Іоанна д'Евре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоанна д'Евре
фр. Jeanne d'Évreux
Jeanne d'Évreux mini.jpg
Народилася 1310
Евре
Померла 4 березня 1371
Брі-Конт-Робер
Поховання
Країна Pavillon royal de la France.svg Королівство Франція
Діяльність royalty
Знання мов французька
Титул Queen Consort of France and Navarred
Конфесія християнство
Рід Дім Д'Евре
Батько Людовік Д'Евре[1]
Мати Margaret of Artoisd[1]
Брати, сестри Charles d'Évreuxd, Філіп III[1], Marie d'Évreuxd[1] і Marguerite d'Évreuxd
У шлюбі з Карл IV Красивий[1]
Діти Blanche of France, Duchess of Orléansd і Marie of Franced
Coat of Arms of Jeanne d'Évreux as Queen Consort of Navarre.svg

Жанна (Іаанна) д'Евре (фр. Jeanne d'Évreux; нар. 1310 — пом. 4 березня 1371, замок Брі-Комт-Робер, Франція) — королева Франції в 13251328 роках, донька Людовіка Французького, графа д Евре, єдинокровного брата короля Філіппа IV Вродливого, і Маргарити д'Артуа.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1325 році Іоанна д'Евре стала третьою дружиною короля Франції Карла IV Вродливого, який доводився їй двоюрідним братом. У подружжя народилося три доньки:

З 25 грудня 1327 року Карл виявився прикутим хворобою до ліжка. Він помер 1 лютого 1328 року. Іоанна в цей час завагітніла їх третьою дитиною. Регентом держави до народження спадкоємця став Філіпп Валуа. Через два місяці після смерті чоловіка Іоанна народила доньку і, відповідно Саліченої правди, ні новонароджена, ні її старша сестра Марія не могли успадкувати батьківський трон. Чоловіча лінія династії Капетингів обірвалася, і на французький престол вступив представник бічної гілки дому — Філіпп Валуа, кузен Карла IV Вродливого. На трон претендував також король Англії Едуард III. Це і послужило через 9 років однією з причин Сторічної війни.

Жанна отримала у володіння місто Брі-Комт-Робер.

Вона померла 4 березня 1371 року в замку Брі-Комт-Робер, в Іль-де-Франс, за двадцять миль на південний схід від Парижа. Була похована поряд із чоловіком у базиліці Сен-Дені, некрополі французьких королів.

Спадщина[ред. | ред. код]

Руїни замку Брі-Комт-Робер

До наших днів дійшли дві речі, що належали Іоанні: її книга молитов і статуя Мадонни з Немовлям. Молитовник, відомий як Часослов Жанни д'Евре — це невеликий ілюмінований манускрипт. Він був виготовлений між 1324 і 1328 роками французьким мініатюристом Жаном Пюселем, ймовірно, як подарунок Іоанні від її чоловіка Карла IV Вродливого.[2] Часослов знаходиться в музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку. Статуетка Мадонни з Немовлям була подарована Іоанною абатстві Сен-Дені в 1339 році. Зараз зберігається в Луврі.

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Жанна д'Евре — одна з дійових осіб романів «Французька вовчиця»[3] та «Лілія і лев»[4] з циклу «Прокляті королі» Моріса Дрюона. А також згадується в романі «Коли король губить Францію» того ж циклу.[5]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Рыжов К. Все монархи мира. Западная Европа. — М.: Вече, 1999. — 656 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0374-X.
  • Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник / Науч. ред. Е. И. Куксина. Предисл. О. Н. Наумов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с. — 3000 экз. — ISBN 5-224-02516-8.
  • Hilda Johnstone, Francia: gli ultimi Capetingi, in Storia del mondo medievale, vol. VI, 1999, pp. 569—607
  • A. Coville, Francia. La guerra dei cent'anni (fino al 1380), in Storia del mondo medievale, vol. VI, 1999, pp. 608—641.

Посилання[ред. | ред. код]