Зулу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Зулу (значення)
| Мова зулу isiZulu, Zulu |
|
|---|---|
| Поширена в: | ПАР, Зімбабве, Малаві, Мозамбік, Свазіленд |
| Регіон: | Південна Африка |
| Місце: | 70 |
| Класифікація: | Бантоїдні мови банту Нґуні Мова зулу |
| Офіційний статус | |
| Офіційна: | ПАР, Свазіленд |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | zu |
| ISO 639-2 | zul |
| SIL | zul |
Зулу - одна з мов банту. Розповсюджена у ПАР, Зімбабве та Свазіленді. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) - близько 16 млн. людей. Має діалекти: ндебеле, к'вабе, лала, та інші. Діалект ндебеле є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови шона).
За своєю будовою мова зулу - це типовий представник мов банту. До фонологічних особливостей відносяться: клацальні приголосні, імплозивний b (поряд із аспірованим bh), подзінчений k (поряд із глухим k та аспірованим kh), латеральні фрикативні hl, dl, палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному стані дієслова та у місцевому відмінку): ph > sh, bh > j, b > tsh і таке інше. Мова зулу має тональний наголос, за яким слова відрізняються у мінімальних парах.
Морфологія характеризується присутністю 15 іменних класів. Писемність була розроблена на основі латинки у другій половині XIX століття. Літературна мова встановлюється на кінець XIX століття. На зулу існує художня та публіцистична література, нею віщає радіо та телебачення, ведеться викладання у школі.

