7 канал (Київ)

7 канал
«7 канал спільного підприємства Українсько-Американського мовлення»
Країна	Україна
Зона мовлення	Київ
Мова мовлення	українська, російська
Центр керування	Київ
Формат зображення	576i 4:3 (SDTV)
Тематика каналу	розважальна, публіцистична
Дата початку мовлення	1990
Дата кінця мовлення	22 червня 2002
Причина закриття	отримання ТРК «Гравіс» права на одноосібне мовлення
Замінено	Гравіс-7
Власник(и)	СП «Українсько-Американське Мовлення»
Споріднені канали	Мегапол Гравіс-7 TV Табачук

7 канал — сьома телевізійна частота міста Києва, один із перших приватних каналів столиці та України вцілому, на якому почали мовити комерційні телекомпанії.

Історія

Тестове мовлення

Восени 1990 року у Києві з'явився канал, який відрізнявся від того, що виходило в ефір раніше, а саме — на новому телеканалі транслювалися найсвіжіші відеокліпи відомих гуртів.

Але тих, хто міг приймати (особливо в прийнятній якості) нову телепрограму, яка транслювалася на 7-му частотному каналі, у Києві було небагато. Проблема була в колективних антенах — більшість цих пристроїв була розрахована на прийом чотирьох телепрограм (а деякі лише трьох). Тому телеглядачі, підключені до будинкових антен, бачили на своїх екранах замість програм 7-го каналу або нічого, або різнокольорові смуги і бриж, що виникли від накладення сигналів 9-го каналу (тоді — 2-га програма ЦТ) та 7-го каналу. Телеглядачі, що мали індивідуальні кімнатні та зовнішні антени, опинилися у більш виграшній ситуації. Однак через те, що потужність передавача 7-го каналу була мізерно малою (всього 100 Вт), вони не мали можливості приймати нову телепрограму в прийнятній якості.

Присутній у правому верхньому куті екрана логотип у вигляді жовто-фіолетового «сатурна» з латинською літерою «S» багато хто приймав за цифру «5» (адже за рахунком програма була п'ятою), тому кияни називали цей новий канал «5-ою телепрограмою».

Ситуацію роз'яснила газета «Вечірній Київ», на яку того часу була підписана або купувала більшість містян. Видання повідомило киянам про те, що в місті дійсно задіяний новий передавач, працюючий на 7-му телеканалі, і опублікувало невелике інтерв'ю з представником організації, що забезпечує мовлення нового телеканалу, який в свою чергу розповів, що саме дивляться кияни. Виявилося, що на 7-му частотному каналі виходять передачі «Super Channel», які виробляються в Великобританії за сприянням інших країн та, відповідно до укладеного договору, ретранслюються у Києві (приблизно тоді ж, восени 1990 року «Super Channel» з'явився і в Москві в ефірі каналу «2х2»). Але мовлення програм «Super Channel» на 7-му київському каналі було експериментальним, технічним. Сигнал «Супер Каналу», за інформацією в газеті, фактично використовувався для налагодження передавача та приймальної мережі, після успішного завершення якого можна було б уже говорити саме про те, якому вигляді канал буде існувати далі, і що на ньому можна буде побачити.

Зазвичай, канал розпочинав роботу після шостої години вечора і припиняв близько 23:00.

Мовлення на 7-му телеканалі в той період було експериментальним з усіма наслідками, що випливають. Канал міг зникнути з ефіру на кілька днів, потім з'являвся знову. Змінювалася і картинка — окрім передач Super Channel, тут почали з'являтися програми інших закордонних супутникових телеканалів. Програми нових телекомпаній на екранах телевізорів, налаштованих на 7-й канал, могли з'являтися на годину, на дві, а іноді й на кілька хвилин, щоб потім змінитись знову. У 1990—1991 роках кияни могли спостерігати на 7-му каналі передачі „CNN“, „MTV Europe“, „Eurosport“ (завжди з німецьким звуковим супроводом), „Galovision“, „C-Span“, італійського „Rai Uno“, французького „TV5 Europe“, німецького телеканалу „Star-1“ та інших.

У 1991 році також зросли обсяги мовлення 7-го каналу — відтепер він перебував в ефірі по буднях з 14:00 до 23:00 та у вихідні з ранку до вечора. Незабаром, окрім ретрансляцій програм з-за кордону, тут почали з'являтися також перші експеременти київського ефіру — щотижневі релігійні програми, що виходили в ранковому ефірі в неділю англійською мовою з українськими субтитрами.

Мегапол

Основна стаття: Мегапол

У суботу 1 червня 1991 року, рівно о 19:00 на сьомому каналі з'явилася перша власна повноцінна (за тодішніми мірками) ефірна телекомпанія. Називалася вона «Незалежне телебачення Мегапол» або «ТВМ».

Програма передач каналу «Мегапол», 1991 рік

З весни 1992 року перед початком передач «ТВМ» на екрані з'являлася дівчина-диктор, що оголошувала телеглядачам, що вони дивляться «7 канал спільного підприємства Українсько-Американського мовлення», в ефірі якого і виходять програми телекомпанії «Мегапол». Також в рамках цього оголошення звучав заклик до співпраці, звернений до всіх зацікавлених організацій.

Незабаром на канал повернулися програми супутникового телебачення — перед вечірніми блоками «ТВМ» з 18:00 до 20:00 по буднях тут транслювалися програми „CNN“. Програми цієї ж телекомпанії з'являлися в дещо інші тимчасові відрізки та у вихідні, де, крім них та програм «Мегапола», транслювалися також програми християнської телестудії. А правий верхній кут телеекрану під час мовлення 7 каналу відтепер прикрашала велика і не дуже естетична «сімка», укладена у прямокутник.

Телерадіостудія «7x7»

У липні 1992 року телеглядач побачив нову заставку з червоно-синім логотипом «Телерадіостудія 7 × 7». Спочатку студія виходила в ефір виключно по буднях — з 18:00 до 20:00. Після 20:00 йшли програми «Мегаполу», до 18:00 — зміщений на більш ранній час (з 17:00) блок новин «CNN International». Дві години ефіру «Телерадіостудії 7 × 7» заповнювали художні та мультиплікаційні фільми, відеомузика та проект «Телегазета». В рамках останнього на екрані з'являлися текстові рекламні оголошення (сформульовані в газетному стилі), які дублювалися голосом диктора.

Програма передач 7 каналу - вересень 1992

З 1 серпня 1992 року, коли колектив телекомпанії «Мегапол» пішов у творчу відпустку, до розкладу каналу «ТВМ» було внесено корективи — змінився як час виходу програм в ефір, так і їхнє наповнення (транслювалися лише фільми та кращі програми минулих місяців). У той же час Телерадіостудія «7 × 7» збільшила свою присутність на телеекрані: ефір став щоденним, він починався о 19:00 та закінчувався о 21:00, коли наставав час «ТВМ».

З осені того ж року після чергової реорганізації сітки мовлення на 7 каналі обсяги мовлення студії «7 × 7» зросли. У жовтні з'явилися ранкові блоки — з 07.30 до 10.00. У цей час транслювалися художні та мультиплікаційні фільми, поради косметологів, корисна інформація для киян та гостей столиці, а також не дуже звична для українських глядачів реклама.

Проте телевізійні експерименти студії «7 × 7» тривали недовго: наприкінці грудня студія повідомила глядачам про те, що йде на різдвяні творчі канікули. Але після свят студія в ефір не повернулася, і надалі вона діяла вже як рекламна агенція.

Студія 7 каналу

Тим часом ефір 7 каналу продовжував наповнюватися все новими та новими проектами. Зокрема, тут з'являються інформаційні блоки — «Новини 7 каналу», в яких використовувалися власні сюжети, сюжети від телеканалу CNN та матеріали газети «Київські Відомості». Новини виходили в ефір тричі на добу українською мовою.

Крім інформаційних програм «Студія 7 каналу» представляла восени 1992 року й інші проекти, зокрема культурологічну програму «Джерела», проект для підприємців «Бізнес-клуб» та низку інших. Транслювалися і програми виробництва телекомпаній з інших міст, наприклад програма «Рок-полігон», яку готувала одна з приватних телестудій Дніпропетровська. Зрозуміло, був у розкладі «Студії 7 каналу» і фільмопоказ.

Головне, що треба сказати, говорячи про програмну політику «Студії 7 каналу», це те, що восени 1992 року вона першою з київських недержавних телекомпаній почала практикувати прямі ефіри з гостями та прийомом дзвінків від телеглядачів. А крім того — телевізійні ігри (телефоном), у яких можна було взяти участь будь-кому з телеглядачів.

Згодом мовлення 7 каналу було реорганізовано. Після зникнення з каналу програм «Мегаполу» та «Телерадіостудії 7 × 7» тут якийсь час транслювалися художні та мультиплікаційні фільми, а також різні програми, що виходили насамперед під умовною назвою «Студія 7 каналу»  — Експрес-анонс, Програма для віруючих, Християнська програма, добірки відеокліпів (включаючи рубрику «Плейбой-кліп» щодня опівночі). Також на сьомому каналі в цей період транслювалася «Телегазета», яка раніше виходила в рамках ефірів «Студії 7 × 7», а крім того — велися ретрансляції програм «CNN International» (по дві години на добу). А ось «Новини 7 каналу», «Рок-полігон» та низка інших з ефіру зникли.

2 квітня 1993 року з ефіру сьомого каналу також зникли програми «CNN International», їх замінили ретрансляції блоків програм іншої супутникової телекомпанії — CMT Europe. Її назва розшифровувалась як «Country Music Television», а ефір повністю складався з кліпів виконавців музики відповідного жанру.

Рутенія

Логотип ТРК "Рутенія"

З 19 квітня 1993 року на сьомому каналі з'явився новий бренд Телерадіокомпанія «Рутенія». Фактично ТРК «Рутенія» була об'єднанням кількох студій, що готували та випускали в ефір телепрограми. До її складу, зокрема, увійшла студія «Гравіс» та студія «Рада».

Студія «Рада» була створена ще 1986 року як кіностудія, що спеціалізується на зйомках хроніки подій, які відбувалися в Україні. До початку 1993 року в архівах студії налічувалося більше двох тисяч касет із такою хронікою. Тепер ці стрічки зміг побачити глядач 7 каналу поряд з іншими програмами «Ради».

Творче об'єднання «Гравіс», що входило до Союзу підприємців України, 1992 року була створене як телевізійна організація, кістяк першого колективу якої склали колишні працівники «Мегаполу» та «Студії 7 × 7». Втім, офіційне свідоцтво про реєстрацію в як ЗМІ «Гравіс» отримав лише у липні 1993 року.

Свою назву — «Рутенія» — новостворене телерадіооб'єднання взяло від стародавньої латинської назви України, а коріння походження назви «Гравіс», за однією з версій, пов'язує його з латинським словом «гравітація», тяжіння, тобто телеканал, що притягує до себе глядача.

Компанія «Рутенія» обладнала дві студії для проведення прямих ефірів, уклала договір з прес-службою Кабміну про випуск щотижневого телевізійного вісника про діяльність уряду — «Телекамін». Загалом, «Рутенія» поставила собі за мету створити телеканал з великою часткою суспільно-політичних, пізнавальних та культурологічних програми. Втім, не забувала вона і про розважальні проекти — тут виходив уже знайомий глядачам сьомого каналу «Рок-полігон», транслювалися художні фільми.

ТРК «Рутенія» націлилася на повноцінне вісімнадцятигодинне щоденне мовлення, при цьому чотирнадцять годин компанія планувала віддавати під трансляцію власних програм. Однак на першому етапі телекомпанія вирішила виходити з шестигодинними ефірами: на більше не вистачало фінансів. Мовити на 7 каналі тоді було досить дорого: в одному з інтерв'ю тодішній директор ТРК «Рутенія» Ростислав Бунь озвучив суму: 200 українських карбованців за хвилину ефіру. Вся річ у тому, що продажем ефірного часу на каналі тоді займався посередник — ТРК «Українсько-Американське Мовлення», який вирішив по повній програмі скористатися комерційними перевагами єдиного метрового комерційного телеканалу у Києві. Тому ТРК «Рутенія» поставила собі за мету: довго на 7 каналі не затримуватися та почати мовлення на тридцять п'ятому дециметровому каналі, який тоді був вільний.

Але історія ТРК «Рутенія» як об'єднання різних студій та компаній, які спільно мовили на сьомому київському телеканалі, виявилася недовгою. Вже влітку 1993 року вона розділилася на «Гравіс» і власне «Рутенію» (по суті, «Раду»). Як згодом згадував в одному з інтерв'ю тодішній директор «Гравісу» Віктор Лешик, поділ стався на ґрунті розбіжностей щодо розміщення в ефірі християнських програм.

З липня 1993 року в ефірі на сьомому київському телеканалі фактично знову були різні бренди та логотипи. Програми студії «Рада» (яка продовжувала використовувати назва «Рутенія») тепер виходили вранці з 8:00 до 9:50, ввечері з 19:00 до 19:50 (по суботах та четвергах — з 19:30 до 19:50) та вночі з 0:00 до 2:00. Студія «Гравіс» мовила щодня з 20:00 до півночі. Щочетверга та суботи о 19:00 в ефір виходили програми телерадіокомпанії Українське Християнське Радіо та Телебачення (УХРТ) (Українське Християнське Радіо та Телебачення). Щодня о 9:50 та 19:50 транслювалися десятихвилинні випуски телегазети 7 каналу (до речі, в рамках ефірів студії «Гравіс» була присутня своя телегазета — програма «Торгінформ»), а з серпня о 7:30 та 18:30 на каналі стали виходити півгодинні блоки від телекомпанії «Ютар».

У 1994 році ТРК «Рутенія» фактично зникла з екранів, виходячи до трьох раз на день блоками по 30 хвилин —годині. На початку 1995 року ця структура припинила своє існування.

УНІКА TV

Навесні 1993 року на 7-му телеканалі спочатку в рамках ефірів «Студії 7 каналу», а потім — в рамках ефірів ТРК «Рутенія» — «Гравіс» — з'явилися передачі від недержавної телемережі «УНІКА TV». Ця мережа була по суті асоціацією недержавних телекомпаній України, крім київського «Гравіса» до неї входила низка інших телекомпаній. Координував проект Київський центр творчого телебачення.

Першими телепрограмами, представленими мережею «УНІКА TV» на 7 каналі, були проекти «Вікна» та «Час місцевий». «Вікна» представляли українському телеглядачеві щотижневий огляд новин України, підготовлений із сюжетів, знятих комерційними телестудіями з різних куточків країни. А програма «Час місцевий» (її прем'єра відбулася ще 4 березня) — такий самий огляд, але вже новин із країн колишнього СРСР — від незалежних телестудій України, Росії, Білорусі, Казахстану. У рамках проекту «УНІКА TV» на київському 7 каналі виходили й інші програми виробництва різних студій із різних куточків України, а також документальні фільми. Ну а «Вікна» дуже скоро стали відомим брендом і вже з осені 1993 року перейшли на УТ-3.

Народне Телебачення України (НТУ)

Восени 1993 року вперше заговорили не лише про державне чи комерційне телемовлення, а й про громадське. Ці розмови велися у світлі відкриття в Києві ще однієї телекомпанії, яка назвала себе досить голосно: Українська Корпораційна Телерадіокомпанія «Народне Телебачення». 8 листопада нова телекомпанія вийшла в ефір на тому ж 7 каналі, який на той час перетворився на справжній «гуртожиток».

Оголошення НТУ в газеті

Першою програмою «Народного Телебачення», що вийшла в ефір з заставкою «Експериментальне мовлення», називалася «Люди для людей». Мова в ній йшла про діяльність Федерації профспілок України, яка виступила співзасновником телекомпанії та надала їй приміщення для студії, а також про черговий скандал навколо колишнього мера Києва Івана Салія, про конфлікт редакції газети «Вечірній Київ» з урядом та рядом інших подій.

Надалі програми виходили у формі імітації прямого ефіру двічі на день: о 7:00 та о 18:00 півгодинними блоками. Від самого початку планувалося, що вранці в ефір виходитиме інформаційний блок, а вечорами — тематичні програми (з інтерв'ю, аналітикою тощо). Саме тоді провідні телекомпанії і оголосили про своє бажання створити перший в Україні проект громадського телемовлення, яке не залежить ні від держави, ні від рекламодавців, а існує на добровільні пожертвування представників народу. Власне, тому компанія і взяла собі таку назву — «Народне телебачення». У світлі цього в ефір вийшло кілька сюжетів про те, як працює система Суспільного телерадіомовлення у США.

Однак у тій економічній ситуації, в якій перебувала Україна у 1993 році, реалізація даного проекту була неможливою. Тому «Народне телебачення» було, по суті, звичайної комерційною телекомпанією із засновниками, спонсорами та рекламою. Та й узятий раніше курс на розвиток телекомпанії невдовзі припинився: програми стали повторюватися, частину ефіру взагалі займали відеокліпи.

Телекомпанія РТМ

1995 року на 7 каналі з'явилися нові заставки — «Телекомпанія РТМ». Абревіатура «РТМ» розшифровувалась як «Радіо і Телевізійне Мовлення», а сама ця компанія була структурним підрозділом ТРК «Українсько-Американське Мовлення», яка займалася безпосередньо розміщенням програм на 7-му телеканалі. Під логотипом «РТМ» тоді виходили практично всі програми 7 телеканалу, які не відносились до блоків ТРК «Гравіс» та «Народного телебачення України».

Гравіс/TV Табачук/НТУ

Основна стаття: Гравіс Основна стаття: TV Табачук

Логотип TV Табачук

Логоготип Гравіс в 1994—1995 р., вирізка з газети

26 лютого 1996 року київський 7-ий канал знову став «розділеним». Втім, якщо раніше це все відбувалося за принципом «Оплатив ефір — мовлю, закінчилися гроші — припиняю», то тепер канал був офіційно поділений між трьома телерадіоорганізаціями: «Народне Телебачення України» (НТУ), «Гравіс» та «Студія TV Табачук» (TVT). Поділ ефірного часу було проведено за тим же принципом шахівниці, за яким раніше «ділили» 30-ий (ТК «ТЕТ» і ТРК «Київ») та 25-ий (ТК «Тоніс» і ТРК «НАРТ») телеканали. Тобто, якщо сьогодні вранці в ефірі — «Гравіс», то завтра — «Народне телебачення», а післязавтра — «TV Табачук». При цьому окремі тимчасові блоки були закріплені за тими чи іншими мовниками. Наприклад, о 20:00 щодня виходила публіцистична програма від «Народного телебачення України», а о 21:00 — новини «СІТ-7» від «TV Табачук». При цьому «Народне Телебачення України» отримало право мовити на 7-му каналі в обсязі 8 годин середньодобово, а «Гравіс» та «Студія TV Табачук» — по 6. Втім, вже за півроку час мовлення для всіх трьох компаній почав збільшуватись.

Реклама TV Табачук в газеті, 1996 рік

Загалом наповнення ефіру 7 телеканалу не змінилося. Багато хто з продакшн-студій, які раніше виробляли свої програми для 7 каналу, просто переуклали договори з уже новими власниками ліцензій на каналі. Таким чином, тут продовжували виходити програми від ТРК «ЮАНА», музична передача «Тинди-Ринди», низка інших програм та художніх фільмів. Причому не лише у блоках «Гравіса», який практикував кінопоказ, а й у блоках «Народного Телебачення України» та «TV Табачук», насамперед орієнтованих на новинне та публіцистичне мовлення.

Восени 2001 року переможцем конкурсу на право подальшого мовлення по 7-му телеканалі було названо ТРК «Гравіс». Однак за «джентельменською угодою» тут також продовжувала мовити компанія «TV Табачук» — власники «Гравісу» погодилися дозволити їй продовжувати мовлення до отримання нової частоти.

17 квітня 2002 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила «ТV Табачук» переможцем конкурсу на право мовлення на 37-му київському каналі. 21 червня TVT припив мовлення на 7 каналі та перейшов на нову частоту.

З 22 червня 2002 року телеканал «Гравіс-7» стає одноосібним мовником на 7 каналі.

Джерела та посилання

• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 2 | Mediasat
• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 3 | Mediasat
• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 4 | Mediasat
• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 8 | Mediasat
• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 10 | Mediasat
• История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat