Джеймс Ватсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Дьюї Ватсон
James Dewey Watson
James D Watson.jpg
Народився 6 квітня 1928(1928-04-06) (86 років)
Чикаго, Іллінойс, США
Місце проживання Flag of the United States.svg США, Flag of the United Kingdom.svg Британія
Громадянство США США
Галузь наукових інтересів Молекулярна біологія
Alma mater Чиказький університет
Відомий завдяки: Структура ДНК
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1962)

Джеймс Дьюї Ватсон (англ. James Dewey Watson; *6 квітня 1928) — американський молекулярний біолог, найбільш відомий за встановлення структури молекули ДНК в 1953 році.

Він, разом із Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[1].

З 1989 року — організатор і керівник Проекту геному людини, пов'язаного з дослідженням послідовності ДНК людини. Також працював в Аленівському інституті біології мозку. Він відомий як один з авторів класичного підручника з клітинної біології «Молекулярна біологія клітини».

Коротка біографія[ред.ред. код]

З дитинства, завдяки батькові, Джеймс був зачарований спостереженнями за життям птахів. У віці 12 років Уотсон брав участь у популярній радіовікторини Quiz Kids для інтелектуально розвинених дітей. Завдяки ліберальній політиці Роберта Хатчінса він вступив до коледжу у віці 15 років. Прочитавши книгу Ервіна Шредінгера «Що таке життя з точки зору фізики?» Уотсон змінив свої професійні інтереси з вивчення орнітології на вивчення генетики. В 1947році отримав ступінь бакалавра зоології в університеті Чикаго.

В 1951 році вступив до Кавендішської лабораторії Кембріджського університету, де вивчав структуру білків. Там познайомився з фізиком Френсісом Кріком, який цікавився біологією.

В 1952 році Уотсон і Крік почали працювати над моделюванням структури ДНК. Використовуючи Правила Чаргаффа та рентгенограми Розалінди Франклін та Моріса Уїлкинса побудували двохспіральну модель ДНК.

Результати роботи опублікували в квітні 1953 року в журналі Nature.

25 років керував науковим інститутом Колд Спрінг Харбор, де вів дослідження генетики раку.

З 1989 року до 1992 року - організатор і керівник проекту «Геном людини» з розшифровки послідовності ДНК людини, в цей же час очолює секретний проект «Фауст» [2]

Джерела[ред.ред. код]

У 2007 році висловився на користь того, що представники різних рас мають різні інтелектуальні здібності, що зумовлено генетично. У зв'язку з порушенням політкоректності від нього зажадали публічних вибачень. В жовтні 2007 року Уотсон офіційно пішов з посади керівника лабораторії, де він працював. Разом з тим він продовжує керувати дослідженнями в тій же лабораторії (джерело?).

Зараз працює над пошуком генів психічних захворювань[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962. Сайт Нобелівського комітету.
  2. Біографія Уотсона. [1].
  3. Торгашев Алексей. Джеймс Уотсон: никогда не работайте из расчета стать номером десять // Перевод лекции Джеймса Д. Уотсона «ДНК и мозг: в поисках генов психических заболеваний» на сайте «Лига свободных городов». — 24 июля 2008 г.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]