Ігнасіо Пр'єто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігнасіо Пр'єто
Особисті дані
Народження 23 вересня 1943(1943-09-23) (80 років)
  Сантьяго, Чилі
Громадянство  Чилі
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1967 Чилі «Універсідад Католіка»  ? (?)
1968–1971 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1971–1976 Франція «Лілль» 149 (20)
1976–1977 Франція «Лаваль» 15 (1)
1977–1979 Чилі «Універсідад Католіка» 88 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965–1977 Чилі Чилі 29 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1989 Чилі «Універсідад Католіка»
1991–1992 Мексика «Крус Асуль»
1992–1993 Чилі «Універсідад Католіка»
1994 Чилі «Коло-Коло»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігнасіо Пр'єто (ісп. Ignacio Prieto, нар. 23 вересня 1943, Сантьяго) — чилійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за «Насьйональ» та «Лілль», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1962 року виступами за команду «Універсідад Католіка», в якій провів шість сезонів і виграв чемпіонат Чилі в 1966 році.

Протягом 1968—1971 років захищав кольори уругвайського клубу «Насьйональ», з яким він тричі поспіль вигравав чемпіонат Уругваю в 1969, 1970 і 1971 роках, а також здобув Кубок Лібертадорес 1971 (Пр'єто грав у перших двох фінальних матчах проти «Естудьянтеса» (Ла-Плата).

Того ж року чилієць перейшов до французького клубу «Лілль» і відіграв за команду з Лілля наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лілля», був основним гравцем захисту команди, вилетівши з нею 1972 року з вищого дивізіону, але 1974 року повернувшись назад.

Протягом сезону 1976/77 років захищав кольори іншого місцевого клубу «Лаваль», після чого повернувся до рідного клубу «Універсідад Католіка», відігравши за команду із Сантьяго ще 88 матчів в національному чемпіонаті і по завершенні сезону 1979 закінчив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

15 квітня 1965 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі Кубка Пасіфіко зі збірною Перу (4:1), відігравши увесь матч.

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у всіх трьох матчах — проти Італії, КНДР та СРСР, але команда не подолала груповий етап. Також Ігнасіо був основним воротарем збірної і на чемпіонаті Південної Америки 1967 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пр'єто відіграв у всіх семи матчах — проти Колумбії (двічі, забив один гол), Венесуели, Парагваю, Уругваю, Аргентини та Болівії.

Останній раз у складі національної збірної з'явився 6 березня 1977 року в матчі у кваліфікації до чемпіонату світу проти Перу (1:1) і загалом з 1965 по 1977 рік провів у національній збірній 29 матчів, забивши 3 голи[1].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1983 року, очоливши тренерський штаб клубу «Універсідад Католіка», де провів 6 років. Протягом цього періоду він виграв чемпіонат двічі в 1984 і 1987 роках і один раз Кубок Чилі в 1983 році.

1991 року став головним тренером мексиканської команди «Крус Асуль» і тренував команду з Мехіко один рік.

Згодом протягом 1992—1993 років очолював тренерський штаб клубу «Універсідад Католіка», з яким став фіналістом Кубка Лібертадорес 1993 року, а останнім місцем тренерської роботи став клуб «Коло-Коло», головним тренером команди якого Ігнасіо Пр'єто був протягом 1994 року. У складі «Коло-Коло» він виграв Кубок Чилі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його старший брат, Андрес Прієто, також був футболістом і грав на чемпіонаті світу 1950 року[2].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Універсідад Католіка»: 1966
«Насьйональ»: 1969, 1970, 1971
«Насьйональ»: 1971

Як тренера[ред. | ред. код]

«Універсідад Католіка»: 1984, 1987
«Універсідад Католіка»: 1983
«Коло-Коло»: 1994

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ IGNACIO PRIETO. www.solofutbol.cl. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 12 листопада 2020.
  2. ↑ Soccerama 01, pp3-32

Посилання[ред. | ред. код]

1 Арая • 2 Берлі • 3 Кампос • 4 Крус • 5 Доносо • 6 Ейсагірре • 7 Фігероа • 8 Фуїю • 9 Годой (в) • 10 Годж • 11 Ланда • 12 Маркос • 13 Оліварес (в) • 14 Пр'єто • 15 Х. Рамірес • 16 О. Рамірес • 17 Санчес • 18 Тобар • 19 Вальдес • 20 Валентіні • 21 Вільянуева • 22 Явар • Тренер: Луїс Аламос
Чилі
«Коло-Коло» – Тренери

Арельяно (1925–1927) · Россетті (1927) · Сааведра (1928–29) · Орт (1930–31) · Сануеса (1932–34) · Переда (1935) · Масульйо (1936) · Торрес (1936–1938) · Ломбардо (1939) · Платтко (1939–43) · Торрес (1944) · Тірадо (1944–46) · Соррель (1947–50) · Тірадо (1951) · Боффі (1952) · Платтко (1953–55) · Фернандес (1955–56) · Тассара (1957–58) · Коста (1959–60) · Карраско (1960–61) · Морено (1962) · Тассара (1963) · Пенья (1964) · Тассара (1965) · Прієто (1966–67) · Моліна (1968–69) · Е. Ормасабаль (1969–70) · Ф. Ормасабаль (1970–71) · Аламос (1972–75) · Гонсалес (1975) · Аравена (1976) · Пушкаш (1977) · Наварро (1977–78) · Фуїю (1978) · Моралес (1979–80) · Гарсія (1981–85) · Салах (1986–90) · Йозич (1990–93) · Кантаторе (1994) · Іностросав. о. (1994) · Пр'єто (1994) · Бенітес (1995–98) · Нельсінью (1999) · Дуранв. о. (1999) · Морена (1999–2000) · Ернандес (2001) · Пісарро (2002–03) · Дабровскі (2004) · Еспіна (2005) · Дабровскі (2005) · Боргі (2006–08) · Астенго (2008) · Бартічотто (2008–09) · Харав. о. (2009) · Токаллі (2009–10) · Канья (2010–11) · Пересв. о. (2011) · Гальєго (2011) · Басай (2011–12) · Перес (2012) · Лабруна (2012–13) · Гонсалесв. о. (2013) · Бенітес (2013) · Тапія (2013–15) · Сьєрра (2015–16) · Гонсалесв. о. (2016) · Геде (2016–2018) · Сальватьєррав. о. (2018) · Тапія (2018) · Салас (2019–20) · Харав. о. (2020) · Кінтерос (2020–)

«Крус Асуль» – Тренери

Санчес (1961–1962) · Орменьйо (1962–1963) · Марік (1963–1965) · Орменьйо (1965–1966) · Карденас (1966–1975) · Монкебаес (1975–1976) · Марік (1976) · Португал (1976) · Трельєс (1977–1982) · Марін (1982) · Меса (1982–1983) · Кінтано (1983–1986) · Пулідо (1986–1988) · Лапуенте (1988) · Веларде (1988–1990) · Пр'єто (1990–1992) · Акоста (1992) · Меса (1992–1995) · Тена (1995–1996) · Вучетич (1996–1997) · дель Муро (1997) · Тена (1997–2000) · Трехо (2000–2002) · Карільйо (2003) · Меса (2003–2004) · Тена (2004) · Романо (2005) · Мізрахі (2006–2007) · Маркарян (2007–2008) · Галіндо (2008–2009) · Меса (2009–2012) · Васкес (2012–2013) · Тена (2013–2015) · Буено (2015) · Бой (2015–2016) · Хемес (2017) · Кайшинья (2017–2019) · Сібольді (2019–2020) · Гонсалес (2020) · Рейносо (2021–2022) · Агірре (2022) · Гутьєррес (2022–2023) · Морено (2023) · Ферретті (2023) · Морено (2023–)

Теуче (1937) · Гарай (1938) · Буччікарді (1941–1942) · Де Маре (1944–1946) · Буччікарді (1949) · Бернікелл (1953–1954) · Ормос (1956–1957) · Морено (1957) · Буччікарді (1958–1959) · Моччола (1960–1961) · Рієра (1963–1965) · А. Прієто (1966) · Відаль (1966) · Кірос (1967) · Рієра (1968) · Перес (1969–1973) · Іселла (1973) · Ортега (1973) · Вера (1974) · Луко (1975) · Фуїю (1976) · Хоркера (1976) · Кірос (1976–1977) · Луко (1977) · Аравена (1978) · Іселла (1979–1980) · А. Прієто (1980) · Моралес (1980) · Сантібаньєс (1981–1982) · І. Прієто (1983–1989) · Карвальйо (1990–1991) · Кантаторе (1991–1992) · І. Прієто (1992–1993) · Пеллегріні (1994–1996) · Карвальйо (1996–1999) · Рейсберген (1999–2001) · Ольмос (2001–2002) · Менесес (2003) · Гарре (2004) · Пеллісер (2004–2006) · дель Солар (2007) · Карвальйо (2007–2008) · Лепе (2008) · Фігероа (2009–2010) · Піцці (2010–2011) · Лепе (2011–2012) · Ромеро (2012) · Ласарте (2012–2013) · Астудільйо (2014) · Фальсьйоні (2014) · Ормасабаль (2014) · Салас (2015–2017) · Сан-Хосе (2018) · Кінтерос (2019) · Голан (2020–2021) · Поєт (2021) · Паулуччі (2021–2022) · Валенсуела (2022) · Голан (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнасіо_Пр%27єто&oldid=40697479