Cowboy Carter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cowboy Carter
Студійний альбом
Виконавець Beyoncé
Дата випуску 29 березня 2024
Записаний 2019–2024[1][2]
Жанр
Тривалість 78:21
Мова англійська
Студія звукозапису
Лейбл
Продюсер
Сингли з '

«Cowboy Carter» (Ковбой Картер) (також відомий як Act II: Cowboy Carter) — восьмий студійний альбом американської співачки та авторки пісень Бейонсе, випущений 29 березня 2024 року на Parkwood Entertainment[en] і Columbia Records. Альбом є другою частиною проєкту трилогії Бейонсе після Renaissance (2022). Бейонсе створила «Cowboy Carter» з метою висвітлення забутого внеску чорношкірих першовідкривачів в американську музичну та культурну історію.

Здебільшого названий кантрі альбомом, «Cowboy Carter» поєднує різноманітні музичні жанри, такі як поп, хіп-хоп, треп, психоделічний фанк, блюз, соул, рок, рок-н-рол, опера, «ірландський» джиг і фолк тощо. За концепцією альбом виглядає як радіомовлення вигаданої станції під назвою «KNTRY Radio Texas», де співачки Доллі Партон, Лінда Мартелл і Віллі Нельсон виступають у ролі ді-джеїв. У піснях альбому звучать менш відомі кантрі-виконавці, такі як Таннер Аделл[en], Брітні Спенсер[en], Тієра Кеннеді, Рейна Робертс[en], Шабузі[en] та Віллі Джонс. Музика створена за допомогою низки акустичних інструментів, на яких грають такі музиканти, як Стіві Вандер, Пол Маккартні, Найл Роджерс, Джон Батіст, Гарі Кларк молодший[en] і Ріаннон Гідденс[en].

Альбом побив кілька стрімінгових рекордів і дебютував на першому місці у кількох країнах світу. Сингл «Texas Hold 'Em[en]» став першою кантрі-піснею чорношкірої жінки, яка очолила чарти Billboard Hot 100 і Hot Country Songs.

«Cowboy Carter» отримав загальне визнання після релізу; критики вважали, що жанрові експерименти альбому, великий об'єм та еклектичні посилання сприяли грандіозному переосмисленню Американи[en] та кантрі через призму її чорношкірого коріння. Альбом також розпалив дискусії про місце темношкірих музикантів у кантрі-музиці, збільшив аудиторію чорношкірих кантрі-виконавців і кантрі-радіо загалом, а також підвищив популярність одягу та культури[6] вестерн.

Передісторія та розвиток[ред. | ред. код]

Зростаючи, я щороку їздила на родео в Х'юстон. Це був дивовижний досвід мультикультурності, в якому кожен член родини міг знайти щось для себе, включно з чудовими виступами, смаженим печивом Снікерс у х'юстонському стилі та смаженими ніжками індички. Одним з джерел мого натхнення стала забута історія американських чорношкірих ковбоїв. Багатьох з них спочатку називали пастухами, які зазнавали великої дискримінації і часто були змушені працювати з найгіршими, найбільш темпераментними кіньми. Маючи талант вони сформували "the Soul Circuit". З часом ці темношкірі родео продемонстрували неймовірних виконавців і допомогли нам відновити своє місце у вестерн історії та культурі.

— Бейонсе для Harper's Bazaar у 2021[7]

Бейонсе народилася та виросла в Х'юстоні серед ковбойської спадщини міста та музики кантрі та зайдеко[en] .[8][9] Вона слухала кантрі-музику з раннього дитинства, зокрема завдяки дідусеві по батьковій лінії; її сім'я щороку відвідувала Houston Livestock Show and Rodeo у вестерн одязі.[10] Вона виступала на Родео чотири рази між 2001 і 2007 роками, і продовжувала оспівувати свою країну і південне коріння протягом усієї своєї кар'єри.[11][12][13][14][15]

Перший помітний зв'язок Бейонсе з кантрі-музикою відбувся в 2007 році, коли вона виконала версію свого хіта «Irreplaceable[en]», у стилі блюграс, з кантрі-дуетом Sugarland на церемонії вручення американської музичної премії American Music Awards.[16] Вперше вона випустила оригінальну кантрі-пісню у 2016 році: трек «Daddy Lessons[en]» у своєму шостому студійному альбомі Lemonade.[17] Бейонсе разом з гуртом Chicks (які раніше зробили кавер на пісню) виконали цей трек на 50-й щорічній церемонії вручення премії Country Music Association Awards[en] 2 листопада 2016 року. Виступ отримав схвальні відгуки критиків і забезпечив найвищу в історії кількість глядачів премії the Country Music Association[en] ; однак він також викликав негативну реакцію з боку деяких шанувальників кантрі-музики, які критикували присутність Бейонсе і стверджували, що вона не належить до цього жанру. The Country Music Association[en] видалили всі рекламні пости про виступ Бейонсе, що було розцінено як піддавання тиску в спробі запобігти негативній реакції на організацію.[18][19]

Цей досвід привів до створення «Cowboy Carter». Бейонсе розповіла, як їй чітко дали зрозуміти, що вона небажана в музичному просторі кантрі, але замість того, щоб дозволити критиці витіснити її з жанру, це змусило її подолати обмеження, накладені на неї. Вона заглибилася в історію кантрі-музики та вестерн культури та дослідила її афро-американське коріння. Вона вивчала «наш багатий музичний архів» і вчилася у педагогів, які давно виступали за перевиховання чорношкірих коренів кантрі-музики. Вона також читала, що історично половина ковбоїв були чорношкірими. «Зрозумівши, звідки походить слово „ковбой“, я зрозуміла, як багато історій про чорношкірих, темношкірих і корінних ковбоїв не вистачає в американській історії», — сказала вона.[20] Це стало джерелом натхнення для її колекції одягу « Ivy Park Rodeo» 2021 року.[7] Після цього дослідження Бейонсе вирішила, що хоче відновити американську[en] та кантрі-музику з погляду темношкірих, за словами сценічного дизайнера Еси Девлін[en] .[21][22] Співавторка Ріаннон Гідденс[en] сказала, що Бейонсе не мала наміру створювати типовий кантрі альбом, а натомість хотіла дослідити коріння своєї сім'ї за допомогою музики.[23] Бейонсе задумала альбом як переосмислення того, «що таке кантрі та американа, і хто може до них належати», з метою зруйнувати загальноприйняті хибні норми про американську культуру та віддати шану першовідкривачам темношкірої музики.[24]

«Cowboy Carter» створювався понад п'ять років. Бейонсе почала писати альбом у 2019 році, та продовжила під час пандемії COVID-19, за її словами це був найбільш творчий період.[25] Альбом є другою частиною («Act II») проєкту трилогії, яку Бейонсе записала в цей період.[26] Перший акт, Renaissance (2022), — це, перш за все, хаус і диско запис, який висвітлює та вшановлює темношкірих прабатьків танцювальної музики, що дає підстави вважати, що кожен альбом трилогії матиме на меті дослідити темношкіре коріння різних музичних жанрів.[27] Спочатку планувалося, що «Cowboy Carter» мав вийти до епохи Ренесанс, але Бейонсе змінила порядок через пандемію.[28]

У період між 2020 і 2024 роками Доллі Партон неодноразово говорила, що хотіла б, аби Бейонсе виконала кавер на її пісню «Jolene». Вперше вона сказала, що "ніхто ніколи не мав дійсно великого хіта на ["Jolene"]" в інтерв'ю виданню The Big Issue[en] 5 грудня 2020 року. Вона сказала, що навіть попри те, що "пісня була записана по всьому світу понад 400 різними мовами, багатьма різними гуртами, вона завжди сподівалася, що хтось колись це зробить, хтось на кшталт Бейонсе.[29] 10 березня 2022 року, відповідаючи на запитання Тревора Ноа в шоу The Daily Show про її заяву 2020 року, вона сказала: "Я б дуже хотіла почути «Jolene» у виконанні, схоже на те, як Вітні виконала мою «I Will Always Love You», щоб хтось взяв мої маленькі пісні і перетворив їх у щось більш потужне. Це був би надзвичайний день у моєму житті, якби вона коли-небудь виконала «Jolene».[30] 8 березня 2024 року в інтерв'ю Knox News[en], присвяченому відкриттю сезону 2024 року в Доллівуді, Партон сказала: «Я думаю, що вона записала „Jolene“, і я думаю, що ця пісня, ймовірно, увійде до її кантрі альбому, і я дуже рада цьому…».[31][32]

Склад[ред. | ред. код]

Окрім перспективних кантрі-виконавців, у створенні «Cowboy Carter» брали участь різні відомі музиканти, зокрема Лінда Мартелл, Віллі Нельсон, Стіві Вандер і Найл Роджерс.

Радість створення музики полягає у відсутності правил. Чим більше я бачу, як розвивається світ, тим більше я відчуваю глибший зв'язок з непорочність. Завдяки штучному інтелекту, цифровим фільтрам і програмуванню мені захотілося повернутися до справжніх інструментів тому я використовувала дуже старі. Я не хотіла, щоб деякі інструменти, такі як струнні, особливо гітари та органи були ідеально налаштовані. Я залишила деякі пісні «сирими» і схилялася до фолку. Всі звуки були органічними та людськими, повсякденні речі, такі як вітер, клацання та навіть голос птахів та курей, звуки природи.

 — Бейонсе про «Cowboy Carter»

Для альбому Бейонсе записала близько 100 пісень.[33] Кожна пісня є власною переосмисленою версією вестерного фільму[en] .[34] Серед них Five Fingers For Marseilles[en] (2017), Urban Cowboy[en] (1980), The Hateful Eight (2015), Space Cowboys (2000), The Harder They Fall (2021), Killers of the Flower Moon (2023), Thelma & Louise (1991) і O Brother, Where Art Thou? (2000).[35]

Альбом «Cowboy Carter» зазвичай описується як кантрі та вестерн[36] і поєднує різні жанри, такі як блюз, соул, рок, ритм-енд-блюз, зайдеко[en], фолк, блюграсс, оперу, гоу-гоу[en], фламенко, фанк-каріока.[en], фадо, класичний рок[en], реп, поп, хаус і джерсі-клуб[en] .[35][36][37][38] Альбом має вигляд трансляції вигаданої техаської радіостанції, де кантрі-співаки Доллі Партон, Лінда Мартелл[en] і Віллі Нельсон виступають у ролі радіо ді-джеїв.[39] В альбомі беруть участь нові кантрі-виконавці Таннер Аделл[en], Брітні Спенсер[en], Тієра Кеннеді, Рейна Робертс[en], Шабузі[en] та Віллі Джонс, а також такі музиканти, як Стіві Вандер, Найл Роджерс, Рей та Джон Батіст .[35] Альбом є циклічним, з фінальною нотою, яка плавно переходить у початок першого треку у такій же манері, як "Поминки по Фіннегану " Джеймса Джойса (1939), за словами Шейна О'Ніла The Washington Post.[40] В альбомі використано низку акустичних інструментів, на яких грають музиканти, зокрема Стіві Вандер на губній гармошці, Пол Маккартні та Найл Роджерс на гітарі та Ріаннон Гідденс[en] на банджо.[41]

Просування та реліз[ред. | ред. код]

Спочатку Бейонсе мала намір випустити «Cowboy Carter» як першу частину свого проєкту-трилогії, але пояснила, що «з пандемією у світі стало занадто багато суму», тому спочатку випустила альбом під назвою «Ренесанс», тому що «люди заслуговують на танці».[42] Тоді ще безіменний альбом було вперше анонсовано 11 лютого 2024 року під час Super Bowl LVIII, коли Verizon Communications випустили рекламний ролик під назвою «Can't B Broken» (не може бути зламано), у якому Бейонсе намагалася «зламати Інтернет» за допомогою все більш дивовижних способів, таких як виступ на вершині Лас-Вегаської сфери, створення своєї версії за допомогою штучного інтелекту (ШІ), запуск колекції " BarBey " (поєднання Барбі та Бейонсе), оголошення своєї кандидатури на вигадану політичну посаду та політ у космос для виступу. Після того, як усі ідеї виявилися невдалими, Бейонсе завершила рекламний ролик словами: «Гаразд, вони готові. Вмикайте нову музику».[43]

Після трансляції Бейонсе опублікувала в Instagram тизер-відео до Act II .[44] Відео, зняте британською художницею та режисеркою Надією Лі Коен[en], віддає шану Парижу, штат Техас (1984), згадує прикордонні бластери[en] та містить трек Чака Беррі 1955 року «Maybellene[en]».[45][46] Того ж дня на офіційному сайті співачки з'явилося повідомлення про її восьмий студійний альбом під умовною назвою Act II, реліз якого заплановано на 29 березня.[47] Згодом два головних сингли альбому, «Texas Hold 'Em[en]» і «16 Carriages[en]», були одночасно доступні для цифрового завантаження та стрімінгу.[48][49] 12 березня Бейонсе оголосила, що альбом буде називатися Cowboy Carter[50] випустивши тизер-постер сідла з поясом .[51] Разом з цим вона перелічила мерч альбому в обмеженій кількості компакт-диски із бонус-треком, футболки та вінілові платівки у червоному, білому, синьому та стандартному чорному кольорах.[52]

19 березня 2024 року Бейонсе опублікувала обкладинку альбому в Instagram і повідомила, що в альбомі будуть «сюрпризи» та колаборації. 20 березня вона показала лімітовану ексклюзивну обкладинку з поясом із написом «act ii BEYINCÉ», посилаючись на сімейне прізвище її матері Тіни[en] .[53][54] Слоган та обкладинка альбому були спроектовані на різні музеї Нью-Йорка .[55] Однією з них була несанкціонована проекція на Музей Соломона Р. Гуггенхайма, який люб'язно відреагував, опублікувавши картину Франца Марка 1910 року "Троє коней, що п'ють " із підписом «Це не Техас», натхненний синглом «Texas Hold 'Em».[56] Бейонсе також опублікувала координати музею у своїй історії в Instagram.[57]

Цей альбом створювався понад п'ять років. Приємно бачити, як музика може об'єднати стільки людей по всьому світу, а також підсилити голоси деяких людей, які присвятили велику частину свого життя вивченню нашої музичної історії. Критика, з якою я зіткнулася, коли вперше увійшла у цей жанр, змусила мене переступити через обмеження, які були на мене накладені. act ii — це результат виклику самій собі, і я не поспішала змішувати жанри разом, щоб створити цю роботу. Я сподіваюся, що ви зможете почути моє серце і душу, а також всю любов і пристрасть, яку я вклала у кожну деталь і кожен звук. Я зосередилася на цьому альбомі як на продовженні RENAISSANCE… Я сподіваюся, що ця музика — це досвід, створення ще однієї подорожі, де ви можете закрити очі, почати з самого початку і ніколи не зупинятися. Це не кантрі альбом. Це альбом «Бейонсе».

- Бейонсе в Instagram у березні 2024 року

27 березня Бейонсе опублікувала в Instagram графічне зображення трек-листа альбому, натхненне вінтажними плакатами епохи Chitlin' Circuit[en]. На ньому були представлені колаборації з Доллі Партон і Віллі Нельсоном, а також кавер на пісню «Jolene» і «The Linda Martell Show». В останній пісні згадується Лінда Мартелл, перша чорношкіра жінка, яка досягла комерційного успіху в жанрі кантрі.[58]

Диск доступний у чотирьох варіантах, кожен з яких має різну обкладинку із зображенням Бейонсе. Реліз відбувся в Японії 29 березня [59] і вийде 12 квітня в Європі. [60] Після виходу альбому шанувальники повідомили, що в їхніх попередньо замовлених вінілових платівках і дисках не вистачає багатьох треків, а деякі навіть вимагають відшкодування. [61] [62] [63]

Обкладинка[ред. | ред. код]

Вершниця з американським прапором на родео в Техасі

Обкладинку альбому «Cowboy Carter» зняв Блер Колдуелл, лос-анджельський фотограф родом з Техасу. Подібно до обкладинки альбому Renaissance, на якій Бейонсе сидить верхи на коні кольору диско кулі, на обкладинці «Cowboy Carter» зображена Бейонсе верхи на сірому коні, що мчить галопом . Вона їде на коні, сидячи боком (історично їзда збоку асоціювалася з жінками високого статусу), одягнена в червоно-біло-синій одяг, у ковбойському капелюсі та зі стрічкою з написом «Cowboy Carter». В одній руці вона тримає поводи коня, а в іншій — великий американський прапор.[64] Образ нагадує королев родео[en][65], яких часто просять нести американський прапор під час урочистого виходу на родео.[66][67]

Обкладинка альбому стала темою для обговорень і розбору критиків. Франческа Т. Ройстер, професорка Університету Де Пола[en] та авторка книги «Музика темношкірого кантрі: слухаючи революції», написала: «Естетичний вибір є сміливим і, здається, сигналізує про те, як Бейонсе вступає в розмови про націоналізм — тему, яка є центральною для дискурсів про кантрі-музику, патріотизм та автентичність з часів її зародження».[68] Критики запропонували різноманітні джерела натхнення та алюзії для обкладинки, серед яких президентські портрети[en], «Наполеон, перетинає Альпи» Жака-Луї Давида (1801—1805), «Герой» Марини Абрамович (2001),[64] Кехінде Вайлі[en] «Кінний портрет короля Філіпа II (Майкл Джексон)» (2009), «Родео на запрошення Білла Пікетта[en]»[68] та «Кінь у русі» Едварда Майбріджа (1878).[65]

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Any Decent Music? 8.2/10[70]
Metacritic 91/100[69]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 зірок[71]
The Daily Telegraph 5/5 зірок[72]
The Guardian 4/5 зірок[73]
HipHopDX 4.8/5[74]
The Independent 5/5 зірок[75]
The Irish Times 4/5 зірок[76]
NME 5/5 зірок[77]
Pitchfork 8.4/10[78]
Rolling Stone 5/5 зірок[79]
Slant 4.5/5 зірок[80]

Після виходу «Cowboy Carter» отримав загальне визнання критиків, а деякі з них назвали його «шедевром».[81][61][82][83][84][85][86] Критики високо оцінили поєднання Бейонсе різних музичних жанрів та вокал, а також описали альбом як грандіозну політичну заяву та особисту оду корінню Бейонсе.[87][88][89][90] На сайті рецензій Metacritic альбом отримав середньозважену оцінку 91 зі 100 на основі 19 рецензій, що вказує на «загальне визнання».

Критики вихваляли Cowboy Carter як дослідження та переосмислення американської музики, а також як вшанування південної культури темношкірих та її внесок у жанр кантрі-музики. Спенсер Корнхабер з The Atlantic і Джемма СемвейсThe Evening Standard[en] відзначили, що альбом експериментує з музичними традиціями кантрі та американської музики, щоб дослідити коріння чорної культури.[91][92] Марія Шерман з Associated Press написала, що «еклектичний» і «епічний» альбом «переосмислює американський стиль» і вимагає ретельного вивчення його посилань, тем і послань для повної насолоди.[93] Тай Сен-Луї з HipHopDX описав альбом як відродження «глибокого коріння, з якого Бейонсе створила свою майстерність» та «багатьох гілок, які проросли з музики темношкірих в Америці». Головний музичний критик Variety Кріс Віллман охарактеризував альбом як «пропаганду та соціально значущого виконавського мистецтва», який одночасно відображає та впливає на історію чорної музики та кантрі.[94]

Критики високо оцінили альбом за те, що вони описали як амбітний експеримент з жанром, в якому Бейонсе переосмислила кантрі-музику у своєму баченні.[95][96][97][98][99] Ніл МакКормік[en] з The Telegraph вважає, що альбом розсунув межі жанрів і змішав різноманітні музичні стилі як полеміку проти консерватизму кантрі-жанру. Шахзайб Хусейн із Clash[en] охарактеризував альбом як етномузикологічне дослідження та усну історію південних піджанрів[100], тоді як критик The New York Times Бен Сісаріо[en] описав альбом як «широкий нарис» як про популярну музику, так і про жанр як концепцію.[101] Хелен Браун The Independent і Роберт Моран The Sydney Morning Herald висловили думку, що жанрові експерименти Бейонсе слугують вшануванню забутих першопрохідців кантрі-музики, а також привертають увагу до перспективних темношкірих музикантів.[98]

Багато критиків високо оцінили «амбіційний» розмах і «кінематографічну» грандіозність альбому, порівнюючи його з вестерн-епосом .[92][102][103][104][105][106][107] Людовік Хантер-Тілні з The Financial Times порівняв альбом з історичним епосом-блокбастером з його «вражаючою, дуже американською аурою важливості» та «відчуттям того, що історію не тільки розповідають, але й творять».[105] Сідні Медден з NPR прирівняв кожен з треків до «повнометражного фільму, сповненого сценічної величі, характеру та конфліктів», який можна аналізувати та обговорювати.[104] Сісаріо висловив думку, що альбом в цілому працює як фільм, написавши, що Ковбой Картер є центральним персонажем у розповіді про історію американської культури.[108] Деякі критики вважали, що альбом був би кращим, якби його розділили за музичними стилями.[103] Петрідіс написав, що хоча альбом, можливо, був би кращим як подвійна платівка, «його дикі нахили в еклектику — це те, що треба» і він демонструє «вражаючу» здатність Бейонсе «підкоряти музичні стилі своїй волі».

Комерційні результати[ред. | ред. код]

Після релізу «Cowboy Carter» побив рекорди стрімінгу на кількох платформах.[109] У 2024 році він став найбільш прослуховуваним альбомом за один день на Spotify. У перший день на платформі він зібрав понад 76 мільйонів прослуховувань по всьому світу, що робить його 6-м за кількістю прослуховувань у перший день для будь-якого жіночого альбому і найвищим для будь-якого альбому чорношкірої жінки.[110][111] Альбом також має найбільшу кількість прослуховувань у перший день для кантрі-альбому в історії Amazon Music[en].[112]

На міжнародній арені[ред. | ред. код]

На четвертий день виходу альбом «Cowboy Carter» випередив інші п'ять найкращих альбомів тижня у Великій Британії.[113] Альбом дебютував на першій сходинці британського чарту UK Albums Chart, продавши 40 000 копій за перший тиждень.[114] Він став п'ятим сольним альбомом Бейонсе і шостим, включаючи дискографію Destiny's Child . Альбом також дебютував під номером один в Official Vinyl Albums Chart. «Texas Hold 'Em[en]» також повернувся на перше місце, ставши її найдовшим номером один у Великій Британії і вдруге очолив UK Singles Chart і UK Albums Chart одночасно з моменту дебюту Dangerously in Love та «Crazy in Love[en]» у 2003.[115]

В Австралії альбом дебютував на першому місці в чарті альбомів ARIA, ставши четвертим поспіль проєктом співачки з часів Бейонсе (2013); він також став першим альбомом виконавиці в стилі кантрі, який посів вершину чарту з 2017 року, коли першу позицію зайняв альбом Now Шанайї Твен.[116]

Вплив[ред. | ред. код]

Бейонсе зберігає найкраще з минулого кантрі і розвиває нас у майбутнє кантрі, якого ми ніколи не бачили... Для мене це такий повноцінний момент, що я майже хочу плакати. Я хотів бачити чорношкіру жінку на вершині чартів, тож тепер я можу піти на пенсію.

Американська кантрі-музикантка Alice Randall[117]

Cowboy Carter мав значний культурний вплив: Стіві Вандер і Кріс Віллман з Variety припускають, що це, можливо, найбільш обговорюваний альбом 21 століття.[118][119][120][121] Cowboy Carter спричинив дискусії про визначення та коріння кантрі-музики та включення темношкірих виконавців до цього жанру.[122][123][118][124][125][126][127] CNN детально зупинився на тому, як альбом сприяв відновленню ідентичності темношкірого «кантрі»[125], тоді як CBS News[en] припустили, що він зробив кантрі-музику доступною для ширшої аудиторії.[126][127]

Дейзі Вудворд з BBC News написала, що звернення Бейонсе до кантрі-музики «сприяє» поверненню західної культури тими, хто відчував себе відчуженими нею, і руйнує традиційний образ ковбоїв.[128] Американська письменниця та авторка пісень у стилі кантрі Еліс Рендалл[en] в інтерв'ю The Washington Post висловила думку, що Бейонсе «привертає увагу і спирається на глибоку традицію», яка почалася з альбому Modern Sounds in Country and Western Music[en] Рея Чарльза, підкресливши, що «[Бейонсе] піде ще далі, якщо те, що вона вже зробила в країні, є хоч якимось свідченням», навіть якщо Чарльз не був високо оцінений в музичному жанрі в той час.[129] Емі Туєтні Тран ' NBC News вважає, що альбом має потенціал змінити визначення того, що означає бути кантрі-артистом «у культурній свідомості».[130]

Альбом привернув увагу чорношкірих кантрі-музикантів і збільшив їхню аудиторію .[131][132][130] Лінда Мартелл, яка стала першою комерційно успішною темношкірою кантрі-виконавицею, після виходу альбому отримала на 127 430 відсотків більше прослуховувань завдяки альбому.[133] Інші темношкірі кантрі-музикантки також значно збільшили кількість прослуховувань завдяки альбому, зокрема Рейна Робертс[en] (250 відсотків), Ріссі Палмер[en] (110 відсотків), Таннер Аделл[en] (188 відсотків) і К. Мішель[en] (185 відсотків).[132] Серед інших музикантів, попит на альбоми яких збільшився, включають Адію Вікторію[en], Аміру Анплагд[en], Брітні Спенсер[en], Міккі Гайтона[en], Ріаннон Гідденс і Сашу . Очолювані чорношкірими кантрі-організації, такі як Black Opry,[en] також отримали значне збільшення кількості підписників.[131] Як пише Аманда Марі Мартінес з NPR, альбом виявив «сильний попит» на кантрі-музику темношкірих виконавців та «зростаючу спільноту» шанувальників чорношкірого кантрі.[130] У The Nashville Tennessean[en] Андреа Вільямс висловила думку, що Бейонсе відкрила двері для інших у музиці кантрі, довівши, що темношкірі автори пісень, продюсери та музиканти належать до цього жанру.[134]

Ведучий Sirius XM Майк Мьюз в ефірі програми Good Morning America[en] сказав, що альбом викликає «глобальне обговорення» та «соціальний дискурс» про кантрі-музику та підвищує інтерес громадськості до цього жанру.[135] За словами BBC News, кантрі-музика Бейонсе «відкриє шлюзи» для інших кантрі-музикантів.[136] Ройзін О'Коннор, музичний редактор The Independent, сказала, що альбом є «переломним моментом» для кантрі-музики, поширюючи жанр для нової аудиторії.[136] Програмісти низки кантрі-станцій повідомили, що альбом збільшив кількість слухачів їхніх радіостанцій.[137] Кантрі-музиканти, такі як Доллі Партон,[138][139] Марен Морріс,[140] Міккі Гайтон[en][141] і Бренді Карлайл, високо оцінили альбом і спробу Бейонсе зайнятися кантрі-музикою.[142]

Прихильність Бейонсе до музики та культури кантрі ще більше розпалила модні тенденції та збільшила продажі вестерн одягу .[143][144][145] Після анонсу альбому кількість пошукових запитів у Google за такими словами як «краватка боло», «ковбойський капелюх» і «ковбойські чоботи» зросла.[146][147]

Трек-лист[ред. | ред. код]

 

Cowboy Carter track listing
#НазваАвторProducer(s)Тривалість
1.«Ameriican Requiem»
5:25
2.«Blackbiird» (with Brittney Spencer, Reyna Roberts, Tanner Adell and Tiera Kennedy)Lennon–McCartney
2:11
3.«16 Carriages»
3:47
4.«Protector» (with Rumi Carter)
  • Beyoncé[c]
  • Rochon
3:04
5.«My Rose»
  • Knowles-Carter
  • Shawntoni Nichols
  • Beyoncé[c]
  • Mamii
0:53
6.«Smoke Hour / Willie Nelson» (with Willie Nelson)
Beyoncé0:50
7.«Texas Hold 'Em»
3:53
8.«Bodyguard»
  • Saadiq
  • Beyoncé[d]
4:00
9.«Dolly P» (with Dolly Parton)
0:22
10.«Jolene»
3:09
11.«Daughter»
  • Knowles-Carter
  • Ochs
  • Simon Mårtensson
  • Gesteelde-Diamant
  • Carter
  • Dixie
  • Beyoncé[c]
  • Ochs
  • Simon Mårtensson
  • Dixie[a]
3:23
12.«Spaghettii» (with Linda Martell and Shaboozey)
2:38
13.«Alliigator Tears»
  • Knowles-Carter
  • Gesteelde-Diamant
  • Tyler
  • Jack Siegel
2:59
14.«Smoke Hour II» (with Willie Nelson)
  • Beyoncé
  • Hamelin
0:29
15.«Just for Fun» (with Willie Jones)
  • Knowles-Carter
  • Beatty
  • Hamelin
  • Gitelman
3:24
16.«II Most Wanted» (with Miley Cyrus)
3:28
17.«Levii's Jeans» (with Post Malone)
4:17
18.«Flamenco»
  • Knowles-Carter
  • Nichols
  • Beyoncé[c]
  • Mamii
1:40
19.«The Linda Martell Show» (with Linda Martell)
  • Knowles-Carter
  • Takele
Beyoncé0:28
20.«Ya Ya»
4:34
21.«Oh Louisiana»Berry
  • Beyoncé
  • The-Dream
0:52
22.«Desert Eagle»
  • Knowles-Carter
  • Jabbar Stevens
  • Miranda Johnson
  • Marcus Reddick
  • Beyoncé[c]
  • Bah Christ
  • Reddick
1:12
23.«Riiverdance»
  • Beyoncé[c]
  • The-Dream
4:11
24.«II Hands II Heaven»
  • Knowles-Carter
  • Hamelin
  • Beatty
  • Rochon
  • Gesteelde-Diamant
  • Spears
  • Beyoncé
  • Hamelin
  • Rochon[a]
5:41
25.«Tyrant» (with Dolly Parton)
  • Knowles-Carter
  • Ochs
  • Gesteelde-Diamant
  • David Doman
  • Dominic Redenczki
  • Ezemdi Chikwendu
4:10
26.«Sweet / Honey / Buckiin' » (with Shaboozey)
4:56
27.«Amen»
2:25
78:21


  1. ↑ Price, Joe (22 березня 2024). "16 Carriages" Producer Breaks Down the Difference Between Working on 'Renaissance' and 'Cowboy Carter'. Complex. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
  2. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою pitchfork1 не вказано текст
  3. ↑ а б Williams, Yasmin (2 квітня 2024). Beyoncé's country album drowns out the Black music history it claims to celebrate. The Guardian. Процитовано 4 квітня 2024.
  4. ↑ Hodgkinson, Will (28 березня 2024). Beyoncé: Cowboy Carter review — a slick and starry western epic. The Times. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 28 березня 2024.
  5. ↑ Savage, Mark (28 березня 2024). Beyoncé's Cowboy Carter: The verdict - is it Yeehaw or No Ma'am?. BBC. Процитовано 4 квітня 2024.
  6. ↑ Jones, Roxanne (30 березня 2024). Opinion: How Beyoncé’s ‘Cowboy Carter’ reveals America’s true nature. CNN (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  7. ↑ а б Greenidge, Kaitlyn (10 серпня 2021). Beyoncé's Evolution. Harper's Bazaar. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  8. ↑ Super Bowl 2024 announcement: Why Beyoncé is reclaiming country music. BBC Nes. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  9. ↑ 5 Moments That Prove Beyoncé's Been A Country Music Icon. Elite Daily. 16 лютого 2024. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 березня 2024.
  10. ↑ Beyoncé: Renaissance star loved country music as a baby, dad reveals. BBC News. 21 лютого 2024. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  11. ↑ Ocho, Alex. Beyoncé's Mother, Tina Knowles, Explains Family's History of Cowboy Culture. Complex. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  12. ↑ Look back at 6 times Beyoncé has 'gone country' ahead of new music album announcement. USA Today. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  13. ↑ Phillips, Demi (19 лютого 2024). 7 Times Beyoncé Put Her Texas, Country Roots Into Her Music. HotNewHipHop. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  14. ↑ Robinson, Zandria F. (8 лютого 2016). Beyonce's Black Southern 'Formation'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 23 лютого 2024.
  15. ↑ Oyeniyi, Doyin (16 квітня 2018). Beychella Was a Celebration of Beyoncé's Southern Black Culture. Texas Monthly. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  16. ↑ Crabtree, Mary Claire (12 лютого 2024). Remember When Beyoncé Joined Sugarland For A Bluegrass-Inspired Version Of "Irreplaceable" At The 2007 AMAs?. Whiskey Riff. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  17. ↑ Kingsberry, Janay (12 лютого 2024). Beyoncé's new country songs salute the genre's Black cultural roots. The Washington Post. Процитовано 12 лютого 2024.
  18. ↑ Abad-Santos, Alex (4 листопада 2016). Beyoncé, the CMAs, and the fight over country music's politics, explained. Vox. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  19. ↑ Hight, Jewly (4 листопада 2016). Beyoncé And The Dixie Chicks Offer Up Lessons On Country Music's Past (And Future). NPR. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 21 березня 2024.
  20. ↑ Sewing, By Joy (6 серпня 2021). Exclusive: Beyoncé announces clothing line inspired by Black cowboys, Houston Rodeo memories. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 1 березня 2024. Процитовано 1 березня 2024.
  21. ↑ How Es Devlin Set The Stage For Beyonce's Renaissance, The Compton Super Bowl, And Her Galactic New Book. British Vogue. 3 листопада 2023. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  22. ↑ Horowitz, Steven J. (19 березня 2024). Beyoncé Reveals That 'Act 2: Cowboy Carter' Came About After Experience 'Where I Did Not Feel Welcomed'. Variety. Архів оригіналу за 20 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  23. ↑ Denis, Kyle (22 березня 2024). Rhiannon Giddens Slams 'Problematic' Backlash to Beyoncé's 'Cowboy Carter': 'That's Just Racism'. Billboard. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  24. ↑ Shah, Neil. Beyoncé’s Country Album Isn’t Meant for Nashville. WSJ (амер.). Процитовано 3 квітня 2024.
  25. ↑ Everything We Know About Beyoncé's New Album. Time. 12 березня 2024. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  26. ↑ Beyonce announces country-themed album and drops two singles. Yahoo! News. 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 14 лютого 2024.
  27. ↑ Thorpe, Clare (12 лютого 2024). Super Bowl 2024 announcement: Why Beyoncé is reclaiming country music. BBC. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 14 лютого 2024.
  28. ↑ Paul, Larisha (29 березня 2024). How Beyoncé Shaped 'Cowboy Carter' Around the Pandemic, 'Renaissance,' and Martin Scorsese. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  29. ↑ Garcia, Elisa (13 березня 2022). Dolly Parton Really Wants Beyoncé to Cover "Jolene," and Her Reason Makes So Much Sense. Elite Daily. Архів оригіналу за 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  30. ↑ Mateos, Ingrid (21 березня 2022). Dolly Parton Reveals She Really Wants Beyoncé to Cover 'Jolene'. Show News Today. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 11 березня 2024.
  31. ↑ Kaufman, Gil (11 березня 2024). Dolly Parton Thinks Beyoncé Covered One of Her Country Classics For 'Act II' Album: 'I Love Her!'. Billboard. Архів оригіналу за 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  32. ↑ Turner, Devarrick (11 березня 2024). Will Dolly Parton be on Beyoncé's new country album? Here's what Dolly had to say. Архів оригіналу за 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  33. ↑ Paul, Larisha (29 березня 2024). How Beyoncé Shaped 'Cowboy Carter' Around the Pandemic, 'Renaissance,' and Martin Scorsese. Rolling Stone. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  34. ↑ Hudson, Alex (29 березня 2024). Every Song on Beyoncé's 'Cowboy Carter' Is Inspired by a Western Film. Exclaim!. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  35. ↑ а б в (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:4» визначена кілька разів з різним вмістом
  36. ↑ а б D'Souza, Shaad (29 березня 2024). 7 Takeaways from Beyoncé's New Album Cowboy Carter. Pitchfork. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024. On her eighth solo album, Beyoncé uses country music as a jumping-off point to explore vintage Nashville sounds, classic rock, contemporary rap, and R&B, all while interrogating cultural ideas of "Americanness."
  37. ↑ Rose, Jordan (29 березня 2024). 7 Things You Need to Know About Beyoncé's Cowboy Carter. Complex. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024. As the name implies, Cowboy Carter leans heavily into the sounds of country music, but there are also shades of R&B, pop, house, and even Jersey club layered throughout the album.
  38. ↑ Horowitz, Steven J. (28 березня 2024). Beyoncé's 'Cowboy Carter': A Deep Dive Into the Featured Artists and Samples — From Shaboozey to 'These Boots Were Made for Walkin" and More. Variety. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 28 березня 2024.
  39. ↑ Kreps, Daniel (28 березня 2024). Beyoncé's 'Cowboy Carter' Features a Beatles Cover, Miley Cyrus, and Post Malone. Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  40. ↑ Yahr, Emily; Andrews-Dyer, Helena (29 березня 2024). 10 takeaways from Beyoncé's 'Cowboy Carter'. The Washington Post. ISSN 0190-8286. Процитовано 29 березня 2024.
  41. ↑ Beyoncé's 'Cowboy Carter': The Album Credits With Producers & Features. UPROXX (амер.). 1 квітня 2024. Процитовано 2 квітня 2024.
  42. ↑ Horowitz, Steven (29 березня 2024). Beyoncé Initially Planned to Release 'Cowboy Carter' Before 'Renaissance,' but 'There Was Too Much Heaviness in the World'. Variety. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  43. ↑ Gonzales, Erica (11 лютого 2024). Beyoncé Is Bound to Break the Internet Again With Her Super Bowl Commercial. Elle. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 11 лютого 2024.
  44. ↑ Renaissance Act II: Beyoncé announces new album in Super Bowl advert. BBC News. 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
  45. ↑ Squires, Bethy (12 лютого 2024). Everything We Know About Beyoncé's Renaissance Act II, Y'all. Vulture. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
  46. ↑ Renshaw, David (12 лютого 2024). Beyoncé announces new album, shares two country songs. The Fader. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
  47. ↑ Sisario, Ben (11 лютого 2024). Beyoncé Announces New Album in Super Bowl Commercial. The New York Times. Архів оригіналу за 12 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  48. ↑ Chelosky, Daniella (11 лютого 2024). Beyoncé Surprise Drops New Songs "Texas Hold 'Em" & "16 Carriages" Following Super Bowl Commercial. Stereogum. Архів оригіналу за 18 лютого 2024. Процитовано 11 лютого 2024.
  49. ↑ Denis, Kyle (11 лютого 2024). Beyoncé Drops 2 New Songs, Unveils Act II Release Date: Here's When It Arrives. Billboard. Архів оригіналу за 18 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024.
  50. ↑ Garcia, Thania (12 березня 2024). Beyoncé Reveals New Album Title: 'Act II: Cowboy Carter'. Variety. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  51. ↑ Cowboy Carter Limited Edition Cover Vinyl (Blue). UK: Beyoncé. 12 березня 2024. Архів оригіналу за 13 березня 2024. Процитовано 13 березня 2024.
  52. ↑ Mary, Thompson (12 березня 2024). Beyonce reveals 'Cowboy Carter' is the title of her upcoming album. ABC News. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  53. ↑ Jackson, Clementina (21 березня 2024). Beyoncé poses naked in nothing but a sash for new limited-edition album cover. Women's Health. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  54. ↑ Beyoncé's 'Beyincé' sash is no mere typo: Tina Knowles offered an explanation years ago. Los Angeles Times. 22 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  55. ↑ Ho, Karen (21 березня 2024). Promotions for Beyoncé's 'Cowboy Carter' Album Projected on Major New York Museums. ARTnews. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  56. ↑ O'Connor, Roisin (22 березня 2024). Beyoncé 'not authorised' to project Cowboy Carter message on Guggenheim, New York museum says. The Independent. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
  57. ↑ Horowitz, Steven (21 березня 2024). Guggenheim Museum Denies Authorization of Beyoncé Projection on Building Facade. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 22 березня 2024. Процитовано 22 березня 2024.
  58. ↑ Horowitz, Steven J. (27 березня 2024). Beyoncé Reveals Tracklist for 'Cowboy Carter' Featuring Songs 'Jolene' and 'The Linda Martell Show'. Variety. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  59. ↑ ビヨンセ（Beyoncé）が新作『Cowboy Carter』リリース、来日中の本人がタワレコ渋谷店で急遽サイン会開催中 | Mikiki by Tower Records. Mikiki (яп.). Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  60. ↑ Starzone Startseite - starzone. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  61. ↑ а б Beyoncé album is missing tracks on vinyl, fans say. BBC News (брит.). 31 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «BBC News» визначена кілька разів з різним вмістом
  62. ↑ Kreps, Daniel (31 березня 2024). Beyoncé Fans Are Not Happy That Some 'Cowboy Carter' Songs Were Cut From CD and Vinyl. Rolling Stone (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  63. ↑ Horowitz, Steven J. (31 березня 2024). Beyoncé Fans Confused Over Five Missing Tracks on 'Cowboy Carter' Vinyl, Fueling Theories About Last-Minute Changes. Variety (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  64. ↑ а б Benzine, Vittoria (20 березня 2024). What Artistic Nods Are Behind Beyoncé's Striking New Album Cover?. Artnet. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  65. ↑ а б The Styles Desk (21 березня 2024). Dissecting the 'Cowboy Carter' Cover: Beyoncé's Yeehaw Agenda. The New York Times. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  66. ↑ Newspaper, The Nugget. Rodeo royalty: queens of hearts. The Nugget Newspaper (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  67. ↑ Cantrell, Taryn (11 травня 2019). History of Rodeo Royalty. Cowboy Lifestyle Network. Процитовано 5 квітня 2024.
  68. ↑ а б Demopoulos, Alaina (19 березня 2024). Beyoncé's Act II album cover is 'a clapback to being told she doesn't belong in country music'. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  69. ↑ Cowboy Carter by Beyoncé Reviews and Tracks. Metacritic. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 3 квітня 2024.
  70. ↑ Cowboy Carter by Beyoncé reviews. AnyDecentMusic. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  71. ↑ Yeung, Neil Z. (29 березня 2024). Cowboy Carter – Beyoncé | Album. AllMusic. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  72. ↑ McCormick, Neil (29 березня 2024). Beyoncé, Cowboy Carter, review: the Texan superstar reinvents Jolene – and country music. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  73. ↑ Petridis, Alexis (28 березня 2024). Beyoncé: Cowboy Carter review – from hoedown to full-blown genre throwdown. The Guardian. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  74. ↑ Saint-Louis, Tai (31 березня 2024). BEYONCÉ'S 'COWBOY CARTER' IS AN AMERICAN REQUIEM THAT RECLAIMS SOUTHERN CULTURE. HipHopDX. Процитовано 29 березня 2024.
  75. ↑ Brown, Helen (29 березня 2024). Beyoncé review, Cowboy Carter: Her hands are on the reins of every country music trope. The Independent. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  76. ↑ Power, Ed (29 березня 2024). Beyoncé: Cowboy Carter review track by track – when it breaks loose, it's like rain after a thunderstorm. The Irish Times. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  77. ↑ Williams, Jenessa (2 квітня 2024). Beyoncé – ‘Cowboy Carter’ review: country reinvention strikes gold. NME. Процитовано 3 квітня 2024.
  78. ↑ Escobedo Shepherd, Julianne (1 квітня 2024). Beyoncé: Cowboy Carter Album Review. Pitchfork. Архів оригіналу за 1 квітня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  79. ↑ Spanos, Brittany (30 березня 2024). Beyoncé Finds a New Freedom and Redefines Country Music on 'Cowboy Carter'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  80. ↑ Keefe, Jonathan (1 квітня 2024). Beyoncé Cowboy Carter Review: An Artist Reclaiming Her Time. Slant Magazine. Процитовано 3 квітня 2024.
  81. ↑ Guerra, Joey. Beyoncé covers W Magazine in stunning new photos to promote her 'Cowboy Carter' album. Houston Chronicle (англ.). Процитовано 1 квітня 2024.
  82. ↑ Miley Cyrus sends Beyoncé love after 'Cowboy Carter' collab. www.out.com (англ.). Процитовано 1 квітня 2024.
  83. ↑ Abraham, Mya (30 березня 2024). 'COWBOY CARTER' Collaborations: A Breakdown Of Every Black Country Artist On Beyoncé's New Album. VIBE.com (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  84. ↑ Rachel Burchfield (29 березня 2024). Beyoncé Considers 'Cowboy Carter' "The Best Music I've Ever Made". Marie Claire Magazine (англ.). Процитовано 1 квітня 2024.
  85. ↑ Beyonce's 'masterpiece' new album & its must-know messages. The Nightly (англ.). 30 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  86. ↑ Beyonce's epic 'Cowboy Carter' album 'redefines' country music to unanimous praise. France 24 (англ.). 30 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  87. ↑ Beyoncé: Singer praised for 'impressive' country album Cowboy Carter. BBC News (брит.). 29 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  88. ↑ Ahlgrim, Callie. Critics say Beyoncé's new album 'Cowboy Carter' is a virtuosic riff on the country genre — but it could have used some editing. Business Insider (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  89. ↑ Beyoncé's Cowboy Carter album called "slick", "immaculate" by critics. Radio Times (брит.). Процитовано 1 квітня 2024.
  90. ↑ Beyoncé Cowboy Carter smashes 7 biggest records in single day; Jolene reigns supreme. Hindustan Times (англ.). 30 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  91. ↑ Kornhaber, Spencer (29 березня 2024). The Violence of 'Cowboy Carter'. The Atlantic (англ.). Процитовано 1 квітня 2024.
  92. ↑ а б Samways, Gemma (29 березня 2024). Beyoncé – Cowboy Carter album review: ambitious and thrilling. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:63» визначена кілька разів з різним вмістом
  93. ↑ Music Review: Beyoncé's epic 'Act ll: Cowboy Carter' defies categorization, redefines American style. Yahoo News (en-CA) . 29 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  94. ↑ Willman, Chris (29 березня 2024). Beyoncé's 'Cowboy Carter' Is a Sprawling, Endlessly Entertaining Tour de Force: Album Review. Variety (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  95. ↑ On 'Cowboy Carter,' Beyoncé Reshapes Country in Her Image. Yahoo News (en-SG) . 29 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  96. ↑ Beyoncé: Cowboy Carter Review - densely audacious | Country. The Line of Best Fit (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  97. ↑ The inspirations behind Beyoncé's genre-defying album 'Cowboy Carter'. PBS NewsHour (en-us) . 29 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  98. ↑ а б Moran, Robert (28 березня 2024). Beyonce's epic Cowboy Carter is outlaw country in the truest sense. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 29 березня 2024.
  99. ↑ In Fact, Cowboy Carter Is Both A Great Beyoncé Album And A Killer Country One. British Vogue (брит.). 31 березня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  100. ↑ Hussain, Shahzaib (3 квітня 2024). Beyoncé - COWBOY CARTER | Reviews. Clash (брит.). Процитовано 3 квітня 2024.
  101. ↑ Sisario, Ben (29 березня 2024). Beyoncé’s ‘Cowboy Carter’ Is Here, and It’s Much More Than Country. The New York Times. Процитовано 3 квітня 2024.
  102. ↑ Beyoncé "Cowboy Carter" Review. HNHH. 29 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  103. ↑ а б Hodgkinson, Will (29 березня 2024). Beyoncé: Cowboy Carter review — a slick and starry western epic. The Times. ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  104. ↑ а б Madden, Sidney (29 березня 2024). 10 takeaways from Beyoncé's new album, 'Cowboy Carter'. NPR.
  105. ↑ а б Beyoncé rides into town with the revisionist Western epic Cowboy Carter — album review. www.ft.com. Процитовано 1 квітня 2024.
  106. ↑ Denis, Kyle (29 березня 2024). Beyoncé's 'Cowboy Carter': All 27 Tracks Ranked. Billboard (амер.). Процитовано 1 квітня 2024.
  107. ↑ Haile, Nardos (29 березня 2024). In "Cowboy Carter," Beyoncé converts us to the religion of country music. Salon (англ.). Процитовано 1 квітня 2024.
  108. ↑ Sisario, Ben (2 квітня 2024). Beyoncé’s ‘Cowboy Carter’ Is a Vivid Mission Statement. Let’s Discuss. New York Times.
  109. ↑ O'Kane, Caitlin (2 квітня 2024). Beyoncé's "Cowboy Carter" breaks streaming records - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). Процитовано 3 квітня 2024.
  110. ↑ @Spotify (29 березня 2024). On Friday, March 29, Beyoncé's COWBOY CARTER became Spotify's most-streamed album in a single day in 2024 so far. This is also the first time a country album holds the title this year. Процитовано 30 березня 2024 — через Instagram.
  111. ↑ Beyoncé's latest album 'Cowboy Carter' creates record in Spotify. The Economic Times. 31 березня 2024. ISSN 0013-0389. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  112. ↑ Aniftos, Rania. Beyoncé's 'Cowboy Carter' Already Broke a Major Spotify Record. Архів оригіналу за 31 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  113. ↑ Beyoncé's COWBOY CARTER outselling rest of Top 5 as TEXAS HOLD 'EM plots Number 1 return. Official Charts Company UK. Процитовано 2 квітня 2024.
  114. ↑ Beyoncé becomes first black artist ever to take country album to Number 1 in the UK. Official Charts Company UK. Процитовано 5 квітня 2024.
  115. ↑ Staff, Billboard. Beyonce Continues U.K. Chart Dominance. Архів оригіналу за 21 липня 2003. Процитовано 5 квітня 2024.
  116. ↑ Brandle, Lars (5 квітня 2024). Beyoncé Rides to No. 1 In Australia With ‘Cowboy Carter’. Billboard. Процитовано 5 квітня 2024.
  117. ↑ Cantrell, Aaron (21 лютого 2024). Beyoncé's country music success highlights the legacies of past Black musicians=News Channel 5. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  118. ↑ а б Transcript — Culture chat: Beyoncé’s Cowboy Carter. Financial Times. 5 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  119. ↑ Solomon, Dan (22 лютого 2024). Can Beyoncé's 'Texas Hold 'Em' Save Lives? A Texas Monthly Investigation. Texas Monthly (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  120. ↑ Beyoncé reveals Stevie Wonder played harmonica on 'Jolene,' thanks him during iHeartRadio Music Awards. USA TODAY (амер.). Процитовано 3 квітня 2024.
  121. ↑ Willman, Chris (1 квітня 2024). Is Beyoncé’s ‘Cowboy Carter’ an Unstoppable Frontrunner for the Album of the Year Grammy?. Variety (амер.). Процитовано 3 квітня 2024.
  122. ↑ Madden, Sidney (2 квітня 2024). Beyoncé's 'Cowboy Carter' ropes us in and gives us everything to talk about. NPR. Процитовано 5 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  123. ↑ Archie, Ayana (21 лютого 2024). Beyoncé's 'Texas Hold 'Em' debuts at No. 1 on the country chart. NPR. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  124. ↑ Beyoncé goes country. www.washingtonpost.com (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  125. ↑ а б Willingham, A. J. (28 березня 2024). The symbolism in Beyoncé’s ‘Cowboy Carter’ album has fans talking. CNN (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  126. ↑ а б Dev, S. (21 лютого 2024). Beyoncé becomes first Black woman to top country charts with "Texas Hold 'Em" - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  127. ↑ а б Artsy, Avishay (26 березня 2024). Beyoncé's country roots. Vox (англ.). Процитовано 27 березня 2024.
  128. ↑ The reinvention of the cowboy hat. www.bbc.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 15 лютого 2024.
  129. ↑ Kingsberry, Janay (12 лютого 2024). Beyoncé's new country songs salute the genre's Black cultural roots. The Washington Post. Процитовано 16 лютого 2024.
  130. ↑ а б в Beyoncé tops Billboard country chart with genre debut "Texas Hold 'Em". NBC News (англ.). 21 лютого 2024. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:62» визначена кілька разів з різним вмістом
  131. ↑ а б Crumpton, Taylor (14 лютого 2024). Beyoncé Has Always Been Country. Time. Архів оригіналу за 14 лютого 2024. Процитовано 14 лютого 2024.
  132. ↑ а б Unterberger, Andrew; Denis, Kyle; Lipshutz, Jason (22 лютого 2024). Beyoncé's New Era Is Giving Other Black Women in Country a Big Boost, Too. Billboard. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  133. ↑ Beyoncé’s Cowboy Carter sees huge streaming boost for country pioneer Linda Martell. The Independent (англ.). 2 квітня 2024. Процитовано 3 квітня 2024.
  134. ↑ Williams, Andrea (15 лютого 2024). Beyonce's use of Black writers and musicians can open the door for others in country music. The Tennessean. Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 15 лютого 2024.
  135. ↑ Beyonce's new music is sparking conversations in the country music world. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 16 лютого 2024.
  136. ↑ а б Beyoncé: Star 'can open UK country music floodgates'. BBC News (брит.). 16 лютого 2024. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 16 лютого 2024.
  137. ↑ Willman, Chris (16 лютого 2024). The Country Format Is Bullish on Beyoncé's 'Texas Hold 'Em,' Top Radio Execs Say. Variety. Архів оригіналу за 16 лютого 2024. Процитовано 16 лютого 2024.
  138. ↑ Beyoncé's country music success highlights the legacies of past Black musicians. News Channel 5 Nashville (WTVF) (англ.). 21 лютого 2024. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  139. ↑ Madarang, Charisma (23 лютого 2024). Dolly Parton Praises Beyoncé on Hot Country Number One Single. Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 26 лютого 2024.
  140. ↑ Evans, Olivia (17 лютого 2024). Maren Morris Is Already Marveling at Beyoncé's Shift Back to Country Music. E!. Архів оригіналу за 19 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
  141. ↑ Mickey Guyton & Tayla Parx Hope Beyoncé Changes Country. Nylon (англ.). 15 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  142. ↑ Beyoncé's 'Cowboy Carter' comes 'round, 'round, 'round this week. Here's what we know. Los Angeles Times (амер.). 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  143. ↑ Beyoncé's Country Style Seen Spurring Sales of Western Wear. Yahoo Sports (брит.). 21 лютого 2024. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  144. ↑ Staff, A. O. L. (3 квітня 2024). Beyoncé's 'Texas Hold 'Em' took over the country charts. Here's what happens when it comes on in country bars. www.aol.co.uk (брит.). Процитовано 5 квітня 2024.
  145. ↑ Western Wear Was Already Big. Then Beyoncé Released Cowboy Carter. The Business of Fashion (англ.). 4 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  146. ↑ It's Shaping Up to Be the Year of Yeehaw. Glamour (амер.). 21 лютого 2024. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  147. ↑ mahadevan, tara. Searches for Cowboy Fashion Soar as Beyoncé Gets Set to Drop 'Renaissance II'. Complex (en-us) . Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Cowboy_Carter&oldid=42428379