Сімоносекська війна
| Сімоносекська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Французькі моряки із трофейною артилерією |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
 Велкика Британія Франція Голландія США |
.svg){kind=small} Тьосю-хан |
||||||
| Командувачі | |||||||
| Авґуст Леопольд Купер Девід Макдугал |
Морі Масаміцу Акане Такето |
||||||
| Військові сили | |||||||
| 2 000 вояків 28 кораблів |
1 500 вояків 6 кораблів 40 човнів |
||||||
| Втрати | |||||||
| 200 убито і поранено 2 корабля пошкоджено |
600 убито і поранено. | ||||||
Сімоносекська війна[1] (яп. 下関戦争, しものせきせんそう; 1863—1864) — збройний конфлікт в Японії, між Тьосю-ханом та коаліцією чотирьох західних держав — Велкикої Британії, Франції, Голландії та США.
Зміст |
Короткі відомості [ред.]
Після укладання Японією нерівноправних договорів із державами Європи та США, в країні виник потужний антиіноземний рух. Його провідником виступав західнояпонський Тьосю-хан[2].
25 червня 1863 року радикально налаштовані представники цього хану обстріляли у Сімонсокеській протоці торгові суда США та військові кораблі Франції та Голландії, під приводом виконання Імператорського рескрипту про вигнання варварів, затвередженого сьоґунатом. У відповідь, 20 липня того ж року, міжнародна ескадра в складі кораблів Великої Британії, Франції, Голландії та США бомбардувала порт Сімоносекі[2].
Молоді політики Тьосю-хану, такі як Іто Хіробумі та Іноуе Каору, що повернулися зі стажування у Великій Британії, спробували дипломатично владнати конфлікт. Проте переговори провалилися і у вересні 1864 року воєнні дії було поновлено. Протягом 3 днів японці Тьосю-хану чинили опір, але протистояти новітній артилерії не могли. Європейці та америкаці висадилися в Сімоносекі й захопили важливі стратегічні пункти міста. Після цього, за ініціативи Такасуґі Сінсаку, переговори відновилися[2].
8 вересня 1864 року було укладено мир, згідно з яким Тьосю-хан зобов'язувався знищити вогневі точки в районі Сімоносекської протоки, визнавав право екстериторіальності її вод, відкривав торгівлю з іноземцями і забезпечував іноземні кораблі провіантом і паливом. Сплачувати ж контрибуцію представники хану відмовилися, позаяк формально діяли не з власної ініціативи, а з розпорядження Імператора[2].
Поразка Тьосю-хану у війні була ударом по партії радикалів всередині хану. Влада в ньому перейшла до поміркованих консерваторів, які облишили антиіноземні гасла й перейшли до модернізації свого уділу[2].
Примітки [ред.]
- ↑ Інші назви: Амаґасекська війна (яп. 馬関戦争, ばかんせんそう), Бої за Сімоносекі (англ. Battles for Shimonoseki), Бомдардування Сімоносекі (англ. Bombardment of Shimonoseki, яп. 四国連合艦隊下関砲撃事件, しこくれんごうかんたいしものせきほうげきじけん).
- ↑ а б в г д Бомдардування Сімоносекі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Дивіться також [ред.]
Джерела та література [ред.]
- (яп.) Бомдардування Сімоносекі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сімоносекська війна |
- (яп.) Сімоносекська війна
