Джеймс Ватсон
| Джеймс Дьюї Ватсон James Dewey Watson |
|
 |
|
| Народився | 6 квітня 1928 (85 років) Чикаго, Іллінойс, США |
|---|---|
| Місце проживання |  США,  Британія |
| Громадянство | США |
| Галузь наукових інтересів | Молекулярна біологія |
| Alma mater | Чиказький університет |
| Відомий завдяки: | Структура ДНК |
| Нагороди |  Нобелівська премія (1962) |
Джеймс Дьюї Ватсон (англ. James Dewey Watson; *6 квітня 1928) — американський молекулярний біолог, найбільш відомий за встановлення структури молекули ДНК в 1953 році.
Він, разом із Френсісом Кріком і Морісом Вілкінсом, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[1].
З 1989 року — організатор і керівник Проекту геному людини, пов'язаного з дослідженням послідовності ДНК людини. Також працював в Аленівському інституті біології мозку. Він відомий як один з авторів класичного підручника з клітинної біології «Молекулярна біологія клітини».
Зміст |
Коротка біографія [ред.]
З дитинства, завдяки батькові, Джеймс був зачарований спостереженнями за життям птахів. У віці 12 років Уотсон брав участь у популярній радіовікторини Quiz Kids для інтелектуально розвинених дітей. Завдяки ліберальній політиці Роберта Хатчінса він вступив до коледжу у віці 15 років. Прочитавши книгу Ервіна Шредінгера «Що таке життя з точки зору фізики?» Уотсон змінив свої професійні інтереси з вивчення орнітології на вивчення генетики. В 1947році отримав ступінь бакалавра зоології в університеті Чикаго.
В 1951 році вступив до Кавендішської лабораторії Кембріджського університету, де вивчав структуру білків. Там познайомився з фізиком Френсісом Кріком, який цікавився біологією.
В 1952 році Уотсон і Крік почали працювати над моделюванням структури ДНК. Використовуючи Правила Чаргаффа та рентгенограми Розалінди Франклін та Моріса Уїлкинса побудували двохспіральну модель ДНК.
Результати роботи опублікували в квітні 1953 року в журналі Nature.
25 років керував науковим інститутом Колд Спрінг Харбор, де вів дослідження генетики раку.
З 1989 року до 1992 року - організатор і керівник проекту «Геном людини» з розшифровки послідовності ДНК людини, в цей же час очолює секретний проект «Фауст» [2]
Джерела [ред.]
У 2007 році висловився на користь того, що представники різних рас мають різні інтелектуальні здібності, що зумовлено генетично. У зв'язку з порушенням політкоректності від нього зажадали публічних вибачень. В жовтні 2007 року Уотсон офіційно пішов з посади керівника лабораторії, де він працював. Разом з тим він продовжує керувати дослідженнями в тій же лабораторії (джерело?).
Зараз працює над пошуком генів психічних захворювань[3]
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962. Сайт Нобелівського комітету.
- ↑ Біографія Уотсона. [1].
- ↑ Торгашев Алексей. Джеймс Уотсон: никогда не работайте из расчета стать номером десять // Перевод лекции Джеймса Д. Уотсона «ДНК и мозг: в поисках генов психических заболеваний» на сайте «Лига свободных городов». — 24 июля 2008 г.
Ресурси Інтернету [ред.]
- Джеймс Уотсон: Головне в науці — це свобода
- James Watson on how he discovered DNA(англ.) (відеозапис розповіді Джеймса Ватсона на конференції TED про відкриття структури ДНК з Френсісом Кріком).
- Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:James D. Watson |
|
|||||||||||||||||
