Єрмак Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єрмак Тимофійович
Yermak Timofeyevich.jpg
Єрмак
Народився невідомо
Велике князівство Московське
Помер 6 серпня 1585(1585-08-06)
гирло річки Вагай, Сибірське ханство (нині — Вагайський район Тюменської області)
Підданство Московське царство
Громадянство Росія
Діяльність козачий отаман
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Єрма́к (Герман)[1] Тимофі́йовича (1532 (1534 або 1542) — 6 (16) серпня 1585) — отаман донських козаків, розбійник, ватажок походу на Сибірське ханство, «підкорювач Сибіру» в російській (царській, радянській і новій російській) історіографії, що поклав початок завоюванню споконвічно тюркських сибірських земель Московським царством. Його у Російській Федерації вважають національним героєм.

До 1917 року походження імені (а ймовірно прізвиська) Єрмак вважали тюркським. За тюркським «єрмек» або «ермек» — це вільний від родини чоловік, одинак, людина сама по собі.

Влітку 1577 року напав на московське посольство, яке з дарами князя Івана IV Грозного для шаха, прямувало до Персії. Вбивши московського посла Карамишева та стрільців, що його супроводжували, привласнив шахські дари та втік. Іван IV засудив Єрмака та його розбійний загін до страти. Для спасіння власного життя та життя своїх людей за гроші родини купців Строганових напав на тюркського хана Кучума, володаря Сибірського ханства. У російських джерелах пишуть, що Строганови залучили Єрмака, щоб захищати свої володіння, а насправді, щоб нападати на Сибірське ханство та відвойовувати собі їх землі.

У загін Єрмака входили представники багатьох соціальних станів, також він був етнічно строкатим (у нього, крім іншого, входили комі-зиряни та інші, фіно-угри та представники решти покорених народів, часто як провідники). У ті часи таких розбійних угрупувань на Волзькому торговому шляху було багато. Вони жили з пограбувань та розбою московських купецьких караванів, торговців з астраханських татар, казахів, тощо. Підтвердженням цього є чолобитні царю від «старих» козаків, наприклад один з товаришів Єрмака козак Гаврила Ільїн писав, що він 20 років «полевал» з Єрмаков у Дикому полі.

Після кількох перемог над військом хана загін Єрмака 26 жовтня (6 грудня) 1582 року зайняв столицю Сибірського ханства — Кашлик.

Уночі проти 6 (16) серпня 1585 року хан Кучум несподівано напав на загін Єрмака і знищив його. Поранений Єрмак, одягнений в тяжку броню, потонув у річці Вагай (притока Іртиша).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

«Єрмак — упокорювач Сибіру»,
російська народна лубкова картинка XIX ст.

Образ у мистецтві[ред.ред. код]

Єрмак увійшов до російського уральського, в тому числі, й народного лубкового образотворчого мистецтва, до кіно, зокрема, радянського.

Література:

Скульптура:

Фільми:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Суперанская, А.В. Словарь русских личных имён. — М. : Эксмо. — (Библиотека словарей). — ISBN 5-699-10971-4. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]