Іван Касіян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Касіян
Cassianus portret.png
Основні відомості
Дата народження: 360
Місце народження: Добруджа
Конфесія: християнство
Дата смерті: 23 липня 435
Місце смерті: Марсель
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник
Основні інтереси: теологія
Титул: монах, абат
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Преподобний Іван Касіян Римлянин (лат. Ioannes Cassianus; Ioannes Massiliensis, бл. 360 р., Добруджа23 липня 435 р., м. Марсель) — християнський богослов та церковний діяч, якого вшановують у Західній та Східній Церквах за його твори. Відомий як один з представників скіфських ченців і як один з отців пустельників. (пам'ять 28 лютого)

Біографія[ред.ред. код]

Св. Іван Касіян

Іван Касіян народився близько 360 р., ймовірно, в області Скіфії, на північному Причорномор'ї та нижньому Дунаї. Хоча деякі вчені припустикають його галльське походження. Молодою людиною, він і Герман їздив до Палестини, де вони поступили до монастиря біля Віфлієму.

390 р. преподобний з духовним братом Германом протягом семи років подорожував по Фіваїді і Скитській пустелі. 397 року повернулись до Вифлеєму, а потім вирушили до Константинополя, де позайомились зі святим Іваном Золотоустим. У Константинополі преподобний Касіян прийняв сан диякона. У 405 році константинопольський клір направив преподобного до Риму до папи Інокентія I на чолі посольства.

В Марселі він вперше в Галії влаштував два спільнотних монастирі, чоловічий і жіночий, по статуту східних обителей. На прохання єпископа Аптського Кастора преподобний Касіян в 417—419 роках написав 12 книг «Про влаштування киновій» палестинських і єгипетських і 10 бесід з пустинними отцями, щоб дати співвітчизникам зразки спільножитних монастирів і познайомити їх з духом подвижництва православного Сходу.

У бесідах отцівських наставник в подвижництві святий Касіян говорить про мету життя, про духовне міркування, про ступені зречення від світу, про бажання плоті і духу, про вісім гріхів, про лиха праведників, про молитву. У подальші роки преподобним Касіяном написане ще чотирнадцять бесід: про довершену любов, про чистоту, про Божу допомогу, про розуміння Писання, про дарування Божі, про дружбу, про вживання мови, про чотири роди ченців, про життя самітницьке і спільножитне, про покаяння, про піст, про нічні спокуси, про змертвління духовне, дано тлумачення слів «чого не хочу, це чиню».

У 431 році святий Іван Касіян написав свій останній твір проти Несторія, в якому зібрав проти єресі думки багатьох східних і західних вчителів. У своїх творах преподобний Касіян ґрунтувався на духовному досвіді подвижників, зауважуючи шанувальникам Блаженного Августина (пам'ять 28 червня), що «благодать далеко найменше можна захищати пишними словами і говірким змаганням, діалектичними силогізмами і красномовством Цицерона». За словами преподобного Івана Ліствичника (пам'ять 30 березня), «великий Касіян міркує чудово і піднесено».

Речення Iвана КасIяна увIйшли до ФiЛОКАЛII (Добротолюбiя — сбiрки речень св. отцiв 3 — 16 ст.ст.)

Святий Іван Касіян Римлянин помер 435 року.

Посилання[ред.ред. код]