TV Табачук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
TV Табачук
ТОВ «Телестудія „Служба інформації“»[1]
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Київ
Україна Сімферополь
Час мовлення 20 годин на добу
Мова мовлення українська, російська
Центр керування Україна Київ
Формат
зображення		 576i 4:3 (SDTV)
Тематика каналу публіцистична, інформаційна, розважальна
Дата початку
мовлення		 26 лютого 1996
Дата кінця мовлення 31 жовтня 2004
Причина закриття ребрендинг
Замінив

Україна РТМ (на 7 каналі)

Україна ЮТаР / Заграва (на 37 каналі)
Замінено

Україна Гравіс-7 (7 канал)

Україна НТН (37 канал)
Засновник Вадим Табачук
Власник(и) ТОВ «Донецьксхідінвест»[2]
Керівник(и) Вадим Табачук (до кінця 2003 року)
Споріднені канали Україна Мегапол
Україна Гравіс-7
Україна 7 канал (Київ)

TV Табачук («Студія TV Табачук»; інша назва — TVT) — колишня київська інформаційно-розважальна телекомпанія.

Історія[ред. | ред. код]

Продакшн-студія[ред. | ред. код]

26 вересня 1992 року відбулася перша поява програм студії «TV Табачук» в українському телеефірі на каналі УТ-3. Назва інформаційних випусків «СІТ-3» розшифровувалася як «Служба інформації телеканалу 3». Згодом студія Вадима Табачука випускала новини «СІТ-30» на 30 київському телеканалі ТЕТ, «СІТ-АНТ» для телеканалу Тоніс та каналів «Асоціації Незалежного Телебачення» і, зрештою, створила свій власний телеканал. Але тоді, у вересні 1992 року, все починалося з десятихвилинних інформаційних блоків про подіях в Україні та світі. Блоки ці складалися як з сюжетів виробництва самої «Студії TV Табачук», так і сюжетів, записаних з ефіру таких телегігантів, як CNN, Deutsche Welle, ITN та озвучених українською мовою[3].


Телекомпанія[ред. | ред. код]

26 лютого 1996 року[4] на 7 каналі у Києві TV Табачук розпочинає повноцінне мовлення як телекомпанія, замінивши «Телекомпанію РТМ».

Оскільки частота 7 канала була офіційно розділена між трьома телерадіоорганізаціями — «Гравіс», «Народне Телебачення України» та «Студія TV Табачук», то поділ ефірного часу було проведено за тим же принципом шахівниці, за яким раніше «ділили» 30-ий та 25-ий телеканали. Тобто якщо сьогодні вранці в ефірі — «Гравіс», то завтра — «НТУ», а післязавтра – «TVТ». При цьому окремі тимчасові блоки були закріплені за тими чи іншими мовниками. «TV Табачук» мав щоденний півгодинний блок о 21:00 — новини «СІТ-7»[5].

Компанія подавала заявку на право цілодобового мовлення на 7-му телеканалі у Києві та паралельно — на право мовлення на мережі УТ-3 (на якій в цей час транслювався російський 1-й канал) по Україні в обсязі 18 годин на добу. Але в результаті на 7-му каналі вона отримала 6 годин на добу кілька днів на тиждень, а в ліцензії на УТ-3 їй відмовили повністю[5].

10 жовтня 1996 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призупинив ліцензію TV Табачук на мовлення на 7-му каналі, а також права виходу на каналі «ТЕТ» програми «СІТ-30» — за поширення спотвореної інформації про діяльність регулюючого органу. Втім, ця заборона тривала недовго — через деякий час програми «Студії TV Табачук» повернулися до ефіру[6].

17 квітня 2002 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила «ТV Табачук» переможцем конкурсу на право мовлення на 37-му київському каналі, який до цього ділили телерадіокомпанії «ЮТаР» і «Заграва»[7]. 14 травня канал отримав ліцензію[1], а мовлення на новій частоті почалося вдень 21 червня, одразу після вимкнення Ютару напередодні[8]. За словами члена Національного ради Юрія Шкарлата, TVT запропонував найбільш цікаву концепцію мовлення на каналі — соціально-екологічну. Крім того, Юрій Шкарлат зазначив, що на сьогоднішній день у «ТV Табачук» найкраща серед учасників конкурсу матеріально-технічна база[9].

25 серпня 2003 року телекомпанії «TV Табачук» та «Гравіс-7» призупинили мовлення в знак протесту проти виключення з найдоступнішого пакету оператора «Воля-кабель»[10][11], та поновили вихід в ефір у березні 2004 року.

Мовлення «TV Табачук» на 37 телеканалі в 2002—2004 роках не відрізнялося наявністю рейтингових програм. По суті, набір програм, що виходили на 37 каналі, практично не відрізнявся від того, що компанія раніше представляла по 7 каналу. Концепцію соціально-екологічного телеканалу так і не було реалізовано повною мірою, незважаючи на підтримку Партії Зелених[12].

До кінця літа 2002 року канал випускав близько двадцяти циклів авторських програм. Директор каналу Вадим Табачук в інтерв'ю одному з київських видань з гордістю заявляв, що такої кількості авторських програм на той час не виробляла жодна телекомпанія Києва. В ефір виходили ток-шоу (у тому числі інтерактивні, з можливістю дзвінків глядачів у прямий ефір), музичні, розважальні програми, передача для дітей «Казки лірника Сашка»[12].

Також телекомпанія продовжила новинне мовлення, представлене інформаційною програмою «СІТ», яку Вадим Табачук із гордістю називав найстарішою незалежною інформаційною програмою України. А ось фільмо- та серіалопоказ в ефірі каналу хоч і був присутній, але в дуже обмеженій кількості[12].

5 травня 2004 року телекомпанія «ТВ Табачук» отримала ліцензію на право мовлення ще в одному місті — Сімферополі[1]. Таким чином, компанія націлилася створення власної мережі. Однак ці плани були реалізовані значно пізніше — вже після зміни засновників та повного ребрендингу телеканалу.

Сталося це у другій половині 2004 року напередодні президентських виборів, коли стало відомо, що у телекомпанії з'явилися нові засновники — донецьке ТОВ «Східінвестпром» (33.66%) та фізична особа Мелешко І.С. (66,34%). Тоді ж заговорили про швидке переформатування каналу в інформаційний проект, реалізацію якого мали здійснювати менеджери, близькі до донецьких бізнес-груп[12].

1 листопада 2004 року TVT припинив своє мовлення. Причина закриття — запуск нового телеканалу «НТН»[13].

Громадське Телевізійне об'єднання «Воля»[ред. | ред. код]

Восени 1997 року дві з трьох телекомпаній, які вели мовлення на столичному 7 каналі, — «TV Табачук» та «Народне Телебачення України» оголосили про свої наміри створити нову спільну структуру — Громадське Телевізійне об'єднання «Воля». Як тоді писала одна з київських газет, в об'єднанні планувалося запровадити єдину координацію виробництва телепрограм, створити єдину рекламну агенцію та спільні творчі групи. На той час телекомпанія «TV Табачук» закінчила будівництво нового студійного комплексу на вулиці Дегтярівській, а «Народне Телебачення України» добудовувало власний студійний комплекс на Подолі. Обидві компанії були готові до виходу якісно на новий рівень. Третій мовник на 7 каналі — ТРК «Гравіс» — відмовився приєднатися до Громадського Телевізійного об'єднання «Воля» .

Втім розвиток 7 київського телеканалу гальмувалося слабкою технічною базою каналу на передавальному центрі та господарським конфліктом між мовниками, які мають ліцензії і СП «Українсько-Американське Мовлення», яке відповідало за технічний бік безпосереднього мовлення на даної частоти. Тодішній генеральний директор СП «УАВ», Юрій Федоренко, через пресу звинуватив телекомпанії НТУ та «ТВ Табачук» у тому, що з їхньої вини 7 канал розвалюється і може припинити існування, оскільки НТУ платить лише 20—30 % від суми, зазначеної в договорі оренди каналу, а «TV Табачук» перестав платити взагалі. У зв'язку з цим СП «УАМ» навіть звернулася до суду з позовом про стягнення з даних телестудій плати за оренду каналу.

Тим часом керівник телекомпанії НТУ Олександр Кучменко та керівник «TVT» Вадим Табачук дані звинувачення відкидали. Олександр Кучменко стверджував, що його компанія за оренду каналу платить згідно тарифами, які затверджені державою як максимальні, а ось СП «УАМ», будучи всього лише посередником між Концерном РРТ та безпосередніми мовниками, хоче стягувати з них плату в п'ятикратному розмірі. З цієї ж причині призупинив оплату і Вадим Табачук, який стверджував, що його компанія заплатила за ефір на кілька років уперед, а СП «УАМ» так і не змогла забезпечити передачу в ефір якісного та стабільного сигналу 7-го телеканалу. Та й взагалі, на думку Вадима Табачука, саме існування СП «УАВ» було незаконним, оскільки дана компанія не мала на балансі ні мовного, ні комутаційного обладнання. Тому Вадим Табачук та Олександр Кучменко були згодні зачекати на рішення суду, а також сподівалися, що після створення Громадського Телевізійного об'єднання «Воля» вони зможуть встановити на вежі власний потужний передавач.

Але проект Громадського Телевізійного об'єднання «Воля» так і не був реалізований, хоча тісна співпраця «TV Табачук» та «Народного Телебачення України» тривала до моменту припинення мовлення НТУ[14].

Програми[ред. | ред. код]

Логотипи[ред. | ред. код]

Протягом всього часу логотип телеканалу був у формi трьох трикутників вмальованих один в оден та латинських літер TVT під ним. Під час трансяції інормаційної програми «СІТ» замінявся на логотип програми, який знаходився у лівому нижньому куті.

Логотип Опис
З 26 лютого 1996 по 24 грудня 2002 року був жовтого кольору. Спочатку знаходився у верхньому правому куті екрану, згодом перемістився у лівий нижній кут.

Під час трансляції передач BIZ-TV знаходився у лівому верхньому куті екрану, у правому верхньому було лого BIZ-TV.

З 25 грудня 2002 року по 31 жовтня 2004 року був білого кольору на фоні синього шару. Знаходився у лівому нижньому куті екрану, згодом перемістився у лівий верхній кут.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в ТС Служба інформації ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
  2. ↑ НТН таки отримала ліцензію на 75 частот без рішення Національної ради - Детектор медіа. detector.media. 12 січня 2005. Процитовано 18 листопада 2023.
  3. ↑ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 3 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 13 листопада 2023.
  4. ↑ Програма передач газети "Нове життя" (скан). tvp.netcollect.ru. Процитовано 14 листопада 2023.
  5. ↑ а б История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 8 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 13 листопада 2023.
  6. ↑ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 9 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 15 листопада 2023.
  7. ↑ Телекомпанію "Ютар" позбавили права мовлення на 37-му каналі | Українська Правда (укр.). pravda.com.ua. 17 квітня 2002. Процитовано 13 листопада 2023.
  8. ↑ ЮТАР від сьогодні не має ефіру - Детектор медіа (укр.). 21 червня 2002. Процитовано 13 листопада 2023.
  9. ↑ Передел киевских частот — DSnews.ua (рос.). dsnews.ua. 22 квітня 2002. Процитовано 13 листопада 2023.
  10. ↑ Гравис прекратил вещание на 7-м канале в знак протеста - Korrespondent.net (рос.). korrespondent.net. 25 серпня 2003. Процитовано 13 листопада 2023.
  11. ↑ "Гравис" и ТВ "Табачук" требуют аннулировать решение о выдаче лицензии ЗАО "Воля-Кабель" - Детектор медіа (рос.). detector.media. 22 серпня 2003. Процитовано 13 листопада 2023.
  12. ↑ а б в г История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 13 листопада 2023.
  13. ↑ Вчера начал вещание новый телеканал - "НТН" - Детектор медіа (рос.). detector.media. 2 листопада 2004. Процитовано 13 листопада 2023.
  14. ↑ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 10 | Mediasat (рос.). mediasat.info. Процитовано 22 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=TV_Табачук&oldid=41870050