Текстовий процесор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Те́кстовий проце́сор (англ. word processor) — комп'ютерна програма-застосунок, що дозволяє виконувати операції набору, редагування та оформлення тексту. Загальноприйнятим стандартом текстового процесора давно став Microsoft Word.

Функції текстових процесорів зазвичай включають компонування і форматування тексту, широкі можливості роботи зі змістом і сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку орфографії, впровадження в документ гіперпосилань, графіки, формул, таблиць й об'єктів. Деякі текстові процесори мають власну вбудовану скриптову мову для автоматизації операції з обробки документів.

Текстові процесори були одними з перших застосунків для підвищення продуктивності роботи в офісі, і разом з розвитком комп'ютерів пройшли значний шлях еволюції зі збагачення функціональністю і зручністю роботи.

Прикладами текстових процесорів є Microsoft Word, LibreOffice Writer, Abiword та інші.

Функціональність[ред.ред. код]

Типовими функціями текстових процесорів є:

  • пакетне укладання листів за допомогою шаблонів і адресної бази даних
  • індексація ключових слів та їхніх сторінок
  • автоматичне укладання змісту документу і його секцій з відповідними сторінками
  • перехресні посилання між секціями зі вказівкою сторінок
  • оформлення виносок за номерами
  • варіантність документа за допомогою змінних (наприклад номер моделі, артикул тощо)
  • підтримка версій документу

Мовна підтримка з боку текстового процесора часто включає

  • перевірку орфографії
  • повідомлення про граматичні помилки, де такий висновок може зробити програма
  • «тезаурус»—"скарбниця", тобто пропозиція варіантів правильного написання для слів, які програма вважає набраними помилково.

Інші поширені функції текстових процесорів, це

  • групова робота над документом
  • коментарі й анотації до документів
  • підтримка малюнків, ілюстрацій і діаграм
  • підтримка внутрішнього взаємопосилання

Статистика документу[ред.ред. код]

Більшість існуючих текстових процесорів пропонують можливість зібрати статистику про редагований документ. Вона зазвичай включає:

  • Кількість символів, слів, речень, рядків, абзаців чи параграфів, кількість сторінок
  • Довжину слів, речень і абзаців
  • Час редагування

Звичайно, ця статистика не є досконалою: часто трапляються помилки, пов'язані з тонкощами визначення того чи іншого поняття. Тим не менше, зі статистики можна отримати корисну інформацію згаданого характеру, якщо в ній виникає потреба.

Використання[ред.ред. код]

Текстові процесори у бізнесі типово застосовують для укладання:

  • анкет
  • настанов
  • листів
  • договорів
  • інструкцій з експлуатації

та інших документів, які вимагають особливого форматування тексту.

Освітні заклади мають справу з численими і часто об'ємними документами. Викладачі і студенти створюють тексти, що можуть налічувати сотні сторінок. Крім того, часто навчати учнів роботі з комп'ютером починають з освоєння текстових редакторів і процесорів. Ці навички стають першим досвідом.

Текстові процесори також використовують і для власних потреб, від листування і до писання віршів.

Текстові процесори[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]