Такла-Макан

Пейзаж пустелі Такла-Макан

Такла́-Мака́н — пустеля на заході Китаю в Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Є однією з найбільших піщаних пустель світу. Довжина із заходу на схід понад 1000 км, ширина до 400 км, площа пісків понад 300 тисяч км².

Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями річки Тарим та її притоків. Поверхня рівнинна, поступово знижується на північ і схід від 1200–1300 м до 800–900 м. На заході над пустелею підносяться одинокі кряжі заввишки до 1664 м (гора Чонгтаг), складеного пісковиками. На південному заході переважають бархани, на північному сході — піщані гряди складної конфігурації (зокрема великі, такі, що протягуються іноді на 10—13 км, — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150–300 м) і ін. В околицях Такла-Макана є значні площі солончаків.

Піщана буря. Вигляд з супутника

Клімат помірно-теплий, різко континентальний, з нікчемною (менше 50 мм в рік) кількістю атмосферних опадів. Характерна сильна запиленість атмосфери.

Річки, що стікають з Кунь-Луня, проникають в глиб Такла-Макана на 100–200 км, поступово вичерпуючись в пісках; тільки річка Хотан перетинає пустелю і влітку доносить свої води до Тариму, Такла-Макана, що протікає західною і північною околицею. Глибина залягання підземних вод у пониженнях рельєфу (в межах стародавніх дельт) 3—5 м, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод є рідкісні чагарники тамариску, селітрянки, очерету. В околицях пустелі і долинах річок зустрічаються тополя (туранга), лох, верблюжа колючка, однорічні солянки саксаул.

Тваринний світ бідний (рідкісні стада антилоп, зайці, піщанки, тушканчики, полівки); у долинах річок — кабани.

Постійного населення немає. Окремі оазиси в долинах річок, що стікають з Кунь-Луня. Поблизу південної околиці пустелі серед пісків — розвалини стародавніх поселень, приурочені до сухих долин.