Східниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Східниця
Shidnyca dro gerb.png Shidnyca dro prapor.png
Герб Східниці Прапор Східниці
Країна Україна Україна
Область/АРК Львівська область
Район/міськрада Бориславська міськрада
Рада Східницька селищна рада
Код КОАТУУ: 4610345400
Основні дані
Статус із 1940 року
Агломерація Дрогобицька
Площа 6,9 км²
Населення 2149 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 82391
Телефонний код +380
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306Координати: 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. / 49.22361; 23.35306
Водойма річка Східничанка
Відстань
Найближча залізнична станція: Борислав
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 110 км
Селищна влада
Адреса 82391, Львівська область, Бориславська міськрада, смт. Східниця, вул. Золота Баня, 3
Карта
Східниця (Україна)
Східниця
Східниця
Східниця (Львівська область)
Східниця
Східниця

Схі́дницяселище міського типу у Львівській області, підпорядковане Бориславській міськраді, всеукраїнський бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від Борислава. Славиться своїми мінеральними водами.

Географія[ред.ред. код]

Панорама Східниці

Східниця розміщується на висоті 600—900 м над рівнем моря. Гори навколо селища досягають висоти 823 м.

Протягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C. Опадів 700—800 мм на рік (переважно навесні та влітку).

Історія[ред.ред. код]

На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань. Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву.

Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.

Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».

Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до Австрійської імперії (згодом — Австро-Угорщини). У ті часи вона відносилася до Самбірського округу. У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, в 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880 — 125 дворів, де жили 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини.

Початок ХХ століття

У 1858 році у Східниці було відкрито нафту та озокерит, почалася промислова розробка родовища. Тут працювали підприємці з Німеччини, Великобританії, Бельгії, Франції та США. В 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. В 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. в Східниці видобуто 2150000 тонн нафти.

Саме у Східниці було пробурено першу у світі свердловину механічним способом.

У 1975 році місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся», а за рік селище було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».

Поблизу Східниці, в урочищі Бухів на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.

Східницьке родовище мінеральних вод[ред.ред. код]

Джерело №26

У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:

  1. слабомінералізована «Нафтуся»:
    • з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
    • з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
  2. слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
  3. хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)

Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».

Східницьке нафтове родовище[ред.ред. код]

Покинута нафтова помпа у Східниці

На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн. м³. Густина дегазованої нафти — 826-874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.

Спорт[ред.ред. код]

У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • История городов и сел Украинской ССР. Львовская область
  • путівник "Східниця. Бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького"
  • Базар М. Східниця. Краєзнавчий нарис. — Дрогобич: Коло, 2004. — 100 с.
  • Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І.Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. - Дрогобич, Коло, 2013.- 404 с. ISBN 978-617-642-096-5

Галерея[ред.ред. код]