Економіка Ботсвани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ботсвана — аграрна країна з гірничою промисловістю, яка розвивається. Основні галузі економіки: гірнича (алмази, мідь, вугілля, сіль, сода, поташ), скотарство, вирощування сорго та кукурудзи. Гол. тр-т — автомобільний.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 5,6 млрд Темп зростання ВВП — 3,5%. ВВП на душу населення — $ 3611. Прямі закордонні інвестиції — $ 69,6 млн Імпорт (продовольчі товари і напої, машини і обладнання, енергоустаткування, хімічні товари і вироби з ґуми) — $ 2 млрд (г.ч. країни Півд. Африки — 78%; ЄС — 8%; Зімбабве — 6%). Експорт — $ 2,6 млрд (г.ч. ЄС — 74%; країни Півд. Африки — 21%; Зімбабве — 3%). За вартістю в 1996 частка алмазів в експорті дорівнювала 70%, автомобілів — 10%, мідно-нікелевих руд — 5%, м'яса і м'ясопродуктів — 3% і тканин — 2%.

Структура ВВП у 1996 р: гірничодобувна галузь (33%), державні відомства і служби (17%), туристичний і готельний бізнес (17%), фінансове обслуговування (11%), будівництво (6%), обробна промисловість (5%) і сільське господарство (4%). В країні активно видобувають алмази, що на початку XXI ст. є провідною гірничодобувною підгалуззю (див. нижче). Панівне положення в обробній промисловості належить м'ясопереробній галузі, що постачає продукцію як в Південну Африку, так і в країни ЄС. У 1995 південнокорейська компанія «Хенде» побудувала в Ботсвані автоскладальний завод, плануючи налагодити експорт продукції в ПАР і інші держави Південноафриканського митного союзу. У 1998 прикладу «Хенде» слідує шведська автомобільна компанія «Вольво».

За середнім прибутком на душу населення Ботсвана займає 2-е місце на африканському континенті після ПАР. Бідна колонія перетворилася в процвітаючу державу завдяки двом чинникам: виявленню в надрах алмазів і умілому керівництву країною. З кінця 1960-х по 1989 в Ботсвані були зафіксовані найвищі в Африці темпи економічного зростання, що досягали в середньому майже 14% на рік. З початку 1990-х років вони скоротилися — спочатку до 9%, а потім до 6%. У 1996–1997 зростання ВВП в перерахунку на душу населення становило майже 7%. Існування понад 60% населення країни залежить від сільськогосподарської продукції, що виробляється. У 1996 частка сільського господарства становила 4% ВВП. Обсяг сільськогосподарського виробництва обмежений через недостатню кількість осадів і відсутність іригаційних споруд. Для споживання всередині країни вирощується сорго, кукурудза, просо і бобові. Товарні культури представлені бавовником, арахісом і соняшником. Найважливіша галузь сільського господарства — тваринництво.

Значний прогрес досягнуто в розвитку транспорту Ботсвани. У 1996 загальна протяжність автомобільних доріг становила 18,8 тис. км, в тому числі з твердим покриттям — 4,7 тис. км. У 1998 було завершене будівництво на території Ботсвани 600-км відрізка Транскалахарської автостради, що з'єднує Мозамбік і Намібію. Залізнична служба Зімбабве володіє і експлуатує відрізок залізничного шляху протяжністю 634 км магістралі Мафекінг (ПАР) — Булавайо (Зімбабве), а також 147 км залізничних ліній, що обслуговують гірничодобувні центри. Повітряні перевезення у всі великі міста країни, а також чартерні і ділові рейси здійснює державна компанія «Ейр Ботсвана». Міжнародні аеропорти знаходяться в Габороне, Касане і Маунге.

У 1997–1998 обсяг державних витрат склав бл. 2,3 млрд дол., з них 65% були направлені на оплату поточних витрат, а інше — на реалізацію планів розвитку країни. З 65% поточних витрат 23% були направлені в сферу освіти, 23% — на розвиток сільського господарства і 10% — на потреби оборони і безпеку країни.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X