Інозитол

Інозитол
myo-Inositol
myo-Inositol
Назва за IUPAC	(1R,2R,3S,4S,5R,6S)-cyclohexane-1,2,3,4,5,6-hexol
Інші назви	cis-1,2,3,5-trans-4,6-Cyclohexanehexol , Cyclohexanehexol, Mouse antialopecia factor, Nucite, Phaseomannite, Phaseomannitol, Rat antispectacled eye factor, and Scyllite (for the structural isomer scyllo-Inositol)
Ідентифікатори
Номер CAS	87-89-8
PubChem	892
Номер EINECS	230-024-9
KEGG	D08079
Назва MeSH	D02.033.800.519 і D09.853.519
ChEBI	17268
Код ATC	A11HA07
SMILES	[C@@H]1([C@@H]([C@@H]([C@@H]([C@H]([C@@H]1O)O)O)O)O)O
InChI	1/C6H12O6/c7-1-2(8)4(10)6(12)5(11)3(1)9/h1-12H/t1-,2-,3-,4+,5-,6-
Номер Бельштейна	2206312
Номер Гмеліна	561300
Властивості
Молекулярна формула	C6H12O6
Молярна маса	180,16 г/моль
Густина	1,752 г/см³
Тпл	225–227 °C
Небезпеки
NFPA 704	0 1 0
Температура спалаху	143 °C (289 °F)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Інозитол (інозит, мезоінозит) — циклогексан-1,2,3,4,5,6-гексол — шестиатомний спирт циклогексану. Його назвали водорозчинним вітаміном В₈. Але було показано, що приблизно 3/4 добової потреби виробляється самим організмом, тому інозитол відносять до вітаміноподібних речовин. Норма споживання 500 мг на добу. Інозитол особливо добре засвоюється в поєднанні з вітаміном Е.

Інозитол — це ізомер глюкози. Засвоєння інозитолу нагадує розщеплення та всмоктування вуглеводів. Організм може з легкістю перетворити його на глюкозу. Відомо, що цей процес найактивніший за нестачі енергії, тобто при голодуванні чи низьковуглеводній дієті. Можна сказати, що він перешкоджає гіпоглікемії.

Вперше його виявили у сечі людей хворих на цукровий діабет, провівши 18 спостережень.

Отримання

Міо-інозитол в промислових масштабах отримують шляхом гідролізу фітинової кислоти, яка, в свою чергу, отримана з кукурудзи.

$\mathrm {C_{6}H_{18}O_{24}P_{6}+3H_{2}O\longrightarrow C_{6}H_{12}O_{6}+6H_{3}PO_{4}}$

Використання

Використовують в медицині та як реагент у різних хімічних реакціях. Також застосовують в якості регулятора росту для приготування синтетичних поживних середовищ в біотехнології рослин.

З погляду бодібілдингу: Інозитол має знижену солодкість (50 %) порівняно з більш поширеними цукрами. Він бере участь в побудові клітинних мембран.

Розвиток кісток і м'язів відбувається завдяки білку, який синтезується за допомогою інозітолу.

Він також забезпечує зміцнення серцево-судинної системи, знижує ризик набору зайвої ваги, оскільки бере участь в обміні речовин і перерозподілі ліпідів.

Також інозитол усуває симптоми при полікістозі яєчників, знижує рівень тригліцеридів та ліпопротеїнів низької щільності, попереджає напади панічних атак, контролює фактори ризику метаболічного синдрому, нормалізує рівень цукру при діабеті 2-го типу (інсулінорезистентності), профілактика випадіння волосся, бере участь в побудові мембран клітин та захищає від накопичення у них холестерину при висококалорійній дієті, знімає печінково-больовий синдром та розлади ШКТ, що викликаються прийомом стероїдів або інших стимуляторів.

Прискорює відновлення м’язів після надмірного тренування. Бере участь в утворенні лецитину, що стимулює розвиток кісток і м'язів. Фізичні навантаження виснажують запаси лецитину, дефіцит якого гальмує вироблення L-карнітину, що негативно впливає на функціональність суглобів і скелетних м'язів.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• http://dic.academic.ru/dic.nsf/medic/2650 [Архівовано 30 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання

• Номенклатура інозітольних гідроксильних груп(англ.)