Хоробрів (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хоробрів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Зборівська міська громада
Облікова картка Хоробрів 
Основні дані
Засноване 1445
Населення 105
Територія 0,052 км²
Густота населення 3288,46 осіб/км²
Поштовий індекс 47644
Телефонний код +380 03547
Географічні дані
Географічні координати 49°35′55″ пн. ш. 25°07′16″ сх. д. / 49.59861° пн. ш. 25.12111° сх. д. / 49.59861; 25.12111Координати: 49°35′55″ пн. ш. 25°07′16″ сх. д. / 49.59861° пн. ш. 25.12111° сх. д. / 49.59861; 25.12111
Відстань до
районного центру
26 км
Найближча залізнична станція Зборів
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Хоробрів. Карта розташування: Україна
Хоробрів
Хоробрів
Хоробрів. Карта розташування: Тернопільська область
Хоробрів
Хоробрів
Мапа
Мапа

CMNS: Хоробрів у Вікісховищі

Хоро́брів — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2016 підпорядковане Августівській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[1]

Населення становить 155 осіб (2007). Станом на лютий 2023 року проживає 105 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1503.

1944 Хоробрів спалили загін НКДБ і польські шовіністи.

Після ліквідації Козівського району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].

Населення[ред. | ред. код]

Населення села в минулому[3]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків римо-католиків Польських
колоністів
Євреїв
1900 274 213 45 0 16
1939 491 356 62 73 9

У 1939 році в селі проживав 491 житель, з них 356 українців (72,5%), 135 поляків (27,5%) і 9 євреїв. Під час Другої світової війни сліди кількох євреїв зникли, а поляки в обов’язковому порядку покинули село після 1945 року.

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святого Івана Хрестителя (1996, мурована), церква святого Василія Великого (1997).

Економіка[ред. | ред. код]

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Файна поляна», що спеціалізується на вирощуванні малини (керівник Вега В. І.).[4]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  4. Ягідна кооперація: як село заробляє на спільному вирощуванні малини. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.

Література[ред. | ред. код]