Іванов Вадим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Миколайович Іванов
IvanovVM.gif
Народився 18 (30) квітня 1892(1892-04-30)
Маріуполь
Помер 15 січня 1962(1962-01-15) (69 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів терапія, клінічна фізіологія
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Науковий керівник Ф. Г. Яновський
Відомі учні А. П. Пелещук, Г. Й. Бурчинський, Є. Л. Ревуцький
Член НАН України
Нагороди
Державна премія СРСР

Вадим Миколайович Іванов (18 (30) квітня 1892(18920430), Маріуполь — 15 січня 1962, Київ) — український радянський науковець, терапевт, академік Академії медичних наук СРСР (1953), академік Академії наук УРСР (1957), професор (1933), доктор медичних наук (1935), заслужений діяч науки УРСР (1947). Голова Українського республіканського товариства терапевтів, почесний член Всесоюзного товариства терапевтів (1956).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Маріуполі. У 1916 році закінчив медичний факультет Київського університету. Учень Ф. Г. Яновського.

З 1934 року очолював терапевтичні кафедри і клініки Київського медичного інституту:

  • у 19341941 роках — факультетської терапії 2-го Київського медичного інституту;
  • у 19441951 роках — терапії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту;
  • в 19451948 роках — терапії Київського стоматологічного інституту (за сумісництвом);
  • у 19511958 роках — госпітальної, в 19581962 роках — факультетської терапевтичних клінік Київського медичного інституту;
Могила Вадима Іванова

Жив у Києві. Помер 15 січня 1962 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Меморіальна дошка видатним хірургам і терапевтам Київського медичного інституту. Встановлена на будинку факультетської клініки Київського медичного інституту (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17).

Наукова робота[ред. | ред. код]

Основні наукові праці присвячено проблемам фізіології та патології органів травлення. Одним із перших розробляв проблеми гастрографії.

Автор понад 80 наукових робіт, присвячених клініко-фізіологічним дослідженням секреції і рухової діяльності шлунка, проблем онкології:

  • «Дивертикули шлунка» (Київ, 1948);
  • «Діагностичне та клінічне значення томофлюорографіі легень» (Київ, 1951);
  • «Вибрані праці» (Київ , 1985).
Меморіальна дошка

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії СРСР (1951). Терапевтична клініка ДЗ «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» носить його ім'я.

На будинку заснованої ним терапевтичної клініки в Києві, за адресою вул. Володимира Винниченка, 9 в 1963 році встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор І. П. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Свінціцький А. С., Дземан М. І., Шило Г. В. Феномен академічної школи Вадима Миколайовича Іванова. — Київ: Т-во «Знання України», 2009. — 179 с.

Посилання[ред. | ред. код]