Єгудін Валерій Григорович
| Єгудін Валерій Григорович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 серпня 1937 |
| Місце народження | Подільськ, МАРСР, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 4 грудня 2007 (70 років) |
| Місце смерті | Новосибірськ, Росія |
| Поховання | Заєльцовський цвинтарd |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | Новосибірська консерваторія |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Нагороди |
    |
Валерій Григорович Єгудін (1937–2007) — радянський російський оперний співак, театральний режисер, педагог . Народний артист СРСР (1983).
Життєпис[ред. | ред. код]
Валерій Єгудін народився 29 серпня 1937 року в Котовську (нині — Подольськ Одеської області).
Навчався у вечірній школі, потім в Красноярському обліково-плановому технікумі, де брав участь у самодіяльності: спів, конферанс, читання віршів, пародій, участь в драматичних постановках. У 1958 році отримав розподіл на роботу до тресту «Новосибірськвугілля»
У 1965 році закінчив Новосибірську консерваторію імені М. І. Глінки (клас А. П. Здановича та Л. Я. Хинчин).
З 1961 по 1963 роки — артист допоміжного складу, з 1963 по 1992 роки — соліст опери Новосибірського театру опери та балету. Всього виконав близько 60 партій. Один з найкращих виконавців оперної партії Отелло в Російській РСФР.
Як режисер відновив на сцені театру опери «Отелло» (1996) та «Пікова дама» (1998).
З 1992 по 2001 роки обіймав посаду директора Новосибірського театру опери та балету. Під його керівництвом театр досяг значних творчих успіхів, отримав категорію «Ведучий театр Росії», був удостоєний престижних премій і нагород.
Виступав на концертах.
C 1976 по 1992 роки паралельно з виступами на сцені працював завідувачем кафедри сольного співу Новосибірської консерваторії імені М. І. Глінки, з 1979 року — доцент, з 1984 — професор. Розробив курс «Історія вокального мистецтва».
Проводив майстер-класи в Академії музичних і сценічних мистецтв ім. Л. Яначека в Брно (Чехія), у Вищій школі музики Гейдельберга-Мангейма (Німеччина).
Був головою правління Новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії, членом правління СТД РФ .
Валерій Григорович Єгудін помер 4 грудня 2007 року в Новосибірську. Похований на Заєльцовському кладовищі[1] .
Родина[ред. | ред. код]
- Донька — Ольга Валеріївна Єгудіна, викладачка Новосибірської консерваторії.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Заслужений артист Російської РФСР (1970[2].
- Народний артист РРФСР (1976)[3].
- Народний артист СРСР (1983)
- Орден Дружби (1995)
- Медаль «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
- Премія «Парадиз» новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії за внесок в розвиток мистецтва.
Творчість[ред. | ред. код]
Дебютував в партії Проповідника в опері Михайа Магіденка «Стежкою грому» в 1961 році.
Відомі партії:
- Герман («Пікова дама» Петра Чайковського)
- Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні)
- Князь («Русалка» Олександра Даргомижського)
- П'єр Безухов («Війна й мир» Сергія Прокоф'єва)
- Отелло («Отелло» Дж. Верді)
- Радамес («Аїда» Дж. Верді)
- Хозе («Кармен» Жоржа Бізе)
- Манріко («Трубадур» Дж. Верді)
- Каніо («Паяци» Руджеро Леонкавалло)
- Садко («Садко» Миколи Римського-Корсакова)
- Рульовий («Летючий голландець» Ріхарда Вагнера)
- Дон Карлос («Дон Карлос» Дж. Верді)
- Йонтек («Галька» Станіслава Монюшка)
- Де Гріє («Манон Леско» Жуля Массне)
- Вакула («Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова)
- Самозванець («Борис Годунов» Модеста Мусоргського)
- Олег Баян («Клоп» Едуарда Лазарєва)
- Вася («Алкініа пісня» Г. М. Іванова)
- Флорестан («Фіделіо» Людвіга ван Бетховена)
- Мишка («Не тільки любов» Родіана Щедріна)
- Дон Жуан («Дон Жуан» Вольфанга Моцарта)
- Князь Василь Голіцин («Хованщина» Модеста Мусоргського)
- Турідду («Сільська честь» П'єтро Масканьї)
- Савка («Безрідний зять» Тихона Хреннікова)
Фільмографія[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Валерий Егудин // Черномор. здравница. Сочи. 1969. 1 августа.
- «Когда б отрадного сомненья…» / Беседу вел Ю. Ерофеев // Веч. Новосибирск. 1973. 26 января.
- Корн И. Пьер Безухов, Герман и другие // Сов. Сибирь. Новосибирск. 1975. 2 апреля.
- Григорьева Т. И классика, и современность // Веч. Москва. 1982. 14 июля.
- Городецкая И. Светлый талант // Веч. Новосибирск. 1982. 20 февраля.
- Над чем работают мастера // Сов. Россия. 1982. 2 июля.
- Александрова О. Игра состоится // Сов. культура. 1983. 30 августа.
- «Ступени эти — бесконечны…» / Интервью взяла И. Вершинина // Веч. Новосибирск. 1983. 3 декабря.
- Народные артисты СССР // Театр. 1984. № 3. С. 85.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Егулин Валерий Григорьевич (1937—2007). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Егудин_биография. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ ЕГУДИН в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю з Валерієм Єгудіним
- Валерій Єгудін [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій біографічній енциклопедії
- Валерій Єгудін [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великому Енциклопедичному Словнику
- Директор Новосибірського театру опери та балету звільнив головного диригента за прогули [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Помер Валерій Єгудін
- Талановитий, яскравий, неповторний
|
- Народились 29 серпня
- Народились 1937
- Уродженці Подільська
- Померли 4 грудня
- Померли 2007
- Померли в Новосибірську
- Поховані на Заєльцовському цвинтарі
- Випускники Новосибірської консерваторії
- Тенори
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Члени КПРС
- Академічні музиканти СРСР
- Академічні музиканти Росії
- Російські музичні педагоги
- Радянські музичні педагоги
- Російські театральні режисери
- Театральні режисери СРСР
- Оперні співаки XX століття
- Російські оперні співаки
- Оперні співаки СРСР
- Співаки XX століття
- Російські співаки
- Радянські співаки