EMD G16
| EMD G16 | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1958—1972 |
| Країна будування |
 США.svg){kind=small} Австралія Іспанія |
| Виробник | Electro-Motive Diesel — General Motors Diesel, Clyde Engineering, MACOSA |
| Разом побудовано | 426 |
| Країни експлуатації | Австралія, Бразилія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Єгипет, Гонконг, Ізраїль, Косово , Мексика, Північна Македонія, Сербія, Словенія та Іспанія |
| Ширина колії |
1000 мм (метрова колія) 1435 мм (стандартна колія) 1600 мм і 1668 мм (широка колія) |
| Технічні дані | |
| Осьова формула | C-C/C'oC'o |
| Довжина локомотива | 18,471 м |
| Робоча маса |
108 т (югославська підсерія 000) 112 т (югославська підсерія 100) |
| Тип дизеля | V16 |
| Потужність дизеля |
1800, 1826 або 1925 к.с. (1 362 або 1 435 кВт) |
| Тип передачі | електрична передача |
| Тяговий генератор |
16-567C (у деяких змінено на 16-645E) |
| Сила тяги тривалого режиму |
26000 кгс (255,0 кН) 26000 кгс (57,000 фунт-сила) (Єгипет і Ізраель) |
| Швидкість тривалого режиму | 124 км/год (77 миль/год) |
| Запас пального | 3028 л |
EMD G16 — тепловоз, який виготовляв підрозділ «Electro-Motive Diesel» компанії General Motors у США, а також за ліцензією компанія Clyde Engineering в Австралії та MACOSA в Іспанії.
Використовувався в залізничному господарстві Австралії, гірничою компанією «Vale S.A.» у Бразилії, на єгипетських залізницях, Коулун-Кантонській залізниці Гонконгу, ізраїльських залізницях, у Мексиці, в Іспанії, а також підприємством «Югославські залізниці» та його спадкоємцями: «Хорватськими залізницями», «Словенськими залізницями», «Сербськими залізницями», «Македонськими залізницями», «Залізницями Республіки Сербської», «Косовськими залізницями» та «Залізницями Федерації Боснії і Герцеговини».
Бразилія[ред. | ред. код]
У Бразилію було завезено 41 локомотив. Перші одинадцять введено в експлуатацію 1962 року, а інші тридцять тепловозів було ввезено в 1964–66 рр. Їм присвоєно номери від 601 до 641. Тридцять сім локомотивів досі експлуатуються у поїздах гірничої компанії «Vale S.A.».
Єгипет[ред. | ред. код]
«EMD» постачала єгипетським залізницям G16 у 1960–61 рр. (номери ER 3301–61) і 17 G16W у 1964–65 рр. (номери ER 3362–411).[1]
Ізраїль[ред. | ред. код]
Протягом Шестиденної війни Ізраїль захопив три такі тепловози під номерами ER 3304, 3329 і 3361, які були зараховано до рухомого складу ізраїльських залізниць під номерами 161–163.[2] Всі вони нині виведені з експлуатації, а № 163 (раніше ER 3361) зберігається у Ізраїльському залізничному музеї.
Гонконг[ред. | ред. код]
У Гонконзі є чотири локомотиви, завезені для Коулун-Кантонської залізниці. Перші три збудувала компанія «EMD» у США, їх введено в експлуатацію 1961 року та присвоєно номери 56–58. Четвертий побудувала компанія «Clyde Engineering» в Австралії, його пущено в експлуатацію в 1966 р. і надано номер 59. Усі були оснащені двигунами 16-567C та мали осьову формулу Co-Co. № 59 пережив зіткнення та був відновлений уже з двигуном 16-645E. № 57 списано у 2009 р., а решта станом на 2012 р. все ще використовувалася.
Мексика[ред. | ред. код]
Для заміни паротягів на численних легкорейкових бічних коліях, що належали державній залізничній компанії «Ferrocarriles Nacionales de México» (NdeM), було закуплено експортні моделі G12 і G16. Загалом «EMD» побудувала для «NdeM» 24 одиниці, всі було оснащено динамічними гальмами та введено до ладу в період з серпня 1958 по липень 1960, їхні робочі номери — від 7300 до 7323. Перші 13 одиниць (№№ 7300—7312) мали кабіни з малим зазором, останні 11 одиниць (№№ 7313—7323) надійшли 1960 року і мали стандартну кабіну.[3]
Іспанія[ред. | ред. код]
Іспанські «RENFE Class 1900», пізніше відомі як «RENFE Class 319», базувалися на моделі G16. 10 одиниць, побудованих на заводі «General Motors» у США, мали по одній кабіні, ідентично зі стандартною G16, за винятком наявності колісних пар, розрахованих на іберійський розмір колії (1668 мм). Ще 93 локомотиви побудували за ліцензією з використанням тих самих компонентів, але з двома кабінами та різним зовнішнім виглядом і внутрішнім розташуванням деталей.
Югославські залізниці[ред. | ред. код]
Модель «EMD G16» у Югославії мала назву «JŽ серія 661» та була одним із найпоширеніших в СФРЮ тепловозів, який у розмовній мові дістав прізвисько «кеннедіївка» (хорв. kennedyjevka) на честь президента США Джона Кеннеді. Один такий тепловоз потрапив у жахливу аварію, але повністю уцілів. Після розпаду 1991 року локомотиви перейшли до держав-наступниць:
Хорватія[ред. | ред. код]
У Хорватії тепловоз класифіковано як «HŽ серія 2061». Станом на 2007 р. серію виведено з експлуатації. Шість модифікованих одиниць серії 2061 — це серія 2043.
Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія та Словенія[ред. | ред. код]
У Сербії, Боснії і Герцеговині, Північній Македонії та Словенії зберігся югославський номер серії — 661.
На сербських залізницях працює приблизно 15 одиниць серії 661. Ці локомотиви використовуються здебільшого на неелектрифікованих дільницях, насамперед для перевезення товарних составів, але іноді і пасажирських поїздів.
Косово[ред. | ред. код]
Косовська залізниця експлуатує три тепловози колишньої серії JŽ 661. Четвертий локомотив (001) перенумерували і вже вивели з експлуатації. Вони більше не мають позначення типу, натомість їх просто пронумерували 001—004. Вони використовуються для перевезення товарних поїздів із вугіллям і глиною. 17 листопада 2008 р. в Загребі після процедури міжнародних тендерів представники косовської залізниці та «TŽV Gredelj» підписали договір про модернізацію дизельного електровоза серії G16 вартістю близько 2,5 млн. євро і строком виконання 16 місяців.[4][5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Австралійський G16C, який зараз експлуатує «Pacific National» -
ŽRS 661-303 на коліях Боснії і Герцеговини -
Бразильський EMD G16U № 608 -
Тепловоз класу 661 залізниць Сербії з інтермодальним вантажним поїздом на шляху від болгарського кордону з-під Димитровграда до Ніша. -
Серія 661 югославських залізниць на старій станції у Скоп'є -
№ 003 косовських залізниць із порожніми вагонами для перевезення глини -
MTR № 56 -
MTR №№ 56, 57, 58, 59
.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hughes, Hugh (1981). Middle East Railways. Harrow: Continental Railway Circle. с. 26. ISBN 0-9503469-7-7.
- ↑ Cotterell, Paul (1984). The Railways of Palestine and Israel. Abingdon: Tourret Publishing. с. 103. ISBN 0-905878-04-3.
- ↑ Herson, Matthews J. NdeM in color. ISBN 1-58248-046-X.
- ↑ Contract with Kosovo Railways. tzv-gredelj.biz.hr. 17 листопада 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 26 серпня 2010.
- ↑ Bacic, Toma (September 2010). Major rebuild for Kosovo diesel. Today's Railways Europe. Platform 5 publishing Ltd. (177): 12. ISSN 1354-2753.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: EMD G16 |
- 2061 G16 на сайті zeljeznice.net [Архівовано 21 червня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)