Зулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мова зулу
isiZulu, Zulu
Поширена в: ПАР, Зімбабве, Малаві, Мозамбік, Свазіленд
Регіон: Південна Африка
Місце: 70
Класифікація: Бантоїдні мови
 банту
  Нґуні
Офіційний статус
Офіційна: ПАР, Свазіленд
Коди мови
ISO 639-1 zu
ISO 639-2 zul
SIL zul

Зулу — одна з мов банту. Розповсюджена у ПАР, Зімбабве та Свазіленді. Загальна кількість мовців (для яких мова зулу є першою та другою за вжитком) - близько 16 млн людей. Має діалекти: ндебеле, к'вабе, лала, та інші. Діалект ндебеле є у Зімбабве другою за значенням мовою міжетнічного спілкування (після мови шона).

За своєю будовою мова зулу - це типовий представник мов банту. До фонологічних особливостей відносяться: клацальні приголосні, імплозивний b (поряд із аспірованим bh), подзінчений k (поряд із глухим k та аспірованим kh), латеральні фрикативні hl, dl, палаталізовані приголосні (що утворюються у пасивному стані дієслова та у місцевому відмінку): ph > sh, bh > j, b > tsh і таке інше. Мова зулу має тональний наголос, за яким слова відрізняються у мінімальних парах.

Морфологія характеризується присутністю 15 іменних класів. Писемність була розроблена на основі латинки у другій половині XIX століття. Літературна мова встановлюється на кінець XIX століття. На зулу існує художня та публіцистична література, нею віщає радіо та телебачення, ведеться викладання у школі.