Геркулес (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Геркулес»
Rubens, copia dell'ercole di michelangelo, louvre.jpg
італ. Ercole
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: бл. 1492 —1493 рр.
Розміри: бл. 235 см
Матеріал: мармур
Жанр: Ню
Рубенс. «Юний Геркулес» (за Мікеланджело)
«Оголений чоловік», боццетто, бл. 1501 —1503

«Геркуле́с» (також відома інша її назва — «Тезе́й») (італ. Ercole) — втрачена мармурова скульптура Мікеланджело Буонарроті, створена ним бл. 1492 —1493 рр.

Відомості про статую[ред. | ред. код]

Вазарі згадує, що Мікеланджело висік статую «Геркулеса» із мармуру після смерті Лоренцо Пишного. Він описує цю статую як «дивну річ»[1].

Відомо, що статую купила родина Строцці, щоб встановити її у Палаццо Строцці у Флоренції (1506). Уже у 1529 році Філіппо Строцці продав її Джованні Баттисті делла Палла (італ. Giovanni Battista della Palla ), а той відправив її як подарунок королю Франції Франциску I[2].

1594 року, за правління Генріха IV, «Геркулеса» було встановлено у садах Фонтенбло (фр. Jardin de l'Etang)[3][4]. З 1713 року, коли сади були зруйновані, про долю цієї роботи Мікеланджело нічого не відомо[5].

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

Замальовка Рубенса «Юний Геркулес» (бл. 1600 —1640 рр.), зроблена за статуєю Мікеланджело.

Статуя «Геркулеса», «велетня, що грізно спирається на палицю», згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»[6].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Вазарі, 1970, с. 305
  2. Symonds, 1893, с. 24
  3. Paul Joannides (Aug. 1977). Michelangelo's Lost Hercules. The Burlington Magazine. с. 550. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2012-03-22. 
  4. J. Paul Getty Museum Acquires Francesco Primaticcio Bronze. 2011-10-28. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2012-03-22. 
  5. Knecht, 1984, с. 267
  6. Шульц, 2006, с. 258

Для подальшого читання[ред. | ред. код]

(праці подано у хронологічному порядку)

  • Charles De Tolnay. L'Hercule de Michel-Ange à Fontainebleau, Gazette des Beaux-arts, septembre 1964, pp. 125–140 (фр.)
  • Liliane Châtelet-Lange. Michelangelos Herkules in Fontainebleau, München, Bruckmann, 1972 (нім.)
  • Liliane Châtelet-Lange. Noch einmal zu Michelangelos Herkules, Pantheon, 35, 1977, S. 14 —17 (нім.)
  • Paul Joannides. Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 119, 1977, p. 550 —554 (англ.)
  • Paul Joannides. A Supplement Michelangelo's Lost Hercules, The Burlington Magazine, 123, 1981, p. 20 —23 (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]