Чаргафф Ервін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ервін Чаргафф
Народився	11 серпня 1905 Чернівці
Помер	20 червня 2002 Нью-Йорк
Громадянство	Австрія, США
Національність	єврей
Вчене звання	професор, член Національної АН США, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Академії натуралістів Німеччини
Відомі учні
Відомий у зв'язку з:	Правила Чаргаффа
Нагороди	Золота медаль імені Л. Пастера, Медаль імені К. Нейбера

Ервін Чаргафф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 році). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна».

Зміст 1 Біографічні відомості 2 Наукова діяльність 2.1 Головні нагороди 3 Дивіться також 4 Джерела 5 Ресурси

[ред.] Біографічні відомості

Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту отримав у Віденському університеті, де у 1928 році захстив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював в лабораторії обмінної хімії в Єльскому університеті у США (1928—1930), в Берлінському університеті (1930—1933). В 1933 емігрував із Німеччини в зв'язку з приходом до влади нацистів, в 1933—1934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті в Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини).

[ред.] Наукова діяльність

Головним напрямком наукової діяльності було вивчення хімічного складу і структури нуклеїнових кислот. Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення азотистих основ, що входять до їх складу. У 1950—1953 рр. ним було показано, що загальна кількість аденінових залишків в кожній молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість гуанінових залишків — кількості цитозинових. Правила Чаргаффа використали Френсіс Крік і Джеймс Ватсон при визначені структури ДНК у вигляді подвійної спіралі. Також Чаргафф довів що ДНК володіє видовою специфічністю, і відкинув гіпотези про існування багатьох різновидів ДНК. Ервін Чаргафф був першим хто почав досліджувати денатурацію ДНК. Крім того він займався дослідженням зсідання крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та метаболізм амінокислот.

[ред.] Головні нагороди

• Золота медаль імені Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949 р.).
• Медаль імені К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958 р.).

[ред.] Дивіться також

• Правила Чаргаффа

[ред.] Джерела

• Ервін Чаргафф на Українському біологічному сайті

[ред.] Ресурси

• Эрвин Чаргафф «Белибердинское столпотворение»(рос.)
• ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЧАРГАФФ — ФОНД»

Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.