Площа Революції (Луганськ): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: Площа знаходиться → Площа розташована
Рядок 101: Рядок 101:


На території скверу поховані Іван Яковенко, [[Пархоменко Олександр Якович|Олександр Пархоменко]], Іван Алексєєв-Кума, Іван Орешко, Петро Богиня. Також у сквері знаходиться братська могила офіцерів [[Радянська Армія|Радянської Армії]].
На території скверу поховані Іван Яковенко, [[Пархоменко Олександр Якович|Олександр Пархоменко]], Іван Алексєєв-Кума, Іван Орешко, Петро Богиня. Також у сквері знаходиться братська могила офіцерів [[Радянська Армія|Радянської Армії]].

Фото, що розміщене праворуч - не відповідає дійсності, це фото зовсім іншої, невідомої гармати з якогось іншого міста. Біля будівлі [[Луганський обласний краєзнавчий музей|обласного краєзнавчого музею]] знаходиться гармата, що показана на фото "Успенський сквер".


=== Пам'ятники ===
=== Пам'ятники ===

Версія за 19:39, 25 жовтня 2012

Площа Революції
 Україна
Пам'ятник Леніну на площі
Пам'ятник Леніну на площі
Населений пункт Шаблон:Прапор Луганська
Місцевість Старе місто
Район Ленінський
Історичні відомості
Назва на честь Жовтневої революції
Колишні назви Базарна, Старобазарна, Успенська
Загальні відомості
Координати 48°34′38″ пн. ш. 39°17′58″ сх. д. / 48.5774861° пн. ш. 39.2995750° сх. д. / 48.5774861; 39.2995750
Інфраструктура
Пам'ятники Леніну
Храми Успенська церква (зруйнована 1925)
Навчальні заклади СШ №2
Заклади культури Обласна філармонія
Забудова Багатоповерхова
Парки Сквер Революції
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2171253 ·R (Луганськ)
Мапа
CMNS: Площа Революції у Вікісховищі

Площа Революції — площа в історичному центрі Луганська, що адміністративно належить до Ленінського району міста. Площа розташована між вулицями Поштовою та Леніна. На площі розташований однойменний сквер, в якому знаходяться поховання відомих на Луганщині революційних діячів та військових Червоної армії.

Історія

Формування площі почалося в 1798 році. На початку свого існування вона мала назву Базарної, або ж Старобазарної, площі, оскільки на ній проходили ярмарки та базари. В північній частині площі розміщувались гостинні двори, в інших — торгові лавки.

В 1821 році на площі збудували Успенську церкву, що дала нову назву площі — Успенська.

Протягом XIX століття площа забудовувалась двоповерховими будинками з мергелю арочного типу. В північній частині було творено під дерев'яним дахом криницю.

З моменту свого заснування Успенська площа стала місцем масових зібрань жителів міста. В 1912 році на площі пройшло святкування 100-річчя Франко-російської війни 1812 року.

Історична забудова

Успенська церква

Успенська церква була першою[1] церквою на території селища Луганський завод. Її збудували в 1821 році з дерева. В результаті пожежі 1830[2] року церква згоріла та відбудовувалася з каменю протягом 18401854 років. В цей час Старобазарну площу було перейменовують на Успенську.

В 1924 році навпроти церкви було встановлено пам'ятник Леніну. Задля поліпшення архітектурного простору площі протягом 19241925[1] років церкву було зруйновано. Пізніше на місці церкви побудували будинок для робітників губвиконкому.

Земська управа

Меморіальна дошка на будівлі школи

Навпроти церкви, на іншій стороні площі, знаходилась двоповерхова будівля, що слугувала Словя'носербською земською управою. Земська управа видавала газету «Листокъ объявлений Славяносербскаго земства», що була першим друкованим виданням міста. Перший номер газети вийшов 1 травня 1903 року, редактором був голова управи.

Газета виходила тричі на місяць в кількості 850 примірників. Примірник коштував 50 копійок, але земські заклади та службовці отримували її безкоштовно.

Нині на місці управи знаходиться будівля середньої школи № 2. На початку ХХ століття в будівлі школи розміщувалась земська пошта, через яку протягом 19021903 років нелегально поширювалася газета «Іскра».

Гірничо-комерційний клуб

На місці сучасної будівлі обласної філармонії знаходився двоповерховий будинок, збудований наприкінці 80-х років ХІХ століття[3]. Перший поверх будівлі використовувався в комерційних цілях, в ньому розміщувалися аптека, магазини з продажу плаття та взуття. Другий поверх займав Гірничо-комерційний клуб. Пізніше в будівлі розміщувалися танцювальний клас та кінотеатр «Художній».

В 1930-х роках приміщення будинку займав ТЮГ. З 1945[4] року в будівлі розміщувалась філармонія, також в будівлі розміщувалися театр ляльок та кінотеатр «Хроніка». В 1960-х роках була запланована реконструкція концертної зали, однак було вирішено знести старий будинок та побудувати новий. В 1984 році в луганській філармонії було встановлено орган[4].

2001 року будівля філармонії була визнана аварійною. По завершенні реконструкції в 2008 році філармонія мала дві концертні зали на 503 та 70 місць][4].

Краєвиди

В поданій нижче таблиці розміщено фотографії та листівки з зображенням видів площі Революції. Світлини верхнього рядка зафіксували площу такою, як вона була наприкінці ХІХ — початку ХХ століття. Фотографії з нижнього ряду зроблені в наш час (2012 рік).

Фото
Файл:Успенський сквер.JPG Файл:Зем.JPG Файл:Діти та єдиноріг.JPG Файл:Успенська церква Луганськ 2.jpg
Історична забудова
Гірничо-комерційний клуб
Успенський сквер
Земська управа
Успенський сквер
Успенська церква
Фото
Сучасний вигляд
Філармонія
Сквер Революції
Школа № 2
Сквер Революції
Житловий будинок

Сквер

Файл:Луганський єдиноріг.JPG
Нині «Єдиноріг» займає почесне місце біля краєзнавчого музею

В 1900 році на площі було створено Успенський сквер. В центрі скверу було встановлено гармату єдиноріг, відлиту на Луганському ливарному заводі близько 1814 року при директорі Якові Нілусі, про що свідчить напис на гаубиці: «Луганский литейный заводъ. Нач. Нілусъ». На гарматі містяться також ініціали «А. С.», що, можливо, належали майстру Сушкову.

Після Жовтневої революції гармату було передано до Луганського крайового музею. З 1978 року гармата знаходиться біля будівлі обласного краєзнавчого музею.

На території скверу поховані Іван Яковенко, Олександр Пархоменко, Іван Алексєєв-Кума, Іван Орешко, Петро Богиня. Також у сквері знаходиться братська могила офіцерів Радянської Армії.

Фото, що розміщене праворуч - не відповідає дійсності, це фото зовсім іншої, невідомої гармати з якогось іншого міста. Біля будівлі обласного краєзнавчого музею знаходиться гармата, що показана на фото "Успенський сквер".

Пам'ятники

Назва Скульптор Рік
встановлення
Зображення Короткі відомості
Володимиру Леніну Мухін В. І.
Федченко В. Х.
Агібалов І. М.
Мізін В. І.
1932 На постаменті з піщаника розміщено скульптуру В. І. Леніна в повний зріст під час виступу. Права рука лежить на трибуні, накритій Радянським прапором, у лівій Ленін тримає записну книжку.

На постаменті з лицьового боку видно напис ЛЕНІН, літери та скульптура бронзові[5].

Могила Олександра Пархоменка Можаєв М. В.
Шарапенко В. О.
1957 На постаменті з червоного граніту встановлено бюст революціонера в бурці та з біноклем. На постаменті міститься напис Александр Пархоменко (18851921). Бюст та літери бронзові. Висота постаменту становить 2,17 м, ширина — 63 см, висота бюсту становить 1,3 м[6].
Могила Івана Яковенка Мухін В. І.
Федченко В. Х.
1944 На постаменті пірамідальної форми з необтесаного каменю розміщена скульптурна фігура орла. Висота постаменту становить 2,3 м, на його лицьовому боці розміщено металеву доску з портретом діяча у профіль, його ім'ям та роками життя 19101942.

Висота залізобетонного орла сягає 1,4 м. Його ліве крило підняте, а праве опущено, в дзьобі птах тримає кулеметну ленту.

Пам'ятник було реконструйовано в 1974 році[7].

Братська могила офіцерів Радянської Армії Мухін В. І. 1944 На цегляному постаменті розміщено скульптуру офіцера, що навколішки цілую бойове знамено. Скульптура виготовлена з залізобетону та окована міддю. На лицьовому боці напис Визволений Ворошиловград — героям Великої вітчизняної війни.

В могилі поховані полковник Парховніков, підполковники Дмитрієв та Дементьєв, майор Мітін та старший лейтенант Махров, які загинули 14 лютого 1943 року при визволенні Луганська[8].

Братська могила луганських робітників 1957 Могилу обрамлено сірим бордюром з граніту. Надгробна плита містить перелік всіх похованих у могилі робітників[9].
Могили Івана Алексеєва-Кума, Петра Богині та Івана Орешка 1957 Три могили об'єднані єдиним гранітним надгробком, що містить прізвища похованих[10][11][12].

Галерея

Вид на Англійську вулицю з Успенської площі
Успенська площа і церква
Файл:Успенська церква Луганськ 2.jpg
Успенський сквер та Успенська церква, на задньому плані Миколаївський собор

Див. також

Примітки

Джерела

  • Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.