Бельгійська революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бельгійська революція
Wappers belgian revolution.jpg
Епізод Бельгійської революції 1830. Картина Густава Вапперса, Музей стародавнього мистецтва, Брюссель
Дата: 1830
Місце: Південні Нідерланди
Привід: утиски франкомовного католицького населення
Результат: проголошення незалежності Бельгії
Територіальні зміни: утворення Бельгії
Сторони
Сполучене Королівство Нідерландів Південні провінції

Бельгійська революція — події 1830, в результаті яких Бельгія відділилася від Сполученого Королівства Нідерландів, ставши суверенною державою.

Сполучене Королівство Нідерландів виникло в 1815 в результаті угод, досягнутих на Віденському конгресі. Південна частина держави була франкомовною, католицькою, на відміну від протестантської північної частини, де розмовляли нідерландською мовою. Франкомовне католицьке населення вважало правління короля Віллема I деспотичним.

25 серпня 1830 року в Брюсселі спричинилися безпорядки, бунтарі почали грабити крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини. Корль Віллем увів у провінцію війська, які відновили відносний порядок, але бунт продовжувався. Його очолили радикали, які стали вимагати відділення. Поступово нідерландська армія була витіснена з Брюсселя, почасти внаслідок масового дезертирства бельгійських рекрутів. Генеральні штати Брюсселя проголосували за відділення від Сполученого Королівства Нідерландів і проголосили незалежність.

3 листопада 1830 відбулося зібрання Національного конгресу Бельгії. Віллем I вирішив утриматися від подальших військових дій, і звернувся до великих держав із закликом розсудити ситуацію. Лондонська конференція великих європейських держав 1839 року постановила визнати незалежність Бельгії, прийнявши своїм документом Лондонський договір 1839 року. Ще до цього, в 1831, королем бельгійців був проголошений Леопольд I. Віллем I зробив запізнілу спробу заново підкорити собі Бельгію, але Десятиденна кампанія зазнала невдачі, внаслідок втручання французьких військ.

Під час революції, у 1830, було відмінено закон 1823 року, яким нідерландська мова проголошувалася єдиною державною на всій території Сполученого Королівства Нідерландів[1].


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Jacques Logie, De la régionalisation à l'indépendance, 1830, Duculot, 1980, Paris-Gembloux, p. 21