Ольденбурзька марка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
|Виведена =
|Виведена =
|Змінена на =
|Змінена на =
|Складається1 = * До 1815 року: 1 талер = 4½ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів;
|Складається1 = * До 1815 року: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів;
* 1815-1873: 1 талер = 30 зілбергрошів = 72 гроти = 360 шваренів (для Біркенфельду пфеніги);
* 1815-1873: 1 талер = 30 зілбергрошів = 72 гроти = 360 шваренів (для Біркенфельду пфеніги);
* З 1873 року: 1 марка = 100 пфенігам.
* З 1873 року: 1 марка = 100 пфенігам.
Рядок 35: Рядок 35:
|ГрупаВиносок =
|ГрупаВиносок =
}}
}}
'''Ольденбурзька марка''' ({{lang-de|Oldenburg Marck, Oldenburg Mark}}) — [[грошова одиниця]] {{нп|Ольденбурзьке князівство|Ольденбурзького князівства|de|Grafschaft Oldenburg}}, яка [[Карбування|карбувалася]] за часів [[Князь|князя]] {{нп|Антон Ґюнтер|Антона Ґюнтера|de|Anton Günther (Oldenburg)}} ([[1603]]-[[1667]]) та після [[об'єднання Німеччини]] Великого герцогства [[Ольденбург]] в [[1873]]-[[1918]] роки. Останні марки Ольденбурга виготовлялися у вигляді [[нотгельд]]ів у [[1917]]-[[1921]] роках.
'''Ольденбурзька марка''' ({{lang-de|Oldenburg Marck, Oldenburg Mark}}) — [[грошова одиниця]] {{нп|Ольденбурзьке князівство|Ольденбурзького князівства|de|Grafschaft Oldenburg}}, яка [[Карбування|карбувалася]] за часів [[Князь|князя]] {{нп|Антон Ґюнтер|Антона Ґюнтера|de|Anton Günther (Oldenburg)}} ([[1603]]-[[1667]]) та після [[об'єднання Німеччини]] Великого герцогства [[Ольденбург]] в [[1873]]-[[1918]] роки. Останні марки Ольденбурга виготовлялися у вигляді [[нотгельд]]ів у [[1917]]-[[1923]] роках.
== Історія ==
== Історія ==
Ольденбурзьке князівство розташувалося на північному березі річки {{нп|Хунте|Хунте|de|Hunte}}, що на сході князівства [[Фрісландія (Німеччина)|Фрістландія]]. На початку своєї історії графство було частиною [[Герцогство Саксонія|Саксонського герцогства]]. У [[1091]] році [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|імператором Священної Римської імперії Генріхом IV]] було придбано князівство [[Дельменгорст]]. Вперше в історичних джерелах місто згадується у [[1108]] році під назвою «Aldenburg»<ref>{{книга|автор=Cuhaj G.S.|заголовок=Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.)|місце=Iola, WI|видавництво=Krause Publications|рік=2008|сторінки=669-672|сторінок=1442|isbn=978-0-89689-708-3}}</ref>. В цьому документі також згадується про першого князя Ольденбуга {{нп|Егильмар І (Ольденбург|Егильмара І|de|Egilmar I. (Oldenburg)}}<ref>Hans Friedl (Hrsg.): ''Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg''. Oldenburg 1992, S. 34–36. ([http://www.lb-oldenburg.de/pdf/biohandb/a.pdf PDF; 4,6&nbsp;MB])</ref>. У [[1180]] році, після розподілу Саксонії, Ольдербург стає самостійним князівством. У [[1270]] році Ольденбург та Дельменхорст об'єдналися в єдине князівство. За часів правління князя {{нп|Дітріх фон Ольденбург|Дітріха Щасливого|de|Dietrich von Oldenburg}} ([[1421]]-[[1440]]) відбулося об'єднання Ольденбурга поміж старшою та меньшою лініями<ref>{{книга|автор=Cf. Bernd SPRENGER|заголовок=Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur
Ольденбурзьке князівство розташувалося на північному березі річки {{нп|Хунте|Хунте|de|Hunte}}, що на сході князівства [[Фрісландія (Німеччина)|Фрістландія]]. На початку своєї історії графство було частиною [[Герцогство Саксонія|Саксонського герцогства]]. У [[1091]] році [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|імператором Священної Римської імперії Генріхом IV]] було придбано князівство [[Дельменгорст]]. Вперше в історичних джерелах місто згадується у [[1108]] році під назвою «Aldenburg»<ref>{{книга|автор=Cuhaj G.S.|заголовок=Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.)|місце=Iola, WI|видавництво=Krause Publications|рік=2008|сторінки=669-672|сторінок=1442|isbn=978-0-89689-708-3}}</ref>. В цьому документі також згадується про першого князя Ольденбуга {{нп|Егильмар І (Ольденбург|Егильмара І|de|Egilmar I. (Oldenburg)}}<ref>Hans Friedl (Hrsg.): ''Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg''. Oldenburg 1992, S. 34–36. ([http://www.lb-oldenburg.de/pdf/biohandb/a.pdf PDF; 4,6&nbsp;MB])</ref>. У [[1180]] році, після розподілу Саксонії, Ольдербург стає самостійним князівством. У [[1270]] році Ольденбург та Дельменхорст об'єдналися в єдине князівство. За часів правління князя {{нп|Дітріх фон Ольденбург|Дітріха Щасливого|de|Dietrich von Oldenburg}} ([[1421]]-[[1440]]) відбулося об'єднання Ольденбурга поміж старшою та меньшою лініями<ref>{{книга|автор=Cf. Bernd SPRENGER|заголовок=Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur
Рядок 46: Рядок 46:


Наприкінці ХІІІ століття в Ольденбурзі почали карбувати власні монети [[брактеат]]и, а ваговою мірою на виготовлення монет слугувала [[кельнська марка]]. Перші Ольденбурзькі монети повністю нагадували [[Бремен]]ські брактеати. На початку ХІV століття почали карбуватися в Ольденбурзі віттени ({{lang-de| witten}}), які стали найменьшою грошовою одиницею. У [[1374]] році почали карбуватися шварени ({{lang-de|schwaren}}), які продовжували карбуватися до 1873 року. Ці монети вже не були порожнистими — зображення почало карбуватися з обох сторін. До початку XІХ століття шварени карбувалися з перервами зі срібла та мали вагу 1,117 грамів, далі з міді. Шварени витіснили вітени з обігу залишивши їх лише [[Розрахункова одиниця|розрахунковою одиницею]]. В XIV карбувалися пфеніги. З XV століття почали карбувати срібні [[шилінг]]и. Також у Східній Фрістландії почали карбувати стюбери у дизайні яких відчувся сильний вплив Західної Європи, [[Єфер]]а, [[Голландія (графство)|Голандії]] та [[Фландрія (графство)|Фландрії]]. 54 стюбери дорівнювали 540 віттенам, або 9 шилінгам<ref>{{книга|автор=Cf. Bernd SPRENGER|заголовок=Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur
Наприкінці ХІІІ століття в Ольденбурзі почали карбувати власні монети [[брактеат]]и, а ваговою мірою на виготовлення монет слугувала [[кельнська марка]]. Перші Ольденбурзькі монети повністю нагадували [[Бремен]]ські брактеати. На початку ХІV століття почали карбуватися в Ольденбурзі віттени ({{lang-de| witten}}), які стали найменьшою грошовою одиницею. У [[1374]] році почали карбуватися шварени ({{lang-de|schwaren}}), які продовжували карбуватися до 1873 року. Ці монети вже не були порожнистими — зображення почало карбуватися з обох сторін. До початку XІХ століття шварени карбувалися з перервами зі срібла та мали вагу 1,117 грамів, далі з міді. Шварени витіснили вітени з обігу залишивши їх лише [[Розрахункова одиниця|розрахунковою одиницею]]. В XIV карбувалися пфеніги. З XV століття почали карбувати срібні [[шилінг]]и. Також у Східній Фрістландії почали карбувати стюбери у дизайні яких відчувся сильний вплив Західної Європи, [[Єфер]]а, [[Голландія (графство)|Голандії]] та [[Фландрія (графство)|Фландрії]]. 54 стюбери дорівнювали 540 віттенам, або 9 шилінгам<ref>{{книга|автор=Cf. Bernd SPRENGER|заголовок=Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur
Gegenwart|місце=Paderborn, München, Wien, Zürich|видавництво=|рік=1991|сторінки=|сторінок=|isbn=}}</ref>. У [[1560]] році в Ольдебурзі почали карбуватися гроти, які виготовлялися спочатку в сріблі, а згодом в міді включно до 1869 року<ref>{{книга|автор=Cuhaj G. S.|заголовок=Standard Catalog of German Coins 1501—present|місце=Iola, WI|видавництво=|рік=2014|сторінки=820—869|сторінок=1488|isbn=978-1-4402-1402-8}}</ref>. Поруч з обіговими дрібними монетами Ольденбурга використовувалися з більшими номіналами монети Бремена, та [[валюта]] інших німецьких земель. За часів володарювання {{нп|Антон І (Ольденбург)|Антона І|de|Anton I. (Oldenburg)}} (1526-1573) почали карбуватися [[золото|золоті]] [[гульден]]и князівства.<ref>{{книга|автор=Franz Engel|заголовок=Tabellen, alte Münzen, Maße und Gewichts zum Gebrauch für Archivbenutzer|місце=|видавництво=Rinteln|рік=1965|сторінки=13-18|сторінок=|isbn=}}</ref>. Повноцінне ольденбурзьке карбування почалося за часів князя Антона Ґюнтера ([[1603]]-[[1667]]). В обігу з'явилися нові грошові одиниці — срібні марки та талери, а в [[1660]] році золотий гульден замінився на торговий [[дукат]]. Грошовий стандарт того часу був таким: 1 талер = 4½ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів.
Gegenwart|місце=Paderborn, München, Wien, Zürich|видавництво=|рік=1991|сторінки=|сторінок=|isbn=}}</ref>. У [[1560]] році в Ольдебурзі почали карбуватися гроти, які виготовлялися спочатку в сріблі, а згодом в міді включно до 1869 року<ref>{{книга|автор=Cuhaj G. S.|заголовок=Standard Catalog of German Coins 1501—present|місце=Iola, WI|видавництво=|рік=2014|сторінки=820—869|сторінок=1488|isbn=978-1-4402-1402-8}}</ref>. Поруч з обіговими дрібними монетами Ольденбурга використовувалися з більшими номіналами монети Бремена, та [[валюта]] інших німецьких земель. За часів володарювання {{нп|Антон І (Ольденбург)|Антона І|de|Anton I. (Oldenburg)}} (1526-1573) почали карбуватися [[золото|золоті]] [[гульден]]и князівства.<ref>{{книга|автор=Franz Engel|заголовок=Tabellen, alte Münzen, Maße und Gewichts zum Gebrauch für Archivbenutzer|місце=|видавництво=Rinteln|рік=1965|сторінки=13-18|сторінок=|isbn=}}</ref>. Повноцінне ольденбурзьке карбування почалося за часів князя Антона Ґюнтера ([[1603]]-[[1667]]). В обігу з'явилися нові грошові одиниці — срібні марки та талери, а в [[1660]] році золотий гульден замінився на торговий [[дукат]]. Грошовий стандарт того часу був таким: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів.


З 30 липня 1838 року було вирішено карбувати розмінні монети для Біркенфельду. У 1848 році з [[білон]]у почали карбувати монети альбуси та [[гріш|зілбергроші]]. Для Ольденбурга найменьші розмінні монети використовувалися шварени, для Біркенфельду більш звичні для тих земель [[пфеніг]]и. З 1840 року монети номіналами в <sup>1</sup>⁄<sub>6</sub> та 2 талери (3½ гульдени) карбували для всіх земель герцогства Ольденбурзькі, а З 1 жовтня 1846 року був встановлений новий грошовий стандарт: 14<sup>1</sup>⁄<sub>3</sub> талера за [[Курант-марка|курант-маркою]] = 1 кельнській марці щирого срібла. З 1 січня 1854 року, після об'єднання всього Великого герцогства, Ольденбург перейшов поступово на спільне карбування і дрібних [[номінал]]ів<ref>{{cite web
З 30 липня 1838 року було вирішено карбувати розмінні монети для Біркенфельду. У 1848 році з [[білон]]у почали карбувати монети альбуси та [[гріш|зілбергроші]]. Для Ольденбурга найменьші розмінні монети використовувалися шварени, для Біркенфельду більш звичні для тих земель [[пфеніг]]и. З 1840 року монети номіналами в <sup>1</sup>⁄<sub>6</sub> та 2 талери (3½ гульдени) карбували для всіх земель герцогства Ольденбурзькі, а З 1 жовтня 1846 року був встановлений новий грошовий стандарт: 14<sup>1</sup>⁄<sub>3</sub> талера за [[Курант-марка|курант-маркою]] = 1 кельнській марці щирого срібла. З 1 січня 1854 року, після об'єднання всього Великого герцогства, Ольденбург перейшов поступово на спільне карбування і дрібних [[номінал]]ів<ref>{{cite web
Рядок 65: Рядок 65:
<center>
<center>
<gallery widths="250px" heights="250px">
<gallery widths="250px" heights="250px">
Файл:Ольденбург, 1.4 марки (17 ст.).jpg|¼ марки, без року, граф Антон Ґюнтер ([[1603]]-[[1667]])
Файл:Ольденбург, 1.4 марки (17 ст.).jpg|¼ марки часів правління графа Антона Ґюнтера ([[1603]]-[[1667]])
Файл:Ольденбург, 1.2 марки )17 ст.).jpg|½ марки, без року, граф Антон Ґюнтер ([[1603]]-[[1667]])
Файл:Ольденбург, 1.2 марки )17 ст.).jpg|½ марки часів правління графа Антона Ґюнтера ([[1603]]-[[1667]])
Файл:Ольденбург, 1 марка (17 ст.).jpg|1 марка, без року, граф Антон Ґюнтер ([[1603]]-[[1667]])
Файл:Ольденбург, 1 марка (17 ст.).jpg|1 марка часів правління графа Антона Ґюнтера ([[1603]]-[[1667]])
</gallery>
</gallery>
</center>
</center>
=== Десяткова монетна система ===
=== Десяткова монетна система ===
{{main|Срібні монети Німецької імперії}}
{{main|Німецька золота марка|Срібні монети Німецької імперії}}
З 1 січня 1874 року, після об'єнання німецьких земель в єдину державу, Ольденбург перейшов на десяткову систему, старі номінали обмінювалися за таким курсом: 1 талер = 3 марки; 1 марка = 10 зілбергрошам; 1 зілбергрош = 10 пфенігам. 10 марок карбувалися в золоті, 5 та 2 марки в сріблі<ref>{{cite web
З 1 січня 1874 року, після об'єнання німецьких земель в єдину державу, Ольденбург перейшов на десяткову систему, старі номінали обмінювалися за таким курсом: 1 талер = 3 марки; 1 марка = 10 зілбергрошам; 1 зілбергрош = 10 пфенігам. 10 марок карбувалися в золоті, 5 та 2 марки в сріблі<ref>{{cite web
|url = http://www.stadt-land-oldenburg.de/waehrungseinheiten.htm#Oldenburg_Mittelalter
|url = http://www.stadt-land-oldenburg.de/waehrungseinheiten.htm#Oldenburg_Mittelalter
Рядок 82: Рядок 82:
|lang = de
|lang = de
}}</ref>.
}}</ref>.
==== 2 та 5 марок ====
Перша 2-марочна монета була викарбована у Ольденбурзі в 1891 році. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складалася з 11,111 грамів, діаметр монети 28 міліметрів. На [[аверс]]і зображали профіль діючого герцога Ольденбурга Пітера ІІ, навколо нього карбувалася легенда: NICOLAUS FRIEDR. PETER GR.H.V. OLDENBURG. Під профілем герцога вказувався літера «А», якою позначалося те, що монета виготовлена на [[Берлін]]ському [[монетний двір|монетному дворі]]. На реверсі зображувався геральдичний орел [[Німецька імперія|Німецької імперії]] ({{lang-de|Reichsadler}}), вгорі по колу легенда державної назви Німеччини «Deutsches Reich» і дата карбування, внизу напівколом значеність [[номінал]]у. Тираж цих монет був 100.000 екземплярів.

Після смерті Пітера ІІ, 13 червня 1900 року Великим герцогом Ольденбургу став Фредерік Август ІІ. В цьому ж році виготовили монету номіналом в 2 марки. Монета не змінилася в дизайні. Профіль Пітера ІІ замінився на Профіль нового герцога, також змінилася легенда відповідно до нового зображення: FRIEDRICH AUGUST GROSSHERZOG V. OLDENBURG. Ця монета також карбувалася і в 1901 році. Тираж в цілому складав 125.000 екземплярів, а також 260 монет були виготовлені в пруф-якості<ref>{{cite web
⚫
|url = http://currencies.wikia.com/wiki/Oldenburg_2_mark_coin
|title = Oldenburg 2 mark coin
|author =
|date =
|work =
|publisher = Ольденбург. 2 марки
|accessdate =
|lang = en
}}</ref>.

5-марочна монета карбувалася у 1900-1901 рокі за подібним дизайном з 2-марочною монетою часів правління Фредеріка Августа ІІ в ті самі роки. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складалася з 27,78 грамів, діаметр монети 38 міліметрів. Спільний тираж складав 95.000 екземплярів, 170 монет виготовлялися в пруф-якості.
==== 10 марок ====
10-марочна була викарбована для Ольденбургу лише у 1874 році. Монета карбувалася зі щирого золота 900 проби, вагою 3,982 грами та діаметром 19,5 міліметрів<ref>{{cite web
|url = http://currencies.wikia.com/wiki/German_10_mark_coin_(Gold_mark)
|title = German 10 mark coin (Gold mark)
|author =
|date =
|work =
|publisher = Німецька імперія. 10 марок (Гольдмарка)
|accessdate =
|lang = en
}}</ref>. 10-марочна золота монета за легендами на аверсі та була подібною до 2 та 5 марок, але голова герцога на монеті була зображена молодою і повернута вліво. Під профілем стояла літера позначення монетного двору «В» — її виготовляли в Гановері. На реверсі монети карбувався Малий імперський орел з великим Пруським щитом на грудях, який карбували на усіх монетах Німецької імперії в період 1871-1888 роки. Тираж цієї монети був 15.000 екземплярів<ref>Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/&nbsp;— 7-ed.&nbsp;— Krause Publications, 2012.&nbsp;— P. 459.&nbsp;— 1296 p.&nbsp;— ISBN 978-1-4402-3085-1</ref>.

==== Таблиця всіх марок ====

{|class="wikitable"
{|class="wikitable"
|-
|-
Рядок 138: Рядок 167:


== Нотгельди ==
== Нотгельди ==
В період 1917-1919 роках в Ольденбурзі виготовлялися нотгельди для обігу поруч з [[Інфляційні монети Німеччини|інфляційними монетами]] та банкнотами. У 1917 році була торговою палатою ({{lang-de|Handelskammer}}) Ольденбурга виготовляли з [[Залізо|заліза]] серію дрібних нотгельдів для розрахунків. Монета номіналом в ½ марку отримала назву серед колекціонерів як «єгерська» марка, з-за зображеного на ній кабана, якого оточили з усіх боків хорти. З 1921 року нотгельди Ольденбурга почали виготовлялися в основному для [[колекціонер]]ів, або виконували роль певних сертифікатів. Відомі цілі серії паперових нотгельдів присвячені, наприклад, Собакам на службі [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного Хреста]], які були затверджені в сенаті Бремена комією створеної з поліції. Або серія нотгельдів на тему [[Славень|славня]] Ольденбургу, який написав у 1844 році німецький правозахисник, юрист і письменник {{нп|Теодор фон Коббе|Теодор фон Коббе|de|Theodor von Kobbe}} (1798-1845). У 1923 році виготовлялися продуктові [[сертифікат]]и.

<center>
<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Ольденбург, 1.2 марки, 1917.JPG|«Єгерські» ½ марки, 1917 рік
Файл:Ольденбург, 10 марок, 1918.jpg|10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
Файл:Ольденбург, 20марок, 1918.jpg|10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
Файл:Ольденбург, 1 марка, 1920.jpg|1 марка, 1920 року
Файл:Ольденбург, 1 марка, 1921.jpg|1 марка, 1921 року
Файл:Ольденбург, житні гроші.jpg|Сертифікат на отримання 5 кілограмів житнього зерна. 26 жовтня 1923 року
</gallery>
</center>

== Література ==
== Література ==
* Karl-Heinz Ziessow. Money — from virtual reality to the real thing. Cracow, Poland, September 6–9, 2006
* Karl-Heinz Ziessow. Money — from virtual reality to the real thing. Cracow, Poland, September 6–9, 2006
* Dirk Jan Henstra. The evolution of the money standard in medieval Frisia : a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia (c.600 - c.1500). Groningen : Selbstverl., 1999
* Dirk Jan Henstra. The evolution of the money standard in medieval Frisia : a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia (c.600 - c.1500). Groningen : Selbstverl., 1999
* Keller, Dr. Arnold. Das deutsche Notgeld (1916-1921), Kleingeldscheine, Frankfurt a. M. Adolph E. Cahn 1921
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
Рядок 148: Рядок 191:
*[https://books.google.com.ua/books?id=ztG4wu93m-8C&pg=PA180&lpg=PA180&dq=oldenburg+history+coins&source=bl&ots=C-d8H7GcH4&sig=nLC8Mb0RWFZLnXpvo_eL3LiNC74&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwi3lb3frqfTAhUEjSwKHWrbDqI4ChDoAQhGMAw#v=onepage&q=oldenburg%20history%20coins&f=false The Evolution of the Money Standard in Medieval Frisia]
*[https://books.google.com.ua/books?id=ztG4wu93m-8C&pg=PA180&lpg=PA180&dq=oldenburg+history+coins&source=bl&ots=C-d8H7GcH4&sig=nLC8Mb0RWFZLnXpvo_eL3LiNC74&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwi3lb3frqfTAhUEjSwKHWrbDqI4ChDoAQhGMAw#v=onepage&q=oldenburg%20history%20coins&f=false The Evolution of the Money Standard in Medieval Frisia]
* [http://www.stadt-land-oldenburg.de/waehrungseinheiten.htm#Oldenburg_Mittelalter Oldenburg Mittelalter]
* [http://www.stadt-land-oldenburg.de/waehrungseinheiten.htm#Oldenburg_Mittelalter Oldenburg Mittelalter]
* [http://webgerman.com/Notgeld/Directory/O/Oldenburg5.htm Нотгельди Ольденбурга]
⚫
* [http://currencies.wikia.com/wiki/Oldenburg_2_mark_coin Ольденбург, 2 марки]
{{Марка}}
{{Марка}}
[[Категорія:Гроші Німеччини]]
[[Категорія:Гроші Німеччини]]

Версія за 23:16, 18 квітня 2017

Ольденбурзька марка

Oldenburg Marck, Oldenburg Mark (нім.)

1 марка періоду правління Антона Ґюнтера (1603-1667)
1 марка періоду правління Антона Ґюнтера (1603-1667)
Територія обігу
Емітент * Князівство Ольденбург (до 1667)
  • Герцогство Ольденбург (1774-1815)
  • Велике герцогство Ольденбург (1815-1918)
  • Вільна держава Ольденбург (з 1918)
Похідні та паралельні одиниці
Дробові * До 1815 року: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів;
  • 1815-1873: 1 талер = 30 зілбергрошів = 72 гроти = 360 шваренів (для Біркенфельду пфеніги);
  • З 1873 року: 1 марка = 100 пфенігам.
Історія
Дата 1603-1667, 1873-1918, 1917-1921

Ольденбурзька марка (нім. Oldenburg Marck, Oldenburg Mark) — грошова одиниця Ольденбурзького князівства[de], яка карбувалася за часів князя Антона Ґюнтера● (1603-1667) та після об'єднання Німеччини Великого герцогства Ольденбург в 1873-1918 роки. Останні марки Ольденбурга виготовлялися у вигляді нотгельдів у 1917-1923 роках.

Історія

Ольденбурзьке князівство розташувалося на північному березі річки Хунте[de], що на сході князівства Фрістландія. На початку своєї історії графство було частиною Саксонського герцогства. У 1091 році імператором Священної Римської імперії Генріхом IV було придбано князівство Дельменгорст. Вперше в історичних джерелах місто згадується у 1108 році під назвою «Aldenburg»[1]. В цьому документі також згадується про першого князя Ольденбуга Егильмара І●[2]. У 1180 році, після розподілу Саксонії, Ольдербург стає самостійним князівством. У 1270 році Ольденбург та Дельменхорст об'єдналися в єдине князівство. За часів правління князя Дітріха Щасливого● (1421-1440) відбулося об'єднання Ольденбурга поміж старшою та меньшою лініями[3]. У 1667 році Антон Ґюнтер помер не залишивши по собі спадкоємця. До 1773 року князівство стало васальною територією Данії. У 1774 році хворобливим королем Данії Кристіаном VII було повністю передане керування містом єпископу Любека по Гольштейн-Готторпській молодшій лінії Фрідріху Августу I●, який підняв статус князівства до герцогства[de]. У 1810—1814 роках Ольденбург окупували Наполеонівські війська. У 1817 роках за рішенням Віденського конгресу до Ольденбургу доєдналося князівство Біркенфельд. У 1829 році Ольденбург отримав статус великого герцогства●. У 1871 році після об'єднання Німеччини Ольденбург став частиною Німецької імперії. У 1918 році монархія була усуненою, Ольденбург отримав статус вільної держави (нім. Freistaat Oldenburg) у складі Веймарської республіки[4][5].

Монети

Ольденбург, 1 шварен, 1858, Пітер ІІ (1853-1900)
Ольденбург-Біркенфельд, 1 грош, 1858, Пітер ІІ● (1853-1900)

Наприкінці ХІІІ століття в Ольденбурзі почали карбувати власні монети брактеати, а ваговою мірою на виготовлення монет слугувала кельнська марка. Перші Ольденбурзькі монети повністю нагадували Бременські брактеати. На початку ХІV століття почали карбуватися в Ольденбурзі віттени (нім. witten), які стали найменьшою грошовою одиницею. У 1374 році почали карбуватися шварени (нім. schwaren), які продовжували карбуватися до 1873 року. Ці монети вже не були порожнистими — зображення почало карбуватися з обох сторін. До початку XІХ століття шварени карбувалися з перервами зі срібла та мали вагу 1,117 грамів, далі з міді. Шварени витіснили вітени з обігу залишивши їх лише розрахунковою одиницею. В XIV карбувалися пфеніги. З XV століття почали карбувати срібні шилінги. Також у Східній Фрістландії почали карбувати стюбери у дизайні яких відчувся сильний вплив Західної Європи, Єфера, Голандії та Фландрії. 54 стюбери дорівнювали 540 віттенам, або 9 шилінгам[6]. У 1560 році в Ольдебурзі почали карбуватися гроти, які виготовлялися спочатку в сріблі, а згодом в міді включно до 1869 року[7]. Поруч з обіговими дрібними монетами Ольденбурга використовувалися з більшими номіналами монети Бремена, та валюта інших німецьких земель. За часів володарювання Антона І[de] (1526-1573) почали карбуватися золоті гульдени князівства.[8]. Повноцінне ольденбурзьке карбування почалося за часів князя Антона Ґюнтера (1603-1667). В обігу з'явилися нові грошові одиниці — срібні марки та талери, а в 1660 році золотий гульден замінився на торговий дукат. Грошовий стандарт того часу був таким: 1 талер = 2¼ марки = 9 шилінгів = 54 стюбертів = 72 гроти = 360 шваренів = 540 вітенів.

З 30 липня 1838 року було вирішено карбувати розмінні монети для Біркенфельду. У 1848 році з білону почали карбувати монети альбуси та зілбергроші. Для Ольденбурга найменьші розмінні монети використовувалися шварени, для Біркенфельду більш звичні для тих земель пфеніги. З 1840 року монети номіналами в 1⁄6 та 2 талери (3½ гульдени) карбували для всіх земель герцогства Ольденбурзькі, а З 1 жовтня 1846 року був встановлений новий грошовий стандарт: 141⁄3 талера за курант-маркою = 1 кельнській марці щирого срібла. З 1 січня 1854 року, після об'єднання всього Великого герцогства, Ольденбург перейшов поступово на спільне карбування і дрібних номіналів[9].


Марка

В період володарювання останнього князя Ольденбурга Антона Ґюнтера (1603-1667) почали карбувалися монети номіналами в ¼, ½ та 1 марки. До 60-х років XVII століття на монетах Ольдербурга дата не вказувалася. В часи датського управління (1667-1773) та до самого монетного закону 1873 року марка не карбувалася[10]

  • ¼ марки часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)
    ¼ марки часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)
  • ½ марки часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)
    ½ марки часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)
  • 1 марка часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)
    1 марка часів правління графа Антона Ґюнтера (1603-1667)

Десяткова монетна система

Докладніше: Німецька золота марка та Срібні монети Німецької імперії

З 1 січня 1874 року, після об'єнання німецьких земель в єдину державу, Ольденбург перейшов на десяткову систему, старі номінали обмінювалися за таким курсом: 1 талер = 3 марки; 1 марка = 10 зілбергрошам; 1 зілбергрош = 10 пфенігам. 10 марок карбувалися в золоті, 5 та 2 марки в сріблі[11].

2 та 5 марок

Перша 2-марочна монета була викарбована у Ольденбурзі в 1891 році. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складалася з 11,111 грамів, діаметр монети 28 міліметрів. На аверсі зображали профіль діючого герцога Ольденбурга Пітера ІІ, навколо нього карбувалася легенда: NICOLAUS FRIEDR. PETER GR.H.V. OLDENBURG. Під профілем герцога вказувався літера «А», якою позначалося те, що монета виготовлена на Берлінському монетному дворі. На реверсі зображувався геральдичний орел Німецької імперії (нім. Reichsadler), вгорі по колу легенда державної назви Німеччини «Deutsches Reich» і дата карбування, внизу напівколом значеність номіналу. Тираж цих монет був 100.000 екземплярів.

Після смерті Пітера ІІ, 13 червня 1900 року Великим герцогом Ольденбургу став Фредерік Август ІІ. В цьому ж році виготовили монету номіналом в 2 марки. Монета не змінилася в дизайні. Профіль Пітера ІІ замінився на Профіль нового герцога, також змінилася легенда відповідно до нового зображення: FRIEDRICH AUGUST GROSSHERZOG V. OLDENBURG. Ця монета також карбувалася і в 1901 році. Тираж в цілому складав 125.000 екземплярів, а також 260 монет були виготовлені в пруф-якості[12].

5-марочна монета карбувалася у 1900-1901 рокі за подібним дизайном з 2-марочною монетою часів правління Фредеріка Августа ІІ в ті самі роки. Монета виготовлялася зі срібла 900 проби, вага її складалася з 27,78 грамів, діаметр монети 38 міліметрів. Спільний тираж складав 95.000 екземплярів, 170 монет виготовлялися в пруф-якості.

10 марок

10-марочна була викарбована для Ольденбургу лише у 1874 році. Монета карбувалася зі щирого золота 900 проби, вагою 3,982 грами та діаметром 19,5 міліметрів[13]. 10-марочна золота монета за легендами на аверсі та була подібною до 2 та 5 марок, але голова герцога на монеті була зображена молодою і повернута вліво. Під профілем стояла літера позначення монетного двору «В» — її виготовляли в Гановері. На реверсі монети карбувався Малий імперський орел з великим Пруським щитом на грудях, який карбували на усіх монетах Німецької імперії в період 1871-1888 роки. Тираж цієї монети був 15.000 екземплярів[14].

Таблиця всіх марок

Аверс Реверс Номінал Герцог Метал Дата Вага, гр Діаметр, мм Загальний тираж Монетний двір
10 марок[15] Пітер ІІ Золото 1874 3,982 19,5 15.000 B (Гановер)
2 марки[16] Пітер ІІ Срібло 1891 11,111 28 100.000 А (Берлін)
2 марки[17][18] Фрідріх Август[de] (1900-1918) Срібло
1900
1901 		11,111 28 50.000
75.000 (PF 260) 		А (Берлін)
5 марок[19][20] Фрідріх Август Срібло
1900
1901 		27,78 38 20.000
75.000 (PF 170) 		А (Берлін)

Нотгельди

В період 1917-1919 роках в Ольденбурзі виготовлялися нотгельди для обігу поруч з інфляційними монетами та банкнотами. У 1917 році була торговою палатою (нім. Handelskammer) Ольденбурга виготовляли з заліза серію дрібних нотгельдів для розрахунків. Монета номіналом в ½ марку отримала назву серед колекціонерів як «єгерська» марка, з-за зображеного на ній кабана, якого оточили з усіх боків хорти. З 1921 року нотгельди Ольденбурга почали виготовлялися в основному для колекціонерів, або виконували роль певних сертифікатів. Відомі цілі серії паперових нотгельдів присвячені, наприклад, Собакам на службі Червоного Хреста, які були затверджені в сенаті Бремена комією створеної з поліції. Або серія нотгельдів на тему славня Ольденбургу, який написав у 1844 році німецький правозахисник, юрист і письменник Теодор фон Коббе[de] (1798-1845). У 1923 році виготовлялися продуктові сертифікати.

  • «Єгерські» ½ марки, 1917 рік
    «Єгерські» ½ марки, 1917 рік
  • 10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
    10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
  • 10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
    10 марок. Виготовлена 30 жовтня 1918 року, усунута з обігу 1 лютого 1919 року.
  • 1 марка, 1920 року
    1 марка, 1920 року
  • 1 марка, 1921 року
    1 марка, 1921 року
  • Сертифікат на отримання 5 кілограмів житнього зерна. 26 жовтня 1923 року
    Сертифікат на отримання 5 кілограмів житнього зерна. 26 жовтня 1923 року

Література

  • Karl-Heinz Ziessow. Money — from virtual reality to the real thing. Cracow, Poland, September 6–9, 2006
  • Dirk Jan Henstra. The evolution of the money standard in medieval Frisia : a treatise on the history of the systems of money of account in the former Frisia (c.600 - c.1500). Groningen : Selbstverl., 1999
  • Keller, Dr. Arnold. Das deutsche Notgeld (1916-1921), Kleingeldscheine, Frankfurt a. M. Adolph E. Cahn 1921

Примітки

  1. ↑ Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  2. ↑ Hans Friedl (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Oldenburg 1992, S. 34–36. (PDF; 4,6 MB)
  3. ↑ Cf. Bernd SPRENGER. Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  4. ↑ Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  5. ↑ Cf. Bernd SPRENGER. Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  6. ↑ Cf. Bernd SPRENGER. Das Geld der Deutschen. Geldgeschichte Deutschlands von den Anfängen bis zur Gegenwart. — Paderborn, München, Wien, Zürich, 1991.
  7. ↑ Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present. — Iola, WI, 2014. — С. 820—869. — ISBN 978-1-4402-1402-8.
  8. ↑ Franz Engel. Tabellen, alte Münzen, Maße und Gewichts zum Gebrauch für Archivbenutzer. — Rinteln, 1965. — С. 13-18.
  9. ↑ Oldenburg Mittelalter (нім.). Ольденбурзьке карбування.
  10. ↑ Fritz Verdenhalven, Alte Maße. Münzen und Gewichte aus den deutschen Sprachgebiet. — Oldenburg : Neustadt an.d. Aisch, 1968. — С. 17, 54.
  11. ↑ Oldenburg Mittelalter (нім.). Ольденбурзьке карбування.
  12. ↑ Oldenburg 2 mark coin (англ.). Ольденбург. 2 марки.
  13. ↑ German 10 mark coin (Gold mark) (англ.). Німецька імперія. 10 марок (Гольдмарка).
  14. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  15. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  16. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  17. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  18. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 874. — 2354 p.
  19. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 459. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
  20. ↑ Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 874. — 2354 p.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольденбурзька_марка&oldid=20151095