ІМР-1

ІМР-1
ІМР-1
Тип	ІМР
Походження	Радянський Союз
Історія використання
Оператори	СРСР
Війни	Війна в Афганістані (1979—1989); Чорнобильська катастрофа; Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник	КБТМ Омськ
Розроблено	1969;
Виробник	НКМЗ;
Виготовлення	з 1969 по 1991;
Виготовлена; кількість	1271;
Характеристики
Вага	т 37,5;
Довжина	Довжина корпусу, мм ; похідний ..робочий стан; 8950..15380;
Ширина	мм 3560..4150;
Висота	мм 3290..3360;
Екіпаж	2 осіб
Броня	лоб корпуса 100 мм;
Головне; озброєння	бульдозерне пряме, бульдозерне клиноподібне, грейдерне устаткування, кранова стріла, що може працювати як краном, так і ковшем
Двигун	В-55; ; 580 к.с;
Питома потужність	15,5 к.с / т;
Підвіска	Тип підвіски індивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт	База, мм 3740; Колія, мм 2640; Кліренс, мм 420;
Швидкість	Швидкість по шосе, км/год 50; Швидкість нерівною місцевістю, км/год 22..27; Запас ходу по шосе, км 500; Питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,89; Подоланний підйом, град. 32; Подоланна стінка, м 0,8; Подоланний рів, м 2,7; Подоланний брід, м 1,4;

ІМР-1 — перша інженерна машина розгородження створена на основі танка, Т-55, яка започаткувала відповідний клас машин у колишньому Радянському Союзі.

Призначення[ред. | ред. код]

Інженерна машина розгородження (ІМР) призначена

для прокладання доріг нерівною місцевістю, у лісі і міських завалах,
для відривання та засипання котлованів
для створення траншей
для проведення розгородження штучних завалів і природних перешкод (рідколісся, чагарники, горби, канави, яри)
для проведення завантажувально-розвантажувальних робіт крановою установкою
проведення розмінування ковшовим тралом (відвалом) чи навісним додатковим тралом

Загальний опис[ред. | ред. код]

Інженерні машини розгородження (ІМР) беруть свій початок із настанням ери ядерної зброї. Оскільки зрозуміло, що для пересування військ після застосування зброї страшної руйнівної сили, в умовах радіоактивного забруднення і величезних завалів — потрібна особлива техніка.

Бульдозерне обладнання у таких машинах є універсальним. Воно може встановлюватися в одне з трьох положень:

двовідвальне, коли ніж відвала ріже загороди клином рівномірно на два боки, яке є основним і призначене для влаштування проходів у завалах і руйнуваннях, прокладання колонних шляхів, зняття верхнього радіоактивного забрудненого шару ґрунту;
бульдозерне, яке застосовується для влаштування з'їздів, засипання виїмок, прямого переміщення ґрунту і само-окопування;
грейдерне, застосовується для влаштування колонних шляхів на узгір'ях і на інших видах робіт, що вимагають переміщення ґрунту (снігу) на один бік (від шляху просування).

Стрілове обладнання в більшості випадків оснащене захопленням-маніпулятором, що дозволяє виконувати низку робіт з улаштування проходів у лісових чи кам'яних завалах.

Як додаткове устаткування, на машині може встановлюватися пристрій розмінування та протимінний трал (як в ІМР-2).

До цієї групи машин можна віднести також саперні танки і деякі інженерні машини, які можуть використовуватися для інженерних робіт під вогневим впливом противника і в умовах кількісних руйнувань (американський саперний танк М728, німецький Pionierpanzer-1 тощо).

Особливості будови[ред. | ред. код]

База[ред. | ред. код]

База — шасі середнього танка Т-54 чи Т-55. Корпус машини непроникний і має протиатомний захист (як і танк). Загальна доза опромінення, одержуваного екіпажем, знижувалася до 10 разів.

Днище корпусу посилене сталевими листами, підбаштовий лист змінено. На верхньому листі корпусу знаходиться башточка механіка-водія.

Озброєння[ред. | ред. код]

1 автомат АКС-74У, з боєкомплектом 150 патронів;
10 гранат Ф-1
Сигнальний пістолет СПШ. Боєкомплект 30 пострілів.

Засоби спостереження і зв'язку[ред. | ред. код]

Для зв'язку в машині було передбачене місце для встановлення радіостанції Р-113 або Р-123 (танкової радіостанції); в базовій комплектації не встановлювалася.

Спеціальне обладнання[ред. | ред. код]

Для запобігання пожеж всередині бойового відділення, ІМР забезпечена системою автоматичного пожежогасіння. Для визначення отруйних речовин в зоні хімічного зараження є прилад хімічної розвідки ВПХР, а для визначення рівня радіації — радіометр-рентгенометр ДП-3Б.
Бульдозерне обладнання має три режими роботи: двовідвальне, грейдерне і бульдозерне.
Зміна режимів роботи здійснюється віддалено — за допомогою гідравлічних приводів.
Для регулювання ступеня занурення ножа, спереду є керована лижа.
У грейдерному положенні ширина захвату досягає 3,4 метра, під час роботи в бульдозерному режимі — 4,15 м, а в двовідвальному — 3,56 м. *Швидкість пророблення проходів у суцільному лісовому завалі, складає 200—300 метрів на годину, міські завали розгрібаються зі швидкістю 160—200 метрів на годину.
Швидкість різання колонного шляху нерівною місцевістю, складає 5-8 км на годину.
Крім бульдозерного обладнання, машину забезпечено телескопічною стрілою довжиною 8,8 метрів і вантажністю 2 тонни.
Для використання стріли як ковша в комплекті обладнання ІМР, передбачено спеціальний скребок-ківш об'ємом 0,4 м³ і продуктивністю 40 м³ на годину

ІМР-2[ред. | ред. код]

Докладніше: ІМР-2

Подальшою модифікацією ІМР є машина ІМР-2, створена на базі більш нового танка Т-72А.

Модифікації[ред. | ред. код]

Характеристики	ІМР-1	ІМР-2	ІМР-3, ІМР-3М
База	Т-54 (Т-55)	Т-72А	Т-90
Зображення
Роки виготовлення	1969-1991	з 1977 випробовування, в 1980 прийнята на озброєння, до сьогодні	з 1996
Двигун	В-55 Виробник: НКМЗ Марка: В-55 Тип: дизельний Об'єм: 38 880 см³ Максимальна потужність: 427 кВт (581 к. с.), при 2000 об/хв Найбільший крутний момент: 2254 Н·м, при 1400 об/хв Конфігурація: V12 Циліндрів: 12 Витрата пального при змішаному циклі: 300..330 л/100 км Витрата палива на трасі: 190,,210 л/100 км Діаметр циліндра: 150 мм Хід поршня: 180 мм Ступінь стиснення: 15 Охолодження: рідинне Тактність (число тактів): 4 Рекомендоване паливо: дизельне ДЛ, ДЗ, ДА Витрати пального на 100 км шляху, л.: По ґрунтовій дорозі 280—450 По шосе 240	В-84 Тип двигуна: чотиритактний, V-подібний 12-циліндровий багатопаливний дизельний двигун рідинного охолодження з комбінованим наддувом від приводного відцентрового нагнітача (ПЦС) і інерційний Система сумішоутворення безпосереднє уприскування палива Потужність двигуна без опору на впуску і випуску, кВт (к. с.) 618 (840) Частота обертання, с⁻¹ (об/хв) 33,3 (2000) Запас крутного моменту, % 18 Питома витрата палива, г/кВтгод (г/л. с.год) 247 (182) Маса, кг 1020 Питома потужність, кВт/кг (к. с./кг) 0,6 (0,82) Діаметр циліндра, мм 150,0 Хід поршня в циліндрі з головним шатуном, мм 180,0 Хід поршня в циліндрі з причіпним шатуном, мм 186,7 Робочий об'єм, л 38,88 Мінімальна температура надійного пуску двигуна без попереднього розігріву, °С — 20°C Допустимі умови експлуатації двигунів: — температура навколишнього повітря від -40°С до +50°С — відносна вологість повітря до 98 % при 20°С — висота над рівнем моря до 3000 м Порядок чергування спалахів рівномірний, через 60° повороту колінчастого валу Ступінь урівноваженості повна динамічна врівноваженість Запас ходу по паливу, км: 500	В-84 на новіших В-92
Розміри	Довжина корпусу, мм 8950..15380 Ширина корпусу, мм 3560..4150 Висота, мм 3290..3360 База, мм 3740 Колія, мм 2640 Кліренс, мм 420	Габаритні розміри в транспортному положенні, мм: Довжина: 9950 Ширина: 3735 Висота: 3680
Обладнання	Двобічний бульдозерний відвал Кран-маніпулятор (до 2 т.)	Двобічний бульдозерний відвал Кран-маніпулятор (до 2 т.) Пускова установка дистанційного заряду розмінування Мінний трал
Коефіцієнт ослаблення радіації	10	40	ІМР-3=120, ІМР-3М=80

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

lplaces.com/ua/technique/military [Архівовано 22 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Техніка Чорнобиля. Військова техніка
tank.lviv.ua/ua/productions/details/imp2 [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Львівський бронетанковий завод. Інженерна машина розгородження ИМР-2
topwar.ru/45388-universalnyy-boec-inzhenernyh-voysk.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Универсальный боец инженерных войск (инженерная машина разграждения ИМР-2)

Джерела[ред. | ред. код]

100 лет ПО «Завод транспортного машиностроения имени октябрьской революции» 1897—1997. — Юбилейное издание. — Омск, 1997. — 11 с.
Карпенко А. В. Обозрение бронетанковой техники 1905—1995. — Санкт-Петербург: Невский бастион, 1996. — С. 467. — 480 с.
Техническое описание и инструкция по эксплуатации инженерной машины разграждения (ИМР). — Военное издательство Министерства обороны СССР, 1972. — 212 с.
М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2009. — № 8. — С. 56.

Примітки[ред. | ред. код]

ІМР-1

Зміст

Призначення[ред. | ред. код]

Загальний опис[ред. | ред. код]