Юлій II (Мікеланджело, бронза)
| італ. Giulio II benedicente | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | бл. 1507 —1508 рр. |
| Розміри: | 292 см[а] |
| Матеріал: | бронза |
| Жанр: | portrait sculptured |
| Зберігається: | Болонья, Італія |
| Музей: | Церква Сан Петроніо |
.jpg)
«Ю́лій II» (італ. Giulio II benedicente) — бронзова статуя італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті, створена ним у Болоньї на замовлення папи Юлія II бл. 1507 —1508 рр.
Історія створення[ред. | ред. код]
Юлій II завоював Болонью у 1508 році, і замовив бронзову статую Мікеланджело, щоб відзначити повернення Болоньї під свою егіду[1]. Це мало бути портретне зображення понтифіка, який сидить на коні. За цю роботу Мікеланджело мав отримати 1000 дукатів[2]. Мікеланджело не любив портретів і вважав, що лиття бронзи — не його мистецтво[б], але мусив скоритися[3]. Перша спроба була невдала, і нижню частину статуї довелося доплавляти[4].
Скульптуру було завершено 15 лютого[5], а встановлено 21 лютого 1508 року на фронтоні церкви Сан Петроніо[6] у Болоньї, а сам Мікеланджело повернувся спершу до Флоренції, де пробув менше ніж місяць[7], а потім — до Рима[8]. Вже 30 грудня 1511 року статую було знищено[9]. За Вазарі, її «знищили Бентівольї[в], а бронзу продали Альфонсо Феррарському[г], який зробив з неї велику гармату під назвою „Юлія“, зберігши тільки голову статуї»[6].
На місці статуї було встановлено статую Бога-Отця з надписом: «Знай, що Бог сам є Паном» (лат. Scitote quoniam Deus ipse est Dominus).
Відомості про твір[ред. | ред. код]
За описом Вазарі, Мікеланджело надав позі статуї «(…) величного, урочистого вигляду, в розкішному пишному одязі, з обличчям, сповненим відваги, сили, енергії й суворості»[10]. Глиняна модель майбутньої статуї була завершена ще до від'їзду папи з Болоньї. Права рука була піднесена для благословення, а у лівій руці «Юлія II» мала бути книга за задумом скульптора, але папа сказав: «Дай краще шпагу, бо я не розуміюсь на письменстві»[6].
Образ у мистецтві[ред. | ред. код]
Проєкт Баччо Бандінеллі для гробниці Климента VII був створений під натхненням від цієї статуї Мікеланджело[1]. Сам проєкт було відхилено, але зберігся ескіз Бандінеллі. На ньому папа зображений сидячи, у лівій руці у нього книга, а права дуже різко піднята вверх, а весь корпус розвернутий, наче для замаху. За Айнманом, ця втрачена статуя знайшла своє продовження у пророкові Даниїлові з фресок стелі Сикстинської капели[1]. Він також проводить паралель із іншими роботами Мікеланджело, які зображають сидячу фігуру — «Джуліано Медичі», «Лоренцо II Медичі» та «Мойсеєм»[11].
Статуя згадується у біографічному романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961). У лівій руці бронзового понтифіка мали бути ключі до нового собору Святого Петра[12].
Примітки[ред. | ред. код]
Бентівольї (італ. Bentivoglio) — знатний рід, який правив містом у другій половині XV ст.
Для подальшого читання[ред. | ред. код]
- Huse N. Ein Bilddokument zu Michelangelos 'Julius II' in Bologna // Mitteilungen des Kunsthistorischen Institutes in Florenz. — 1966. — С. 355 —358. (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Einem, 1973, с. 48.
- ↑ Symonds, 1893, с. 101.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 170.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 171.
- ↑ Hibbard, 1974, с. 97.
- ↑ а б в Вазарі, 1970, с. 324.
- ↑ Scigliano, 2005, с. 172.
- ↑ Einem, 1973, с. 49.
- ↑ Эрпель, 1990, с. 13.
- ↑ а б Вазарі, 1970, с. 323.
- ↑ Einem, 1973, с. 99.
- ↑ Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 516. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 1 липня 2012.
- ↑ Hibbard, 1974, с. 96.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London : Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
- Howard Hibbard. Michelangelo. — New York : Harper & Row, Publishers, 1974. — 347 с. — ISBN 0-06-430056-0. (англ.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- John Addington Symonds. The Life of Michelangelo Buonarroti. — 1893. (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |