Аахенська марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аахенська марка

Aachen Marck (нім.)

Аахен. Збори радників. 32 марки на купівлю винних виробів, 1752 рік виготовлення
Аахен. Збори радників. 32 марки на купівлю винних виробів, 1752 рік виготовлення
Територія обігу
Емітент Flag de-city of Aachen.svg Вільне імперське місто римського престолу Аахен
Похідні та паралельні одиниці
Дробові 12 галерів = 1 альбус; 24 галери = 1 марка; 6 марок = 1 гульден (дукат); 48 марок = 1 райхсталер

(1619): 1 райхсталер = 46 марок; (1647) = 52 марок; (1659) = 54 марок; (1661) = 59 марок; (1706) = 56 марок; (1750) = 54 марок = 9 гульденів

Історія
Дата 1615-1756, 1920-1923

Аахенська марка (нім. Aachen Marck) — розрахункова, а згодом грошова одиниця міста Аахена, яка карбувалася з 1615 по 1754 роки. У 1920-1923 роках під час гіперінфляції в Аахені виготовлялися металеві та паперові марки-нотгельди. У 2000 році у ФРН викарбували ювілейну монету з нагоди 1200-річчя завершення будівництва Карлом Великим Аахенського палацу.

Історія[ред.ред. код]

Аахен, грош, 1402 року, король Франції Карл VI Божевільний, Перші датовані випуски в Європі

25 грудня 800 року в Римі Папа Римський Лев III коронував франкійського короля Карла на імператора Священної Римської імперії. Наприкінці VIII — початку IX Карл Великий створив у вільному імперському місті римського престолу Аахені резиденцією римських імператорів, яких коронували довгий час до XVI століття. У 1531 році коронували останнього імператора Священної Римської імперії Карла V[1]. У 1166 році у фортеці міста було засновано імперський монетний двір. Починаючи з XIII і до кінця XVIII століть карбувалися власні монети, а за одиницю визначення ваги слугувала кельнська марка[2]. Перші монети для Аахена почали карбуватися за часів правління короля Франції Людовика IX (1226-1270) у місті Тур і мали назву торнезі, або торнезігріш (фр. Tournose, Tournosegroschen). Ці монети швидко поширювалися серед населення, оскільки задовольняли їхні торговельні потреби в першу чергу. Серед населення ця монета мала більш звичну назву — шилінг, або солід. Солід ділився на 20 денарів, які отримали назву торнезіпарві, або торнезінігрі (нім. Turonenses Parvi, Turonenses Nigri) з-за червонуватого відтінку низькопробного срібла. Монети кращої якості називали альбусами (нім. Albus). Назву торнезі також використовували й сусідні європейські держави. Типовий аверс на всіх срібних аахенських монетах: бюст святого, або регента Аахену. Внизу карбувався герб міста на щиті. На реверсі монет, на початку Нового часу зображався великий хрест, згодом герб Аахену, або позначання номіналу[3]. За часів імператора Священної Римської імперії Людовика IV (1328-1347) карбувалися монети з назвою стерлінги. Ці монети повністю наслідували англійські монети часів короля Едуарда I (1272-1307)[4]. Починаючи від 1373 року в обігу з'являються юнхайтгроші (нім. Juncheitsgroschen). В Центральній та Західній Європі на цих монетах вперше карбувався рік виготовлення. У XIII—XV століттях, окрім перелічених монет, в обігу були пфеніги[5]. В 1420 році в обігу з'явився галер. На перших галерах не карбувалося значення номіналу. На початку карбування монети виготовлялися з низькопробного срібла, а з 1573 року з міді. У 50-х роках XVIII століття новим штемпелем на деномінованих галерах карбувалося нове значення монети. Наприклад, знецінені 4 галери перекарбовувалися в 12 галерів. З 1790 року, під час французької окупації, Аахенський монетний двір втратив право на карбування власних монет, але галери продовжували карбуватися підпільно до 1797 року[6]. У 1568 році в обіг був уведений таляр, який відповідав за дизайном та вмістом щирого срібла до європейського стандарту того часу. Карбувалися монети ¼, ½, 1 та 2 талери (названий дупельталером, або подвійним талером (нім. Doppeltaler)). У 1644 році було відкарбовано останній срібний талер. Для торгових операцій широко почали використовуватися золоті гульдени вагою 3,5 грами та з вмістом щирого золота 986 проби[7]. В 1640 році золотий торговий гульден замінився на дукат з тим самим вмістом золота, та пробою[8].

Марка[ред.ред. код]

Починаючи з XVI століття у Вільному імперському місті Аахен марка, на початку карбування монет, використовувалася здебільшого як розрахункова одиниця. У 1615 році були викарбувані перші 1 та 2 марки за часів правління імператора Священної Римської імперії Матвія. В різні часи карбувалися монети номіналами в 1, 2, 3, 4 та 6 марок. У середині XVIII століття марка втратила своє значення із-за низького вмісту срібла в монетах. Останні марки карбувалися в 1754 році під час правління Франца І. У 1790 році під час французької окупації Аахен втратив свій статус вільного міста[9][10].

Аахенська марка (Період карбування — 1615—1754 роки).
Номінали в марках, які карбувалися Аверс Реверс Регент, король Роки карбування
1 марка
Аахен, 1 марка, 1616.jpg
Матвій
16121619
1615, 1616
2 марки 1615, 1616
1 марка
Аахен, 1 марка, 1621.jpg
Фердинанд ІІ
16191637
1619-1621, 1631, 1633
3 марки
Аахен, 3 марки, 1626.jpg
1619, 1626, 1631
6 марок
Аахен, 6 марок, 1619.jpg
1619-1621
1 марка Фердинанд ІІІ
16371657
1643, 1645, 1648
2 марки
Аахен, 2 марки, 1646.jpg
1639-1641, 1645—1647, 1649—1650
3 марки 1639-1641
4 марки
Аахен, 4 марки, 1648.jpg
1640, 1642, 1644—1648
1 марка
Аахен, 1 марка, 1707.jpg
Йосип І
17051711
1707
2 марки 1707
3 марки 1707
1 марка Карл VI
17111740
1727-1728
2 марки
Аахен, 2 марки, 1728.jpg
1727-1728
3 марки 1728
1 марка Франц І
17451765
1753
2 марки 1753
3 марки
Аахен, 3 марки, 1754.jpg
1754

«Сліпий» відбиток[ред.ред. код]

«Сліпий відбиток» 2 марки

Термін «сліпий відбиток» (нім. Blinde Bauschen) ввів німецький нумізмат Юліус Менад'єр[de][11]. Цим терміном він схарактеризував стерті срібні монети, на яких надкарбовувався відтиск з новим значенням номіналу. Такі сліпі відтиски, без зазначеної на них дати, карбувалися в Аахені за часів імператора Священної Римської імперії Леопольда І (1658-1705). У 1656 році в Аахені сталася велика пожежа, яка призвела до занепаду міста. Імовірно, що такі монети карбувалися наспіх при вимушених обставинах. Відомі такі номінали «сліпих» монет: 1, 2, 3, 6 та 12 марок[12].

Збори або презентації радників[ред.ред. код]

На початку XIII століття у північних землях Німеччини в підвалах будинків уряду почали будуватися винні кельні[en], які швидко набули популярності серед членів уряду. Зазвичай члени ради надсилали свого «платіжоспроможнього радника» (нім. Zahlmittel) для домовленості з торговцем щодо продовження зборів ради із кухлем вина після напруженої денної сесії. «Платіжоспроможні радники», мали підтвердити збори радників (нім. Ratspräsenzen) і те, що у них вистачає «радних» грошей (нім. Ratszeichen) для розрахунків за спожиту продукцію.

У конституції Аахена від 25 листопада 1450 року зазначалося у який спосіб регулювати проблеми радників. Зокрема в ньому згадувалось і про збори радників. У 1497 році в середньовічних документах вперше згадується про збори радників у місті Кельн. Також з історичних джерел відомо, що наприкінці XVI століття посадові особи міст отримували як компенсацію, так звані «бюлетені» (нім. Bolletten) компенсації. У 1622 році в Аахені відбулися перші збори радників з метою обговорення бюлетенів, тобто яким чином розпоряджатися ними. Але в історії міста немає відомостей про засідання радників у повному складі. Велика рада Аахена складалася із 129 осіб, мала — з 41 члени ради. Якщо у винних кельнях і відбувалися збори, то у невеликій кількості радників.

В Аахені для таких закладів виготовлялися окремі грошові знаки з розрахунком однієї монети за кількість винної рідини. Наприклад, 1 літр вина коштував 1 монету номіналом у 8 марок. Для потреб на «збори радників» друкувалися купони (нім. Gedruckter Coupons), та виготовлялися токени зі срібла та міді. Токени для потреб на «збори радників» карбувалися з 1597 по 1756 роки. До 1711 року значення номіналу на токенах не вказувалася. З 1711 року карбувалися токени номіналом у 8, 16 та 32 марки. Такий підхід був взаємовигідним як для споживача, так і для торговця. Винні токени відрізнялися від державних монет дизайном, легендою, але як і обігові монети за еталон на виготовлення срібних токенів слугувала кельнська марка. Токени-марки були відповідними за значенням до обігових марок, що не створювало перепон при обміні їх на обігові гроші торговцями[13].

Ануляція монет[ред.ред. код]

У 1815 році після Віденського конгресу Королівство Пруссія анексувало Ааахен. В Аахені відбулася девальвація — аахенська валюта замінилася на пруську. Грошові знаки Аахена анулювалися штемпелем зі хрестоподібним відтиском на монеті та широким ободом по краю. Нині у музеї Боде, що у Берліні, зберігається 48 монет Аахена, з яких 14 монет зі слідами ануляції[14].


«Хлібні» марки[ред.ред. код]

«Хлібна» марка

Починаючи з 1820-х років у Європі, зокрема в Німеччині, були сильні посухи. Серія неврожаїв, зокрема і через часті війни, створили кризові умови, безробіття та злидні на землях Німеччини. Серед населення стали поширюватися голод та епідемії тифу[15]. Щоб якось уникнути голоду та захворювань тифом серед робітничого класу — місцевий уряд був змушений дати розпорядження на виготовлення ерзац-монет, так-званих «хлібних» марок (нім. Brodmarke) для придбання певної кількості зерна. У 1816-1817 та в 1847 «хлібні» марки карбувалися в Ельберфельді[de][16]. Згідно з конституційним законом про бідних від 20 червня 1871 року адміністративною комісією (нім. Verwaltungskommission) було вирішено виготовляти продовольчі ерзац-монети і для Аахена[17].

Нотгельди[ред.ред. код]

Докладніше: Нотгельд
Нотгельд у 2 марки, 1920
Нотгельд у 3 марки, 1920

У 1918-1923, в період гіперінфляції в післявоєнній Веймарській республіці на німецьких землях, зокрема і в Аахені, карбувалися власні нотгельди. Цими монетами замінювали нестачу грошей, здебільшого дрібних номіналів. Нотгельди Аахена замовлялися у зовнішнього постачальника і мали різноманітність дизайнів. Так, наприклад, нотгельди номіналом в 10 (діаметр — 20,9 мм матеріал — картон, алюміній, залізо), 25 (Діаметр — 23,8 мм. Матеріал — залізо) пфенігів, а також 1 гріш (так званий «ринковий гріш», що отримав назву «жіночого гроша» (нім. Marktfrau). Діаметр 20,9 мм. Матеріал — залізо), виготовлялися на торговій фірмі Gebr. Kugel & Fink у місті Люденшайді. 50 (Діаметр — 24-24,1 мм. Матеріал — залізо, томпак), 75 пфенігів (Діаметр — 25,5 мм. Матеріал — цинк, томпак), 2 (Діаметр — 24. Матеріал — латунь (жовтого та червоного кольору) та 3 (Діаметр — 25,5. Матеріал — латунь (жовтого та червоного кольору) марки виготовлялися на фірмі L. Chr. Lauer у Нюрнберзі. На всіх нотгельдах, виготовлених у Нюрнберзі, зображували німецького живописця та графіка Альфреда Ретеля[de] (1816-1859), що народився в Ахені[18][19]

Банкноти періоду гіперінфляції[ред.ред. код]

Докладніше: Паперова марка

Починаючи від серпня 1921 року населення Німеччини почало скуповувати іноземну валюту, що лише пришвидшило знецінення марки[20]. У першій половині 1922 року 320 марок дорівнювали 1 долару США, а в грудні курс долара виріс у 15 разів[21]. Окрім того, знецінена марка втратила повністю купівельну властивість, створивши неможливі умови для купівлі іноземної валюти чи золота. У листопаді 1923 року 1 долар США коштував 4.210.500.000.000 марок[22].

Під час гіперінфляції в Аахені друкувалися банкноти:

Банкноти Аахену (1922—1923)
Аверс Реверс Номінал (марок) Розмір Дата друку Відруковано
Аахен, 500 марок, 1922.jpg 500 5 жовтня 1922 року Private Printers
Аахен, 5000 марок, 1923.jpg Аахен, 5000 марок, 1923 (Рв).jpg 5.000 1 лютого 1923 року
50000 mark aachen.jpg 50.000 1 липня 1923 року
Аахен, 100000 марок, 1923 (1).jpg Аахен, 100000 марок, 1923.jpg 100.000 1 липня 1923 року
Аахен, 100000 марок, 1923 (2-й варіант).jpg Аахен, 100000 марок, back.jpg 100.000 140 x 95 мм 20 липня 1923 року
Аахен, 500000 марок, 1923.jpg Аахен, 500000 марок, back.jpg 500.000 176 x 111 мм 20 липня 1923 року
Аахен, 1000000 марок, 1923.jpg Аахен, 1000000, марок, back.jpg 1.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 5000000 марок, 1923.jpg Аахен, 5000000 марок, back.jpg 5.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 5000000 марок, 1923 (2 вип.).jpg Аахен, 5000000 марок, back (2).jpg 5.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 10000000 марок, 1923.jpg Аахен, 10000000 марок, back.jpg 10.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 20000000 марок, 1923.jpg Аахен, 20000000 марок, back.jpg 20.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 50000000 марок, 1923.jpg Аахен, 50000000 марок, back.jpg 50.000.000 20 липня 1923 року
Аахен, 100.000.000 марок, 1923.jpg Аахен, 100.000.000 марок, 1923 (Рв).jpg 100 мільйонів 20 липня 1923 року
Аахен, 1 міліард, 1923.JPG Аахен, 1 міліард, 1923 (Рв).JPG 1 мільярд 12 жовтня 1923 року
Аахен, 100 міліардів марок, 1923.jpg 100 мільярдів 12 жовтня 1923 року
Аахен, 1 триліон марок, 1923.jpg Аахен, 1 триліон марок, 1923 (Рв).jpg 1 більйон 12 жовтня 1923 року

Пам'ятні монети сучасності[ред.ред. код]

ФРН, 10 марок, 2000 рік. 1200 років Аахенському палацу Карла Великого
  • Номінал — 10 марок
  • Серія — З нагодин 1200-річчя завершення будівництва Карлом Великим Аахенського палацу.
  • Країна — ФРН
  • Монетні двори — A, D, F, J, G
  • Металл — Ag 0.925
  • Діаметр — 32.5 мм
  • Вага — 15.50 гр.
  • Спільний тираж — 3.815.000
  • Якість карбування — Proof
  • Рік карбування — 2000[24]

Література[ред.ред. код]

  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen des Mittelalters, Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen der Neuzeit, Aachen 1989, Privatdruck, 214 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Die Ratspräsenzen der Reichsstadt Aachen 1622—1756, Aachen 1985, Privatdruck, 96 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Marken, Zeichen und Notmünzen, Aachen 1986, Privatdruck, 184 S.
  • Menadier, Julius: Die Aachener Münzen, Berlin 1913, Neudruck 1972, 272 S.
  • Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.1, Standardkatalog der amtlichen Ausgaben 1916—1921. Gietl Verlag, 7. Auflage
  • Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.2, Variantenkatalog der amtlichen Ausgaben 1916—1921, Gietl Verlag, 7. Auflage
  • Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. Neudruck 1972
  • Merkelbach, Friedhelm: Das Papiernotgeld des ehemaligen Regierungsbezirks Aachen, Privatdruck, Jülich 2010.
  • Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. 8. Auflage 2012

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Städtische Prägungen (de). Місцеве карбування монет. 
  2. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1701—1800 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — 1442 с. — ISBN 978-1-44023-884-0.
  3. Tournose, Tournosegroschen (de). Торнезі, Торнезігрош. 
  4. Ssterling (de). Стерлінг. 
  5. Juncheitsgroschen (de). Юнхайтгрош. 
  6. Нeller (de). Халер. 
  7. Тaler (de). Талер. 
  8. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — 1442 с. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  9. Krumbach, Karl Gerd, Siegfried Heise und Heinz Kundolf: Aachener Münzen des Mittelalters. Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
  10. Aachener Münzen (de). Аахенські монети. Марка. 
  11. Menadier Julius Die Aachener Münzen. — Berlin : Neudruck, 1972. — 272 с.
  12. Blinde Bauschen (de). Сліпий відтиск. 
  13. Ratspräsenzen (de). Збори радників. 
  14. Prägestempel Aachener Münzen (de). Анульовані монети Аахена. 
  15. Martin Kitchen. The Cambridge Illustrated History of Germany:-Cambridge University Press 1996 ISBN 0-521-45341-0
  16. Karl Lempens: Geschichte der Stadt Elberfeld von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart. Loewenstein, Elberfeld 1888 Digitalisierte Ausgabe
  17. aachener-marken (de). Жетони Аахена. 
  18. aachener-notmünzen (de). Нотгельди. 
  19. aachener-notmünzen (de). Нотгельди. 
  20. Fergusson, Adam (2010). When money dies : the nightmare of deficit spending, devaluation, and hyperinflation in Weimar Germany (вид. 1st). New York: PublicAffairs. ISBN 1-58648-994-1. 
  21. Balderston, prepared for the Economic History Society by Theo (2002). Economics and politics in the Weimar Republic (вид. 1. publ.). Cambridge: Cambridge Univ. Press. ISBN 0-521-77760-7. 
  22. Karsten Laursen and Jorgen Pedersen (1964). The German Inflation. Amsterdam: North-Holland Publishing Co. 
  23. aachen-banknotes (en). Банкноти. 
  24. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins, 1901-2000 (44-ed.). — Krause Publications, 2017. — 2354 с. — ISBN 978-1-44024-654-8.