Вакх (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Вакх»
італ. Bacco
Творець:Мікеланджело Буонарроті
Час створення:1497
Розміри:203 см
Висота:203 см
Матеріал:мармур
Жанр:ню
Зберігається:Флоренція, Італія
Музей:Барджелло
CMNS: «Вакх» у Вікісховищі

«Вакх» (італ. Bacco; також — «П'яний Вакх»[1]) — мармурова скульптура, що зображає бога вина Вакха; створений італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті у 1497 році на замовлення кардинала Рафаеля Ріаріо.

Вільям Воллес назвав статую «першим шедевром» Мікеланджело[2].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Замовлення на цю статую Мікеланджело отримав 4 липня 1496 року, бо кардинал хотів розширити свою колекцію античних скульптур. Однак, відомо, що Ріаріо відмовився від завершеного твору, і скульптуру придбав банкір Якопо Ґаллі, сади якого були розташовані поблизу Палаццо Канчеллерія. Кондіві помилково заперечував факт замовлення кардиналом статуї[3], але у 1981 році це було підтверджено дослідниками[4].

У 1572 році статую придбали Медичі і перевезли до Флоренції.

Зараз статуя перебуває у музеї Барджелло у Флоренції[5].

Мартен ван Хемскерк. «Сади дому Ґаллі»
(бл. 1532-1535)

Ця двометрова скульптурна група призначена для кругового огляду. Мікеланджело зобразив п'яного бога вина, якого супроводжує сатир. Здається, що Вакх готовий упасти вперед; він заточується, але зберігає рівновагу, відхиляючись назад. Погляд бога звернений на чашу з вином, і він видається аж надто закоханим у свій власний дар людству[2]. М'язи його спини виглядають напруженими, але розслаблені м'язи живота та стегон демонструють фізичну, а отже, й духовну слабкість. Мікеланджело домігся враження нестійкості без композиційної неврівноваженості, яка могла б порушити естетичний ефект.

На малюнку нідерландського художника Мартена ван Хемскерка (зробленому бл. 1532-1535) у статуї уже бракує руки із кубком та пеніса. Лише рука була відновлена на початку 1550-их.

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» ця скульптура називається «душею вина»:

(...) Захмелілий бог голий і всміхається веселощам, вітає, розуміє, мирить, утішає й заспокоює, з душею вина на губах, з душею вина, розлитою по всьому його гладенькому, м'яко вигнутому тілі[6]

На думку Віктора Лазарєва, «Вакх» — «найменш самостійна із робіт Мікеланджело», оскільки легко читається вплив античної пластики[7].

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Роллан, 1992, с. 95.
  2. а б Wallace, 2010, с. 12 —13.
  3. Эрпель, 1990, с. 13.
  4. Michael Hirst, Michelangelo in Rome: an altarpiece and the 'Bacchus' [Архівовано 28 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Національний художній музей Барджелло [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (італ.) (Перевірено 19 січня 2012)
  6. Шульц, 2006, с. 484 —485.
  7. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 7.

Для подальшого читання

[ред. | ред. код]
  • Edgar Wind. Pagan Mysteries in the Renaissance. London, 1958, p. 147 —157 (ch. 12: A Bacchic Mystery by Michelangelo)

Джерела

[ред. | ред. код]

догори