Тсвана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тсвана
Tswana, Batswana
Tswana village kgotla (court or forum) on the Vaal (Tikwe) River in the mid 19th century.jpg
Кґотла — місце народних зборів у селищі народу тсвана біля річки Вааль, мал. сер. XIX ст.
Загальна кількість біля 5 млн чол.
Найбільші розселення ПАР ПАР:
3,7 млн чол. (2001)
Ботсвана Ботсвана:1,3 млн чол.
Близькі етнічні групи суто, педі,
народи банту
Мова сетсвана
Релігія традиційні вірування, християнство

Тсва́на (мотсвана, одн., батсвана, множ.; також чуа́на, чва́на, бечуа́ни) — народ групи банту у Південній Африці, основне населення Ботсвани (колишній Бечуаналенд).

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Тсвана живуть у Ботсвані у верхів'ї річки Лімпопо — бл. 1,3 млн чоловік; також у ПАР — 3,66 млн чоловік (дані перепису 2001 року), Зімбабве — 30 тис. чоловік та Намібії — 13 тис. чоловік.

Загальна чисельність тсвана — бл. 5 млн чоловік.

Етнічна спорідненість, субетноси, мова і релігія[ред.ред. код]

Тсвана дуже близькі суто (басуто), навіть інколи називаються західними суто або сприймаються як одне ціле — народи суто-чвана. Обидва народи ведуть своє походження згідно з легендою від спільного предка Могале. З суто в тсвана спільні соціальна та економічна організації, тотожні політичні структури, однакові релігійні вірування.

Тсвана розділяються на 11 субгруп: тхлапінг, ролонг, квена, кгатла, тавана, хурутше, гвакетце, нгвато, тлоква, малете та кгалагаді, які кожна мають свій діалект. Останні (кгалагаді) є найбільшою та могутнішою групою, через що іноді класифікуються як окремий народ. Попри те, що офіційна мова Ботсвани — англійська (вважається що нею володіють 40 % населення країни), найпоширенішою є сетсвана, мова тсвана групи квена. Проте Біблію перекладено діалектом ролонг.

Частина тсвана — християни (бл. 18 %), більшість зберігають традиційні вірування.

Історія[ред.ред. код]

Племена, що пізніше стали народом тсвана, прийшли в Південну Африку з пізнішою хвилею банту в XVIXVII ст.ст., відтіснивши бушменів. Формування тсвана триває в XIXХХ ст.ст. за умов тиску з боку англійців та бурів, які в 60—80 роки XIX століття захопили землі тсвана. В результаті визвольної боротьби у 1966 році було проголошено незалежність Бечуаналенду і створення незалежної держави Ботсвани.

Головні сучасні міста народу тсвана — Габороне та Лобатсе (Ботсвана).

Традиційні заняття і суспільство[ред.ред. код]

Основні традиційні заняття — скотарство (велика і дрібна рогата худоба) і ручне землеробство.

Розвинуті ремесла й мистецтво (килимарство з вичинених шкур). Зростає відхідництво.

У тсвана зберігається поділ на племена, общинна власність на землю, спільне використання угідь, сільська громада тощо.

Матеріальна і духовна культура[ред.ред. код]

Селище тсвана, мал. С.Деніелла, 1801

Збереглось багато рис традиційного побуту твана.

Житло — кругла в плані глинобитна хатина на легкому дерев'яному каркасі з трав'яною конічною стріхою.

Традиційний одяг — каросс(а) (плащ, накидка), пов'язка навколо стегон і фартух, на сьогодні поступився сучасному європейському одягу з дешевого і надійного бавовника.

Основу раціону тсвана складала молочно-м'ясна дієта.

Традиційні вірування — культ предків, тотемізм та анімізм. Зберігається багатий фольклор — як усний, пісенний, так і танцювальний.

Література, посилання і література[ред.ред. код]