Східниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Східниця
Shidnyca dro gerb.png Shidnyca dro prapor.png
Герб Східниці Прапор Східниці
Країна Україна Україна
Область/АРК Львівська область
Район/міськрада Бориславська міськрада
Рада Східницька селищна рада
Код КОАТУУ: 4610345400
Основні дані
Статус із 1940 року
Агломерація Дрогобицька
Площа 6,9 км²
Населення 2149 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 82391
Телефонний код +380
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306Координати: 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306
Водойма річка Східничанка
Відстань
Найближча залізнична станція: Борислав
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 110 км
Селищна влада
Адреса 82391, Львівська область, Бориславська міськрада, смт. Східниця, вул. Золота Баня, 3
Карта
Східниця (Україна)
Східниця
Східниця
Східниця (Львівська область)
Східниця
Східниця

Схі́дницяселище міського типу у Львівській області, підпорядковане Бориславській міськраді, всеукраїнський бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від Борислава. Славиться своїми мінеральними водами.

Географія[ред.ред. код]

Панорама Східниці

Східниця розміщується на висоті 600—900 м над рівнем моря. Гори навколо селища досягають висоти 823 м.

Протягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C. Опадів 700—800 мм на рік (переважно навесні та влітку).

Історія[ред.ред. код]

На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань. Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву.

Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.

Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».

Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до Австрійської імперії (згодом — Австро-Угорщини). У ті часи вона відносилася до Самбірського округу. У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, в 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880 — 125 дворів, де жили 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини.

Початок ХХ століття

У 1858 році у Східниці було відкрито нафту та озокерит, почалася промислова розробка родовища. Тут працювали підприємці з Німеччини, Великобританії, Бельгії, Франції та США. В 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. В 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. в Східниці видобуто 2150000 тонн нафти.

Саме у Східниці було пробурено першу у світі свердловину механічним способом.

У 1956-1973 рр. місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 р. селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».

15 серпня 2014 р. у смт. Східниці на фасаді будинку де проживав Омелян Стоцький відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: "В цьому будинку з 1945 по 1979 рр. проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький".

Поблизу Східниці, в урочищі Бухів на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.

Дуже цікавим є кримінальна історія Схдниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота».[2]

Східницьке родовище мінеральних вод[ред.ред. код]

Джерело №26

У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:

  1. слабомінералізована «Нафтуся»:
    • з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
    • з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
  2. слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
  3. хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)

Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».

Східницьке нафтове родовище[ред.ред. код]

Покинута нафтова помпа у Східниці

На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн. м³. Густина дегазованої нафти — 826-874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.

Спорт[ред.ред. код]

У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».

Примітки[ред.ред. код]

Богдан Лазорак. Нові епізоди про культурне життя «Східницької Каліфорнії» і невідомий опис приїзду Перемиського єпископа Костянтина (Чеховича) 1902 року // http://maydan.drohobych.net/?p=31147

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • История городов и сел Украинской ССР. Львовская область
  • путівник "Східниця. Бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького"
  • Базар М. Східниця. Краєзнавчий нарис. — Дрогобич: Коло, 2004. — 100 с.
  • Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І.Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. - Дрогобич, Коло, 2013.- 404 с. ISBN 978-617-642-096-5

Галерея[ред.ред. код]