Унтервальден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Унтервальден
нім. Unterwalden
Wappen Unterwalden alt.svg Switzerland canton flag UW.png
Герб Унтервальдена Прапор Унтервальдена
Swiss Canton Map UW.PNG
Адм. центр Зарнен
Країна Швейцарія Швейцарія
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 70 000 чол. (2003)
 - густота 107
Площа
 - повна 666 км²
Висота
 - максимальна 3 238 м
 - мінімальна 434 м
Дата заснування 1291
Абревіатура UW

У́нтерва́льден (нім. Unterwalden, фр. Unterwald, італ. Untervaldo, рет. Silvania) — кантон в центральній Швейцарії, у Бернських Альпах, один з найстаріших швейцарських кантонів, нині не існує[1] . Знаходиться на «озері чотирьох кантонів». Зараз складається з двох напівкантонів — Нідвальден та Обвальден. Адміністративний центр — Зарнен. Офіційна мова — німецька. Розвивається туризм, лісові промисли.

Юридично Унтервальден ніколи не був об'єднаний і завжди складався з самостійних напівкантонів.

Історія[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

Поселення на берегах Фірвальдштетського озера, зокрема і в нинішньому Унтервальдені, сягають глибокої давнини. Знайдені тут сокири та інші знаряддя свідчать про наявність тут людини як у кам'яну, так і в бронзову добу.

Тут існували й римські поселення, але вкрай незначні. Територія Унтервальдену, населена в римську епоху гельветами, романізована майже не була.

Християнство поширилося тут рано, ймовірно не пізніше IV ст. З того часу Унтервальден зазнавав набігів алеманів, що поступово германізували його населення.

Середні віки[ред.ред. код]

З історії Унтервальдену в Середні віки відомостей досить мало. Близько XI — XIII ст. тут було існувало багато світських володарів та кілька монастирів. Населення перебувало в феодальній залежності. Число вільних поселенців, значне в Урі та Швіці, в Унтервальдені було невелике.

Політично Нижній Унтервальден входив до складу Цюріхгау, верхній — до складу Ааргау. Оскільки Габсбурги тут панували практично скрізь, Унтервальден перебував у цілковитій залежності від них. Повна юрисдикція належала саме їм, а не імператору. Такого самоврядування, яке здавна розвивалось в Урі, тут майже не було. Загальних народних зборів не існувало.

В середині ХІІІ ст. народний рух призвів до об'єднання обох громад, розділених між собою географічно. Одного разу вони були навіть відлучені від церкви за повстання проти законного правителя.

Унтервальден був одним з трьох кантонів (разом з Урі та Швіцем), які 1 серпня 1291 року, відстоюючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали з оборонною метою «вічний союз» в рамках Священної Римської імперії та об'єднались в Швейцарську Конфедерацію.

З того часу влада Габсбургів поступово слабшає, країна стає політично самостійною. В цей час вперше з'являється термін Унтервальден.

В 1309 році імператор Генріх VII, підтвердивши вольності Урі та Швіца, розповсюдив їх і на Унтервальден, що доти ними не користувався.

Моргартенська битва (1315), в якій унтервальденці участі не брали (вони захищалися в цей час проти австрійців, що вторглися в Унтервальден), закріпила їхню політичну свободу. В тому ж році унтервальденці підтвердили союз з Урі та Швіцем в Бруннені.

1316 року імператор Людовік Баварський підтвердив колишні вольності. Вже скоро Габсбурги також змушені були відмовитися й від своїх сеньйоріальних прав в Унтервальдені. Політично відтоді Унтервальден складав дві окремі самоврядні громади, Нідвальден і Обвальден, які іноді об'єднувалися, але завжди ділилися знову. Це не заважало їм виступати в союзі кантонів однією країною, з одним голосом.

Долина Енгельберг спочатку не входила до складу кантону, а перебувала в управлінні свого монастиря. В 1462 році вона була взята в управління Унтервальдену, Швіцу та Люцерну, і лише в 1798 році була включена до складу Обвальдену.

Головним ринком збуту для Унтервальдену в цей час був Люцерн. Його населення було суворо католицьким і залишилося таким же й під час реформації.

Новий час[ред.ред. код]

В 1798 році Унтервальден разом з Урі, Швіцем та Цугом був включений французами до складу Лісового кантону Гельветської республіки. Обвальден підкорився новій централістській конституції добровільно, Нідвальден — після сильного опору французьким військам, що розорили й спустошили його 7-9 вересня 1798 року.

Акт посередництва (1803) відновив Унтервальден в правах самостійного кантону, що поділений на 2 напівкантони.

Католицький Унтервальден взяв участь як у Зарненському Союзі (1832), так і в Зондербундському (18431847).

В XIX ст. кантон став туристичним місцем, в ньому почала розвиватись нова інфраструктура. Тим не менше, в цілому зберігся колишній патріархальний побут і первісний державний устрій.

Перші писані конституції були вироблені в Нідвальдені та Обвальдені в 1816 році. В 1850 році вони були перероблені, остаточно сформувались: нідвальденська — в 1877, обвальденська — в 1867 роках.

Управління[ред.ред. код]

Обидві частини Унтервальдену керуються як верховною законодавчою владою, так і всенародними сходами, що збираються один раз на рік під відкритим небом. Вони затверджують бюджет і обирають урядову раду (Regierungsrath): у Обвальдені — з 7 членів на 4-річний термін, в Нідвальдені — з 11 членів на 6-річний термін, з ландамманами на чолі; а також верховні суди: у Обвальдені — з 9 членів, в Нідвальдені — з 11 (на той же самий термін).

При урядових радах складаються законодавчі ради (ландрат в Нідвальдені, кантональна рада в Обвальдені), обрані по селах; вони є дорадчими органами, що обговорюють законопроекти перед внесенням їх до народних зборів, але мають в незначних випадках і право вирішального голосу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
  • Інформація про кантон Унтервальден
  • Businger, «Die Geschichten des Volkes von U.» (Люцерн, 1827-28).
  • «Der Kanton U.» (C.-Галлен, 1836); Gut.
  • «Der Ueberfall von Nidwalden im J. 1798» (Станс, 1862).
  • «Beitr ä ge zur Geschichte Nidwaldens» (Станс, 1884 и сл.).