Сирійська пустеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сирійська пустеля (Сірійський степ; араб. الصحراء السوريةbadiyah aš-šam) — пустеля на Близькому Сході, яка займає малонаселені території Сирії, Йорданії, Іраку. Степові ландшафти з ділянками голого піску.

Нечисленне населення складають племена бедуїнів, які розмовляють арабськими діалектами.

Географія[ред.ред. код]

Сирійська пустеля простерлася на стику родючого півмісяця і Аравійського півострова. Із заходу вона обмежена простягнутим уздовж узбережжя Середземного моря Левантінским гірським пасмом, з півночі та сходу - річкою Євфрат. На півдні Сирійська пустеля поступово переходить в пустелю Нефуд.

Палеогенові шаруваті відклади (вапняків і пісковик)ів створюють між поверхнями різного рівня та кам'янистими ступенями безстічні «ванни» і опускання. Найбільші абсолютні висоти розташовані на півночі і заході в районах вулканічних полів, на північний схід місцевість знижується в напрямку до Євфрату. Висохлі русла (ваді) направлені до Євфрату. Вони несуть воду тільки періодично, оскільки опади дуже малі: 50-80 мм/рік на півдні і 200-300 мм/рік на півночі і північному заході, де на посушливих ділянках напівпустелі розвинене скотарство. У центральних і південних районах пустелі лежать позбавлені рослинності кам'янисті поля (серіри), скелясті і піскуваті ділянки.

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

Ще з найдавніших часів Сирійська пустеля є сполучною ланкою між Месопотамією і Середземномор'ям. Криниці та міста оазисів старого караванного шляху (Пальміра, Дамаск) лежать тепер на сучасних швидкісних трасах, де дуже рідко зустрічаються каравани верблюдів. Найважливішим «транспортним засобом» є також нафтопроводи, що перетинають пустелю і по яким перекачується нафта Перської затоки до портів Середземного моря.


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.