Хтивість

Демон, що насичує хтивість. Ілюстрація з манускрипту 13 ст.

Хтивість (лат. luxuria, англ. lust, мовою староанглійською — «задоволення») — люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена думка, огидна моральність, жадання за збудженням, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне сексуальне бажання, таке як бажання вдовольняти надмірні сексуальні апетити: свинство, гвалтування та перелюбодіяння — крайні форми хтивості; мастурбація теж вважається видом хтивості.

Хтивість — непомірковане жадання совокуплення (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер. Хтивість, чи непомірковане жадання плоті іншої людини (поза шлюбом) вважається гріхом чи нечистим вчинком в усіх авраамічних релігіях. (За англійською Вікіпедією)

В католицизмі

Ієронімус Босх або Єронім Босх: Сім смертних гріхів: Хтивість

Католицький богослов Пітер Кріфт зазначає, що хтивість є бажанням у волі, а не просто почуття, щось, чому активно дається дозвіл, не лишень пасивне переживання.

У Новому Заповіті, термін «хтивість» звичайно вживається як переклад грецького слова 'επιθυμία'. Згідно з визначенням католицької енциклопедії, серце християнина є хтивим тоді, коли «статева насолода шукається поза шлюбом або у спосіб противний законам, які керують шлюбними стосунками».

У римо-католицизмі, хтивість (лат. luxuria) вважається підставовим гріхом — і є таким чином одним зі семи смертних гріхів. Причина цього полягає в тому, що переступ вимірюється шкодою заподіяною індивиду чи суспільстві. Гріх хтивості стосується як і зовнішніх, так і внутрішніх гріхів, оскільки Ісус описав хтивість у своїй Нагорній проповіді так:

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. (Матвія 5:27 - 28)

Юдаїзм

В юдаїзмі усі злі нахили і хотіння плоті характеризуються як єцер гара (з івр. יצר הרע — зле хотіння); єцер гара не є демонічною силою, але скоріш зловживанням речей, які потребує тіло для виживання — і часто зіставляється з єцер тоб (добрим хотінням). Ідея походить з книги Буття 8:21, де можна прочитати, що «уява серця людини — зла від її юності».

Єцер гара часто ідентифікується зі сатаною та ангелом смерті, — і деколи є тенденція надати єцер гарі особистості й окремої дії, оскільки єцер, як і сатана, зводить людину у цьому світі, і свідчить проти нього у потойбічному світі. Однак, єцер чітко відріняється від сатани і в інших випадках є точно паралельною гріху. Тора вважається великим ліком проти цієї сили.

Поганство

Декілька поганських релігій дійсно вважали хтивість пороком. Найвідомішим прикладом розповсюдженого релігійного руху який практикував хтивість як ритуал були вакханалії древньо-римських вакхантів. Проте, цей рух був згодом заборонений римським сенатом у 186 р. до н. е. в указі Senatus consultum de Bacchanalibus. Практикування ритуальної проституції, однак продовжувало бути діяльністю діонісійців.

Джерела

• (англ.) Peter Kreeft. Back to Virtue. San Francisco: Ignatius, 1992.
• "The Seven Deadly Sins: Lust" National Public Radio feature
• "A New Look at Lust: The Secular View"
• The Catholic Encyclopedia: Lust
• The Jewish Encyclopedia: Yeẓer ha-Ra

• Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.