Шекеринці
| село Шекеринці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Плужненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060190230026925 |
| Облікова картка | село Шекеринці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1729 |
| Населення | 694 особи (2001) |
| Площа | 2,918 км² |
| Густота населення | 237,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30317 |
| Телефонний код | +380 3852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′24″ пн. ш. 26°27′00″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
303 м |
| Водойми | р. Гутиська (притока Усті) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7 |
| Карта | |
  Шекеринці | |
 Шекеринці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шеке́ринці — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 694 особи (2001), в 2011 році — 638 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
На північ від села розташований Шекеринецький гідрологічний заказник.
Історія[ред. | ред. код]
Спершу село належало до роду Острозьких, згодом — Конецпольських, а у XVIII столітті — Яблоновських. Після смерті Станіслава Яна Яблоновського село успадкував його син Ян Станіслав Яблоновський, а від нього — його син Станіслав Вінцентій Яблоновський. Єдиний син Станіслава Вінцентія, Антоній Барнаба Яблоновський, став наступним власником села. Останнім Яблоновським, котрий володів Шекеринцями, був Максиміліан Яблоновський. Проте самі Яблоновські не перебували в Шекеринцях. Антоній Барнаба у 1792 році передав село у пожиттєву оренду своєму пленіпотентові (тобто уповноваженому у майнових справах), Антонієві Брезі, а згодом і його дружині Анні (дошлюбне прізвище Чарнецька). Орендна плата становила 6500 злотих на рік. Максиміліан зменшив орендну плату на півтори тисячі злотих, а у 1804 році розширив орендні права на Юзефа Брезу (старшого сина Антонія та Анни)[1]. Зрештою 1843 року Максиміліан Яблоновський за 31 тисячу срібних рублів продав Шекеринці Іполітові Брезі (1806—1882), братові Юзефа[2].
У 1870 році родині Брезів належало 1310 десятин землі в Шекеринцях, понад 554 десятини землі в селі Хоросток, а також ліс Кураж (понад 32 десятини). У 1890 році в Шекеринцях їм належало 1012 десятин ріллі та 345 десятин лісу. Ще 709 гектарів ріллі вони мали в Хоростку[2]. Брези збудували в селі гуральню[3]. У 1880-х Ахілл Бреза заклав новий фільварок під назвою Горай[4].
У 1906 році село Секержинці належало до Перерославської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 5. Дворів 78, мешканців 855[5].
Релігійне життя[ред. | ред. код]
Від XVIII століття у Шекеринцях діяла унійна церква, котра під тиском російської влади у 1839 році була змушена перейти на православ'я[3]. Від 1874 року (чи й раніше) тут діяла церковно-парафіяльна школа[3].
У 1862 році в Шекеринцях мешкали також 73 римо-католики (включно з власниками маєтку в Шекеринцях, родиною Брезів). Вони належали до парафії в Куневі[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 22. ISBN 978-83-64806-05-6.
- ↑ а б Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 28. ISBN 978-83-64806-05-6.
- ↑ а б в г Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 29. ISBN 978-83-64806-05-6.
- ↑ Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 32. ISBN 978-83-64806-05-6.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Siekierzyńce (2), wś. powiat ostrogski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 522. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Село Шекеринці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Шекеринецької сільської ради (doc)
- Погода в селі Шекеринці [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
