Тсонга (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тсонга
Xitsonga
Поширена в: ПАР, Мозамбік, Свазіленд, Зімбабве
Регіон: У ПАР — Лімпопо, Мпумаланга; у Мозамбіку — провінції Мапуту і Газа
Носії: 1992207 в ПАР (2001, перепис); всього не менше 3275105 (1996, оцінка Ethnologue)
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезька макросім'я
Бенуе-конголезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона S
Офіційний статус
Офіційна: ПАР
Регулює: Pan South African Language Board
Коди мови
ISO 639-1 ts
ISO 639-2 tso
ISO 639-3 tso

Тсонга (тсонга: Xitsonga), або шангаан — мова групи банту, поширена в Південній Африці, вздовж берега Індійського океану. Етнічна мову народу тсонга.

Поширена на сході Південно-Африканської Республіки, на півдні Мозамбіка, на південному сході Зімбабве, а також в Свазіленді. Мова тсонга належить до зони S за класифікацією Гасрі, в рамках якої, згідно з К. М. Доком, утворює тісну єдність з діалектами тсва і ронга [1]. Іноді термін тсонга означає не тільки власне тсонга (або тсонга-шангаан), але й усю групу S.50, куди входять тсонга-шангаан, тсва і ронга.

Існує думка, що тсонга слід відносити до групи нгуні [2]. Мові тсонга притаманний дуже багатий консонантизм: зокрема, у низці переходів від передньоносових в тсонга розрізняються імплозивні, дзвінкі, глухі і глухі придихові приголосні [3]. Існують також ретрофлексні і лабіоальвеолярні приголосні.

Граматичний лад типово бантуський, аглютинативний, з розвиненою системою іменних класів і видо-часових опозицій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Doke, CM 1967. The Southern Bantu languages. London: Oxford University Press
  2. Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
  3. Janson, Tore. 1999. Prenasalised voiced aspirated stops in Changana / Tsonga/ / In R. Andersson et al. (Eds.),Proceedings of Fonetik 99: The Swedish Phonetics Conference, 89-92

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]