Коса (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коса
amaXhosa
Xhosa-children.JPG
Діти коса
Загальна кількість 7,9 млн чол. (2001, оцінка[1])
Найбільші розселення ПАР ПАР: Вільна держава ПАР, Капська провінція, Квазулу-Наталь
Близькі етнічні групи зулуси, ндебеле, матабеле, свазі
народи банту
Мова ісікоса
Релігія християнство
традиційні культи

Ко́са (англ. Xhosa; МФА: [ˈkǁʰoːsa]( слухати), амакоза, південні зулу, застаріле — кафри) — народ мовної групи банту у Південній Африці.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Територія проживання коса на мапі Південної Африки

Люди коса (амакоза) проживають у Південно-Африканській республіці, переважно у Капіській провінції, — згідно з даними перепису 2001 р. їхня чисельність у країні оціночно становить бл. 7,9 млн чол.; ще 5 000 чол. коса живуть у Ботсвані

Мова і релігія[ред.ред. код]

Коса розмовляють мовою ісікоса (isiXhosa), яка, належачи до мов банту зазнала на собі великого впливу з боку койсанських мов, що зокрема, позначилося на наявності цокаючих і свистячих звуків (кліків). Існує національна література, мова коса представлена в ЗМІ, нею ведеться радіомовлення, створено розділ Вікіпедії[2].

Серед коса традиційними є явища білінгвізму та полілінгвізму (африкаанс, зулуська, англійська тощо).

За віросповіданням коса — протестанти та послідовники афро-христистиянських церков; ще частина (бл. 25 %) додержується традиційних культів.

Історія[ред.ред. код]

За генеалогічними переказами коса є вихідцями з Півночі й нащадками легендарного вождя Коса, від імені якого і походить автонім. Коса є одними з найпівденніших банту, через що багато аспектів їх культури пов'язано з койсанськими народами, з якими коса активно контактували.

На початок XVIII ст. скотарські племена коса об'єднались у союз і протягом ста років (1770-і — 1870-і рр.) чинили збройний спротив колонізаторам (т.зв. Кафрські війни). У Британській Південній Африці коса жили в автономних територіях, що стали адміністративними районами Південної Африки в 1910 р.

З 1948 р., коли владу в південній Африці (ПАР) в результаті парламентських виборів перебрала на себе Африканерська Націонал-соціалістична партія, і країна Південна Африка вийшла зі Співдружності, очолюваної Великою Британією, а в самій державі установився режим апартеїду, представники коса, як і решти корінних народів, потерпали від утисків з боку білої адміністрації.

В цей час коса населяли бантустани Ціскей і Транскей. Разом з іншими «кольоровими» коса стають у відверту опозицію до офіційної влади. Одним з найактивніших діячів опозиції був тоді найвідоміший зараз представник народу коса Нельсон Мандела, який на президентських виборах 1994 р. отримав перемогу й очолив державу, що ознаменувало кінець доби апартеїду. Нельсон Мандела отримав Нобелівську премію миру (1993).

Попри явне покращення ситуації в ПАР питання міжетнічної злагоди й інтегрованості суспільства залишається нерозв'язаним.

Господарство, суспільство і культура[ред.ред. код]

Жінки у традиц. вбранні, 2006

Традиційні заняття коса — ручне підсічно-вогневе землеробство (просо, кукурудза, бобові, тютюн) та пасовищне скотарство. Серед ремесел розвинута металургія. Зараз розповсюджені відхідництво та наймана праця.

У коса зберігається родовий поділ, форма організації влади — вождівство.

Оскільки гончарство у коса розвинуте неналежним чином, посуд і хатнє начиння в них раніше було переважно з дерева або плетене.

Традиційна їжа — каші та молочні продукти.

Традиційні вірування представлені пережитками, велике значення культу предків. На суспільство коса великий вплив мали жерці і ворожбити.

У коса розвинутий фольклор. Збірку казок і байок коса (кафірів) видав британський дослдник Ґеорґ Тіль (Georg McCall Theal) у 1886 році.

Факти[ред.ред. код]

  • В етнічній історії коса була надзвичайно трагічна сторінка, викликана посиленою вірою народа ворожбитам і жерцям — у 1856 році внаслідок облудного пророцтва люди коса забили всю худобу, що невдовзі призвело до жорсткого голоду, від якого за підрахунками фахівців загинуло до 2/3 від загалу людей коса.
  • Як і в інших народів банту Південної Африки головним скарбом і мірилом майнового стану для людей коса є худоба. Також худоба є основою викупу за наречену.
  • Незважаючи на велике поголів'я худоби, м'ясо вживали коса лише у виключних випадках, зокрема, під час жрецьких церемоній, в т.ч. воно правило за пожертви.

Виноски[ред.ред. код]

  1. South Africa grows to 44.8 million
  2. Вікіпедія мовою ісікоса

Див. також[ред.ред. код]

  • 1506 Коса - астероїд, названий на честь народу.

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]