Історичний район Святого Миколая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичний район Святого Миколая
 США
Населений пункт Мангеттен
Загальні відомості
Координати 40°49′05″ пн. ш. 73°56′36″ зх. д. / 40.818100000027776275° пн. ш. 73.94360000002778577° зх. д. / 40.818100000027776275; -73.94360000002778577Координати: 40°49′05″ пн. ш. 73°56′36″ зх. д. / 40.818100000027776275° пн. ш. 73.94360000002778577° зх. д. / 40.818100000027776275; -73.94360000002778577
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 8398124 ·R (Мангеттен)
Мапа
Мапа
CMNS: Історичний район Святого Миколая у Вікісховищі

Історичний район Святого Миколая (англ. St. Nicholas Historic District) — відомий у розмовній мові як «Страйверс Роу»[1], — це історичний район, розташований по обидва боки заходу 138-ї та заходу 139-ї вулиць між бульваром Адама Клейтона Пауелл-молодшого (Сьома авеню) та бульваром Фредеріка Дугласа (Восьма авеню), в районі Гарлем Верхнього Мангеттена, Нью-Йорк. Як національний, так і історичний район Нью-Йорка, складається з рядових будинків і пов’язаних із ними будівель, спроектованих трьома архітектурними фірмами та побудованих у 1891–1893 роках забудовником Девідом Х. Кінгом-молодшим. Вони спільно визнані перлинами Нью-Йорка архітектури[2] і «видатний приклад міського дизайну кінця 19-го століття»:[1]

Є три групи будівель:

  • будівлі з червоної цегли та коричневого каменю на південній (з парним номером) стороні заходу 138-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого 2350–2354 були спроектовані Джеймсом Брауном Лордом у стилі георгіанського Відродження;
  • будівлі з жовтої цегли та білого вапняку з теракотовою обробкою на північній (непарній) стороні 138-ї та на південній (парній) стороні 139-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого 2360–2378 були спроектовані в Стиль колоніального відродження Брюса Прайса та Кларенса С. Люса;
  • будівлі з темної цегли, коричневого каменю та теракотові будівлі на північній (непарній) стороні 139-ї вулиці та на бульварі Адама Клейтона Пауелл-молодшого, 2380, були спроектовані в стилі італійського Відродження Стенфордом Уайтом з фірми McKim, Mead & White.[3][1][4]

Район був визначений Комісією зі збереження визначних пам'яток Нью-Йорка в 1967 році,[1] а в 1975 році був внесений до Національний реєстр історичних місць США.[5] Назва району відображає сусідній парк Святого Миколая[6].

Історія[ред. | ред. код]

Девід Х. Кінг-молодший, розробник того, що згодом назвали «Страйверс Роу», раніше був відповідальним за будівництво 1870 Equitable Building,[6] 1889 New York Times Building, Медісон Сквер Гарден, проект для Стенфорд Уайт, та фундамент для Статуї Свободи.[3] Таунхауси в його новому проекті, які спочатку називалися «Королівські модельні будинки», були призначені для білих представників вищого середнього класу[7] та мали сучасні зручності, темну дерев’яну обробку та краєвиди на Сіті-Коледж. Ідея Кінга полягала в тому, що проект буде «у такому великому масштабі та з такими достатніми ресурсами, щоб «Створити нейборгуд» незалежно від навколишніх впливів».[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Шаблон:Cite nycland pp. 199–200.
  2. Our Malcolm. AMERICAN HERITAGE (англ.). Процитовано 16 січня 2024.
  3. а б Шаблон:Cite aia5 pp. 543–545.
  4. Lash, Stephen & Rosebrock, Ellen (March 1967). National Register of Historic Places Registration: St. Nicholas Historic District. New York State Office of Parks, Recreation and Historic Preservation. Процитовано 26 березня 2011. See also: Accompanying three photos.
  5. National Park Service (13 березня 2009). National Register Information System. National Register of Historic Places. National Park Service.
  6. а б "St. Nicholas Historic District Designation Report" New York City Landmarks Preservation Commission (March 16, 1967).
  7. Dolkart, Andrew S. and Sorin, Gretchen S. "Touring Historic Harlem" New York Landmarks Conservancy (1997).