Шендеровський Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шендеровський Василь Андрійович
Народився 22 серпня 1942(1942-08-22) (76 років)
Заставна, Буковина
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність Українець
Діяльність фізик
Відомий завдяки Фізика
Alma mater Чернівецький університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Заклад Інститут фізики НАН України
Посада Віце-президент Українського фізичного товариства
Відомий завдяки: Автор тритомника нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки, «Нехай не гасне світ науки».
Нагороди Нагрудний знак «Знак Пошани»
Премія Фонду Тараса Шевченка
Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка
Звання професор

Василь Андрійович Шендеровський (22 серпня 1942, Заставна, Буковина) — український фізик, історик науки, доктор фізико-математичних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1942 року в містечку Заставні на Буковині. Закінчив із відзнакою фізико-математичний факультет Чернівецького університету. Після проходження служби в Радянській армії влаштувався інженером, а згодом науковим співробітником Інституту фізики АН УРСР. У 1970 р. закінчив аспірантуру в Інституті фізики АН України за спеціальністю «Теоретична фізика». З 1972 р. — кандидат фізико-математичних наук, з 1984 р. — доктор фізико-математичних наук, а з 1993 р. — професор. Виховав 8 кандидатів наук. Провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України. Віце-президент Українського фізичного товариства. Член трьох спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор і співавтор понад 500 наукових, науково-популярних і публіцистичних праць. Співавтор трьох фундаментальних монографій з фізики напівпровідників:

Видав у співавторстві словники:

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Широкій громадськості відомий насамперед як автор тритомника нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки, «Нехай не гасне світ науки».

Упорядник і редактор 4-х томної праці про видатного українського вченого Івана Пулюя: «Іван Пулюй. Збірник праць» (т.1, 2. К.: Рада. 1996; т.3 К.: Рада, 1997). «Іван Пулюй — Пантелеймон Куліш. Подвижники нації» (К.: Рада, 1997).

З його ініціативи вперше в Україні перевидано Біблію в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького. За редакцією Василя Шендеровського вперше перевидано українською мовою німецькомовну монографію видатного вченого-фізика Олександра Смакули «Монокристали» (2000). 2001 р. вперше видано в Україні книгу «Ганна Барвінок».

Започаткував авторську програму «Нехай не гасне світ науки» і п'ять років вів її разом з журналісткою Еммою Бабчук на першому каналі Українського національного радіо. Вийшло 125 передач про видатних українських учених, які з різних причин були маловідомими або замовчуваними.

Автор сценаріїв до науково-популярних фільмів:

  • «Іван Пулюй. Повернення», який отримав першу премію на Міжнародному конкурсі «Нашого цвіту — по всьому світу» у 2001 р.;
  • «120 років Чернівецькому університету»;
  • «Олександр Смакула».

Василь Шендеровський — ініціатор, організатор і виконавчий директор Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики, діяльність якого скеровано на створення українською мовою «Енциклопедії фізики», словників, посібників з фізики та історії науки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премій Фонду Тараса Шевченка та імені Івана Огієнка. Нагороджений подякою голови Київської міської державної адміністрації (2001) та нагрудним знаком «Знак Пошани» (2002).

Відгуки[ред. | ред. код]

  • «Ми розкинули по світу своїх геніїв і тільки тепер їх збираємо, дякуючи таким сподвижникам як Шендеровський.» (Борис Олійник);
  • «Важким буде оберемок, коли у нього зібрати всі книжки Василя. 100 душ, котрих звільнив від тліну забуття, піднімають тепер Україну та нас, українців. А це вже подвиг.» (Микола Шудря);
«Василя послано на білий світ із місією залишити про свій час і знаних людей писемний знак. Велику цінність мають його книги для церкви, для молоді.» (Богдан (Дзюрах)).

Джерела[ред. | ред. код]