Ібіс білокрилий
| ?Theristicus caudatus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Ібісові (Threskiornithidae) |
| Рід: | Жовтошиїй ібіс (Theristicus) |
| Вид: | Ібіс білокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Theristicus caudatus (Boddaert, 1783) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Category:Theristicus caudatus |
 Віківиди: | Theristicus caudatus |
 EOL: | 1049664 |
 ITIS: | 174965 |
 МСОП: | 144734 |
 NCBI: | 399597 |
Ібіс білокрилий[1] (Theristicus caudatus) — південноамериканський птах з родини ібісових.
Ібіс білокрилий має довжину від 71 до 76 см. Голова і шия коричневі, верхівка темніша, шия світліша. Крила сірі, білясті по краях. Зігнутий вниз дзьоб темно-сірий, ноги червоні. За дзьобом і навколо очей є чорне оперення. Ібіс білокрилий подібний у забарвленні оперення на рівного за розміром Theristicus melanopis, тільки шия світліша і виділяється біла поверхня крил. Відсутній виражений статевий диморфізм. У молодих птахів смугаста коричнева шия. У підвиду Th. c. hyperorius блідіша шия і менше білого забарвлення на крилах.
Ібіс білокрилий поширений на північному узбережжі Південної Америки, від Колумбії і Венесуели до Гвіани. На південь область поширення простягається на всю Бразилію до Мату-Гросу і північної Аргентини і Уругваю. Птахи віддають перевагу відкритим ландшафтам, а також берегам річок, узбережжям морів і болотистій місцевості. Однак їх часто можна спостерігати і на великій відстані від водойм, наприклад, на випалених полях. МСОП класифікує вид як такий, що не перебуває під загрозою, світова популяція оцінюється між 25 000 і 100 000 осіб.
Ібіс білокрилий живиться червами, двостулковими молюсками, ракоподібними, великими комахами, равликами, земноводні і дрібними ссавцями.
Птахи гніздиться на деревах або на скелях, частіше колоніями. У кладці від 2 до 4 яєць.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal (Hrsg.) (1992): Handbook of the Birds of the World. Vol. 1. Ostrich to Ducks. Lynx Edicions, Barcelona, ISBN84-87334-10-5