. В Югославії оформлює сербську церкву, невпинно займається станковим живописом, створюючи пейзажі, марини, натюрморти.

Згодом, разом з чоловіком та сином, переїжджає до Аргентини. Її картини прикрашають музеї Буенос-Айреса і приватні колекції, стає членом місцевого Аргентинського об'єднання митців. Невдовзі вирішує переїхати до США, де на той час утворилося широке коло української мистецької інтелігенції.

По приїзді 1960 року невпинно і різнопланово працює. Влаштовує виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Бостоні, Клівленді, стає членом Об'єднання українських митців, звертається до монументалізму. Талант архітектора проявився у Надії Сомко в проєктуванні у стилі козацького бароко православної автокефальної церкви св. Апостолів Петра і Павла на оселі «Верховина» (1970). Це унікальний випадок за всю історію церковного зодчества на той час коли Божий храм проєктувала жінка.

Живописні твори[ред. | ред. код]

Особливе місце у творчій спадщині художниці займають полотна, присвячені історії Батьківщини на тематику Київської Русі та козацтва. В Україні найвідомішою працею Надії Сомко є картина «Бій під Конотопом».

  • «Гетьман Іван Мазепа в Св. Софії в Києві» (1958)
  • «Надходить шторм» (1959)
  • «Хрещення України-Руси» (1960)
  • «Бій під Конотопом» (1962)
  • «В'їзд гетьмана Богдана Хмельницького в Київ» (1964)
  • «Оборона святині» (1965)
  • «Князь Олег під Царгородом» (1965)
  • «Сватання Анни Ярославни» (1965)
  • «Іду на ви» (1966)
  • «Свято в Стародавньому Києві» (1966)
  • «Тарас Бульба з синами на Січі» (1970)

Портретні композиції[ред. | ред. код]

  • «Анна Ярославна» (1965)
  • «Святослав» (1968)

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сомко Надія. Бібліотека українського мистецтва (укр.). Процитовано 31 липня 2023.
  2. Шевелєва, Мар'яна (15 січня 2023). Надія Сомко – славетна художниця із Конотопа, яка підкорила Рейгана. Український інтерес. Процитовано 31 липня 2023.