Інозитол
Інозитол | |
---|---|
![]() myo-Inositol
| |
![]() myo-Inositol
| |
Назва за IUPAC | (1R,2R,3S,4S,5R,6S)-cyclohexane-1,2,3,4,5,6-hexol |
Інші назви | cis-1,2,3,5-trans-4,6-Cyclohexanehexol , Cyclohexanehexol, Mouse antialopecia factor, Nucite, Phaseomannite, Phaseomannitol, Rat antispectacled eye factor, and Scyllite (for the structural isomer scyllo-Inositol) |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 87-89-8 |
PubChem | 892 |
Номер EINECS | 230-024-9 |
KEGG | D08079 |
Назва MeSH | D02.033.800.519 і D09.853.519 |
ChEBI | 17268 |
Код ATC | A11HA07 |
SMILES | [C@@H]1([C@@H]([C@@H]([C@@H]([C@H]([C@@H]1O)O)O)O)O)O |
InChI | 1/C6H12O6/c7-1-2(8)4(10)6(12)5(11)3(1)9/h1-12H/t1-,2-,3-,4+,5-,6- |
Номер Бельштейна | 2206312 |
Номер Гмеліна | 561300 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C6H12O6 |
Молярна маса | 180,16 г/моль |
Густина | 1,752 г/см³ |
Тпл | 225–227 °C |
Небезпеки | |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | 143 °C (289 °F) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Інозитол (інозит, мезоінозит) — циклогексан-1,2,3,4,5,6-гексол — шестиатомний спирт циклогексану. Його назвали водорозчинним вітаміном В8. Але було показано, що приблизно 3/4 добової потреби виробляється самим організмом, тому інозитол відносять до вітаміноподібних речовин. Норма споживання 500 мг на добу. Інозитол особливо добре засвоюється в поєднанні з вітаміном Е.
Інозитол — це ізомер глюкози. Засвоєння інозитолу нагадує розщеплення та всмоктування вуглеводів. Організм може з легкістю перетворити його на глюкозу. Відомо, що цей процес найактивніший за нестачі енергії, тобто при голодуванні чи низьковуглеводній дієті. Можна сказати, що він перешкоджає гіпоглікемії.
Вперше його виявили у сечі людей хворих на цукровий діабет, провівши 18 спостережень.
Отримання[ред. | ред. код]
Міо-інозитол в промислових масштабах отримують шляхом гідролізу фітинової кислоти, яка, в свою чергу, отримана з кукурудзи.
Використання[ред. | ред. код]
Використовують в медицині та як реагент у різних хімічних реакціях. Також застосовують в якості регулятора росту для приготування синтетичних поживних середовищ в біотехнології рослин.
З погляду бодібілдингу: Інозитол має знижену солодкість (50 %) порівняно з більш поширеними цукрами. Він бере участь в побудові клітинних мембран.
Розвиток кісток і м'язів відбувається завдяки білку, який синтезується за допомогою інозітолу.
Він також забезпечує зміцнення серцево-судинної системи, знижує ризик набору зайвої ваги, оскільки бере участь в обміні речовин і перерозподілі ліпідів.
Також інозитол усуває симптоми при полікістозі яєчників, знижує рівень тригліцеридів та ліпопротеїнів низької щільності, попереджає напади панічних атак, контролює фактори ризику метаболічного синдрому, нормалізує рівень цукру при діабеті 2-го типу (інсулінорезистентності), профілактика випадіння волосся, бере участь в побудові мембран клітин та захищає від накопичення у них холестерину при висококалорійній дієті, знімає печінково-больовий синдром та розлади ШКТ, що викликаються прийомом стероїдів або інших стимуляторів.
Прискорює відновлення м’язів після надмірного тренування. Бере участь в утворенні лецитину, що стимулює розвиток кісток і м'язів. Фізичні навантаження виснажують запаси лецитину, дефіцит якого гальмує вироблення L-карнітину, що негативно впливає на функціональність суглобів і скелетних м'язів.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/medic/2650 [Архівовано 30 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
|