Цюхів
|
Цюхів Цюхів Діл, Цюхів Верх | ||||
 | ||||
|
49°13′08″ пн. ш. 23°25′53″ сх. д. / 49.21889° пн. ш. 23.43139° сх. д.Координати: 49°13′08″ пн. ш. 23°25′53″ сх. д. / 49.21889° пн. ш. 23.43139° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Львівська область, Дрогобицький район | |||
| Система | Орівська скиба, Сколівські Бескиди, (Українські Карпати) | |||
| Тип | тектонічний, ерозійно-денудаційний | |||
| Висота | 939,4 м | |||
| Висота відносна | 83 м ↓ (856 м)[1] | |||
| Ізоляція | 12,28 км → Щавина (1036 м)[2] | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
| Маршрут | із селища міського типу Східниця та зі села Орів, також прокладений веломаршрут з міста Борислав та від фортеці Тустань, що у селі Урич; з м. Трускавець (місцевість Боберня) через гору Бобовище | |||
  Цюхів Цюхів (Львівська область) | ||||
 | ||||
Цю́хів, або Цю́хів Діл, Цю́хів Верх (пол. Ciuchowy Dział[3]) — гора в Українських Карпатах, найвища точка Цюхового хребта та Орівської скиби. Висота гори становить 939,4 м над рівнем моря (за іншими даними — 942 м або 931 м). Розташована за 5 км від найближчого до гори села Орів, Дрогобицького району Львівської області. З північного боку вершина гори не заліснена, тому в світлу погоду з неї відкривається мальовнича панорама найближчих гір, а також міст Трускавець, Борислав, Дрогобич і навіть Львів.
Географія[ред. | ред. код]
Флора і топографія[ред. | ред. код]
Схили гори та здебільшого й сама вершина вкриті ялицево-буковими лісами. В цих лісах ростуть зазвичай хвойні дерева: ялини, ялиці, сосни, а також інші нехвойні листяні дерева: граби й буки. Північна частина вершини безліса приблизно на 500 м вниз по схилу. Форма гори має досить плоский вигляд та слабо виражену поясність через низьку висоту, тому фактичний перехід від схилів хребта до вершини є плавним і несильно виразним. Гора Цюхів Діл відіграє важливу роль, як витік декількох річок в цій місцевості (тому й у назві є слово «Діл» — від слова вододіл). З північної частини Цюхового хребта, найвищою точкою якого власне і є Цюхів, протікає річка Роп'яний, із заходу Східничанка, з північно-західних схилів ріка Тисьмениця — притока Бистриці Тисменицької, а з півдня Стинавка. В цілому, гора є типовою для низькогірних Сколівських Бескидів, нижчих за 1000 м.
Кліматичні умови[ред. | ред. код]
Відповідно до висоти гори (приблизно 940 м) погодні умови на вершині є виразнішими ніж на сусідніх вершинах та в долинах. Середня річна кількість опадів складає до 900 мм. Температурна різниця гори з найближчими містами, наприклад, Бориславом чи Трускавцем може становити до 6 °C.[4] Наприкінці осені тут утворюється перший сніговий покрив. Протягом зими на горі випадає багато снігу (в середньому до 30 см), проте через притаманні регіону перепади температур та мінливість погоди сніг на вершині може танути, а згодом знову випадати. Так загалом триває до кінця квітня, коли температура на горі вдень стабільно перевищує 15 °C.
В теплий весняний, літній та осінній періоди на горі впадає багато дощів. Також визначальним є фактор вітру, швидкість якого нерідко досягає 30 — 50 км/год з поривами до 60 км/год і більше. Зрідка на вершині трапляються хуртовини.
Походження назви[ред. | ред. код]
Оскільки гора є найвищою в місцевості села Орів, то й увага цій горі приділялась належна. Вважається, що топонім «Цюхів» походить від імені дідича Цюха, що володів полонинами на схилах гори. Таким чином, до сих пір лісові галявини, що знаходяться в цій частині села мають назву «Цюхові кітлини». Про пана Цюха, в честь якого була названа гора складено багато місцевих переказів та легенд, що відображає вкрай важливу сутність цієї особистості в історії краю.
Відпочинок і туризм[ред. | ред. код]
Через свою доступність та відносно легку складність для сходжень, Цюхів є популярною вершиною в регіоні серед туристів.
Влітку 2022 року на горі спорудили 15-ти метрову оглядову вежу, яка стала «візитною карткою» гори і є частиною проєкту розвитку туристичної інфраструктури Карпат Дрогобиччини «Велобескиди». Також за 300 метрів від вершини розташований готель «Карпатські полонини»[5].
Маршрути до вершини[ред. | ред. код]
Вказані шляхи є частиною проєкту «Велобескиди»[6] і проходять через гору.
- «Цюхів Діл» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 6,34 км)
- «Ядвігін тракт» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — фортеця Тустань, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 10,65 км)
- «Золота баня» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — джерело №6 у Східниці, пішохідний та велосипедний маршрут, загальна протяжність — 11,81 км)
- «Соляний шлях» (ГКК «Буковиця» — Цюхів Верх — Трускавець, пішохідний маршрут, загальна протяжність — 20,2 км)
Інші маршрути:
- Туристичний шлях 5050 «Карпатські полонини — Тустань»[7] (Готель «Карпатські полонини» (Цюхів Верх) — фортеця Тустань, пішохідний маршрут, загальна протяжність — 9,9 км)
Зображення[ред. | ред. код]
-
Цюхів узимку -
Вигляд з вежі на схід -
Велосипедний шлях до вершини -
Вежа на Цюхові
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tsiukhiv Dil - Peakbagger.com. www.peakbagger.com. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Ізоляція вершини.
- ↑ Назва гори польською.
- ↑ Погода на Цюхів Ділі (точний режим Meteoblue).
- ↑ Готель «Карпатські полонини». Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Маршрути «Велобескидів».
- ↑ Туристичний шлях 5050.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Гірськокарпатські ландшафти Львівської області. Низькогірно-бескидські природні райони
- Про клімат Карпат
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |