Жадібність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жадібність — гравюра Джейкоба Метема, 1587 р.

Жадібність, захланність — (рос. алчность, лат. avaritia, грец. filarguria) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбство.

Жадібність в християнській етиці один зі семи смертних гріхів (гріховних пристрастей), оскільки призводить до примноження турбот і марних піклувань, до внутрішньої злоби та замкнутості, а також безперервно провокує страх втрати і гнів на можливих конкурентів та заздрісників.

З нею пов'язана скупість (любостяжання), що засуджується у всіх народів.

Згідно з Йоаном Ліствичником, проти жадібності ворогує гріх зневіри і чеснота нестяжання.

Жадібність та захланість, як гріх та суспільна хвороба[ред.ред. код]

Жадібність чи захланність - один із семи смертельних гріхів, це - будь-яка схильність до надмірності й нестриманості.

Захланність (що легко перероджується в скупість) ґрунтується на прихильності до матеріальних благ, котра замість того, щоб з'єднувати людей розподіленням того, чим володіють, в дусі справедливості й любові, стає осередком відчуження і взаємної ворожості. Захланність тягне за собою катастрофічні наслідки. Наприклад, через захланність людини, яка має високе становище у суспільстві та прагне збагатитись різними методами, інші люди не отримують прожиткового мінімуму: пенсіонери помирають з голоду, робітники страйкують через невиплату заробітної плати. Захланність — це хвороба, навіть більше — це одержимість, це поклоніння Мамоні, від якого нас застерігає Святе Євангеліє. Уже перша заповідь Божа каже: “Не май інших Богів, крім Мене”. Захланність та грошелюбство є хворобою не тільки окремих осіб — це хвороба суспільства. Це хробак, який роз’єднює людей. Він вигризає духовну наповненість людини: мораль, добро, співчуття і утворює порожнечу, хаос, нелюдяність. Людина втрачає моральні цінності, християнські вартості, а утворена пустка заповнюється жадобою до грошей. Ця жадоба росте разом із збільшенням придбаного. Такого слова, як “доволі”, не існує. Завжди мало. Чується внутрішній голос, який просить “Ще!”. Це своєрідна спрага, яку людина старається втамувати. Але, на жаль, це неможливо. Корупція з метою збагачення теж входить в категорію захланності.

Див. також[ред.ред. код]