Мадонна Доні
| Tondo Doni | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | близько 1507 |
| Розміри: | 120×120 |
| Висота: | 120 см |
| Ширина: | 120 см |
| Матеріал: | Дошка |
| Техніка: | олія, темпера |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Флоренція |
| Музей: | Галерея Уффіці |
 Мадонна Доні у Вікісховищі | |
«Мадонна Доні» (італ. Tondo Doni) — єдиний збережений до нашого часу закінчений станковий твір італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті. Являє собою тондо 120 см в діаметрі з зображенням Святого Сімейства. Експонується в Уффіці.
Тондо було виконано Мікеланджело в молоді роки, до початку робіт в Сікстинській капелі, ймовірно, з нагоди шлюбу флорентійських нобілів Аньйоло Доні і Маддалени Строцці 1504 року. Картина якнайкраще ілюструє тезу Мікеланджело про те, що найбільш досконалий живопис той, який нагадує скульптуру. Хитромудрі звивини людської плоті викликають у пам'яті античну скульптурну групу «Лаокоон та його сини», знайдень 1506 року.
Особливу масивність фігурам додає використання живописної техніки «канджіанте»; їх гладка шкіра не позбавлена схожості з мармуром. Яскравість фарб і багатство використаних пігментів віщують експерименти Мікеланджело над стелею Сікстинської капели. Перший план відданий мускулистій фігурі діви Марії; над нею нависає Йосип з Назарета. На задньому плані та трохи осторонь по тосканській традиції розміщений Іван Хреститель. Погляди всіх трьох спрямовані на немовля Христа, якого Марія чи то передає чоловікові, чи то приймає від нього.
Картина проникнута ускладненим і не завжди зрозумілим символізмом. Наприклад, конюшина на передньому плані символізує Трійцю, гісоп перед Іоанном Предтечею — хрещення. Загадковий елемент композиції — п'ять оголених чоловічих фігур, які розташовані на задньому плані, відокремлені від Святого сімейства горизонтальною смугою і не дивляться на Христа. Подібні фігури оголених юнаків (ignudi) також присутні і на стелі Сікстинської капели. У мистецтвознавчій літературі наводяться численні інтерпретації цих фігур[2] — від теологічних (стародавні язичники, які очікують хрещення) до психоаналітичних (витісненні на задній план гомосексуальні потяги автора)[3].
Найближчим аналогом «Мадонни Доні» в мистецтві Відродження прийнято вважати тондо Луки Сіньйореллі «Мадонна Медичі», де також присутні голі юнаки. Подібно картині «Свята Анна з Мадонною та немовлям Христом» Леонардо да Вінчі, композиція будується на симетрії трикутників. Тондо укладено в пишну раму початку XVI століття з переплетенням лев'ячих голів та півмісяців; цей візерунок перегукується з дверима Гіберті, які так цінував Мікеланджело.
Крім «Мадонни Доні», Мікеланджело іноді приписуються і інші твори станкового живопису. «Манчестерська Мадонна» та «Покладення до гробу» являють собою незакінчені твори, а «Муки Святого Антонія» — копія німецької гравюри, виконана Мікеланджело, коли він був ще дитиною. Авторство Мікеланджело щодо цих робіт остаточно не встановлено.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.uffizi.it/opere/sacra-famiglia-detta-tondo-doni
- ↑ Regina Stefaniak. Mysterium Magnum: Michelangelo's Tondo Doni. — BRILL, 2008. — С. 4. — ISBN 9789004165441.
- ↑ Emmanuel Cooper. The Sexual Perspective: Homosexuality and Art in the Last 100 Years in the West. — 2, исправленное. — Routledge, 1994. — С. 9. — ISBN 9780203993491.
Література[ред. | ред. код]
- Barolsky, Paul (2003). Michelangelo's Doni Tondo and the Worshipful Beholder. Notes in the History of Art. 22 (3): 8—11.
- Buzzegoli, Ezio (December 1987). Michelangelo as a Colourist, Revealed in the Conservation of the Doni Tondo. Apollo: 405—408.
- d'Ancona, Mirella Levi (1968). The Doni Madonna by Michelangelo: An Iconographic Study. The Art Bulletin. Taylor & Francis. 50 (1): 43—50. ISBN 9780815318231.
- Hayum, Andrée (Spring 1980). Michelangelo's Doni Tondo: Holy Family and Family Myth. Renaissance Quarterly. Renaissance Society of America. 33, No. 1 (1): 209—249.
- Olson, Roberta J. M. (1993). Lost and Partially Found: The Tondo, a Significant Florentine Art Form, in Documents of the Renaissance. Artibus et Historiae. 14 (27): 31—65.
- Olsen, Roberta J.M. (2000). Painted Devotional Tondi: Michelangleo Buonarotti's Doni Tondo. The Florentine Tondo. New York: Oxford University Press. с. 219—226.
- Smith, Graham (1975). A Medici Source for Michelangelo's Doni Tondo. Zeitschrift fur Kunstgeschichte. Taylor & Francis. 38 Bd., H. 1: 84—85. ISBN 9780815318231.
- Zimmer, William (1991). The Tondo. Art Journal. 50 (1): 60—63.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Мадонна Доні» на сайті Уффіці [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](італ.)
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
