Іван Хреститель (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Хреститель
Baccio bandinelli, san giovanni battista, forse copia da michelangelo, louvre2.jpg
італ. San Giovannino
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1495 —1496 рр.
Розміри: ? см
Матеріал: мармур
Баччо БандінелліМолодий Іван Хреститель (за Мікеланджело)

Іва́н Хрести́тель (італ. San Giovannino; також — Молоди́й Іва́н Хрести́тель, Святий Іоа́нн[1]) — втрачена мармурова статуя Івана Хрестителя, створена Мікеланджело Буонарроті близько 1495 —1496 рр.

Історія[ред. | ред. код]

Вазарі згадує, що Мікеланджело зробив статуї Молодого Івана Хрестителя та Амура, що спить на замовлення Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі[а], двоюрідного брата Лоренцо Пишного[2]. Замовлення відповідало небажанню Лоренцо суперечити Савонаролі та його оточенню[3].

Статуя вважається втраченою після вигнання родини Медичі із Флоренції. Дослідникам не раз висловлювалися припущення, про ототожнення її з іншими роботами, одна із яких — Молодий Іван Хреститель (Барджелло, Флоренція). З 17 століття ця статуя приписується Донателло[4], хоча Леопольдо Чіконьяра (італ. Leopoldo Cicognara) припускав, що робота могла бути створена пізніше. Ганс Кауфман (нім. Hans Kauffmann) вважав автором цієї статуї когось із оточення Франческо да Санґалло.

Опис[ред. | ред. код]

Достовірного і точного опису фігури немає. Поза Хрестителя могла нагадувати юного Хрестителя із картини Мікеланджело Манчестерська Мадонна (бл. 1497). Схоже рішення було використане і у статуї Мадонна Брюгге[5].

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про статую написано так:

« (…) не язичницька, (…) щось істинно святе. (…) у вигляді голого привабливого юнака, повного еллінської молодости й блиску, з вакхічно-побожним виразом обличчя. (…) чудового, голого юнака, вродливого як Паріс, (…) такого святого Іоаннчика![6] »

Також статуя згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ Також — Лоренцо Пополано (італ. Lorenzo il Popolano)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Вазарі, 1970, с. 306
  2. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137
  3. Scigliano, 2005, с. 53
  4. Young Saint John the Baptist attributed to Donatello and Desiderio da Settignano. Arte & Immagini srl/CORBIS. Архів оригіналу за 2012-10-06. Процитовано 2012-04-07. 
  5. Michelangelo, Saint John the Baptist (1496). www.palazzo-medici.it. Архів оригіналу за 2012-10-06. Процитовано 2012-04-07. 
  6. Шульц, 2006, с. 430 —431
  7. Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.). www.scribd.com. с. 293. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2012-04-07. «(…)young St. John setting out for the desert to preach in the wilderness, «a garment of camel's hair and a leather girdle about his loins, and locusts and wild honey were his food.»» 

Для подальшого читання[ред. | ред. код]

  • Maffei, Fernanda de'. Michelangelo's Lost St. John. The Story of a Discovery. — New York : Reynal & Co, 1964. — 40 с.

Джерела[ред. | ред. код]