Абдуллін Анвар Абдуллінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдуллін.
Абдуллін Анвар Абдуллінович
тат. Әнвәр Габдулла улы Габдуллин
Народився 23 травня (5 червня) 1917
Дюмеєво, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 28 жовтня 2002(2002-10-28) (85 років)
Уфа, Башкортостан, Росія
Поховання Південне кладовище
Країна  СРСР
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1960)
Учасник німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове звання старший сержант, старшина і сержант
Партія ВКП(б)
Нагороди
медаль «Золота Зірка» Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»

Анвар Абдуллінович Абдуллін[Прим. 1] (башк. Абдуллин Әнүәр Абдулла улы, тат. Әнвәр Габдулла улы Габдуллин; 23 травня [5 червня] 1917, Стародюмеєво, Уфимская губернія, Російська імперія — 28 жовтня 2002, Уфа, Республіка Башкортостан, Російська Федерація) — радянський старший сержант, учасник Другої світової і Радянсько-японської війни. Герой Радянського Союзу (1945). Член КПРС з 1943 року.

Командир гармати 846-го артилерійського полку 277-ї стрілецької дивізії (5-а армія, 3-й Білоруський фронт), особливо відзначився в бою 21 серпня під селом Клепи в Литві, в ході якого його розрахунок підбив два танки і зірвав наступ противника.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Анвар Абдуллінович Абдуллін народився 5 червня 1917 року в селі Стародюмеєво Белебеєвського повіту Уфимської губернії[4] (нині — село Дюмеєво Ілішевського району Башкортостану) в сім'ї селянина. За національністю татарин. У сімнадцятирічному віці закінчив Давлекановське фабрико-заводське училище. Навчався в кооперативному технікумі в Уфі. Після закінчення технікуму працював помічником майстра на Буздяцькому маслозаводі[5][6].

У 1939 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Туймазинським райвійськкоматом. Служив у Монголії[Прим. 2] в частинах 57-ї танкової дивізії. З червня 1941 року на фронтах Другої світової війни.

Брав участь у боях на Карельському, Західному, Сталінградському, Донському і 3-му Білоруському фронтах. Також брав участь в обороні Києва, боях за Москву[8] і Сталінград. В 1943 році вступив в КПРС. У 1944 — 1945-му роках брав участь у Білоруській, Прибалтійській і Східно-Прусській наступальних операціях. За час війни чотири рази поранений. Кінець війни зустрів у Східній Пруссії[9].

Подвиг[ред. | ред. код]

21 серпня 1944 року в районі села Клепи, західніше міста Каунас (Литовська РСР), старший сержант Анвар Абдуллін відзначився при відбитті атаки противника. Вогневу позицію батареї атакували 16 танків, 25 бронетранспортерів і до полку піхоти гітлерівців. Відкривши вогонь по противнику, обслуга Абдулліна підбила головний танк, а решта стали обходити батарею з флангів, загрожуючи оточенням. Під сильним артилерійським і кулеметним вогнем противника Анвар Абдуллінович і його обслуга перемістили гармату на більш вигідну позицію за 300 метрів від первісної, з якої почали вести вогонь по танках, що заходили в тил, а склад обслуги, зайнявши оборону, відбивав атаки ворожої піхоти з особистої зброї. Підбивши другий танк, Анвар Абдуллін став вести вогонь прямо по піхоті противника, що перебувала на відстані 300—500 метрів. В результаті бою гітлерівці відійшли на вихідні позиції, втративши два танки й до 200 солдатів і офіцерів. Батарея позицію утримала.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року старшому сержанту Анвару Абдулліновичу Абдулліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» і ордена Леніна[10].

Подальша життя[ред. | ред. код]

У серпні 1945 року брав участь у Радянсько-японській війні в частинах армії 1-го Далекосхідного фронту, воював у Маньчжурії. Після закінчення війни в липні 1946 року повернувся в Башкирію. З 1948 по 1959 роки працював по партійній лінії в Буздяцькому і Кармаскалинському райкомах КПРС. У 1960 році Анвар Абдуллін закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. У тому ж році працював секретарем Радянського РК КПРС[11]. З 1959 року аж до виходу на пенсію в 1986 році працював на Уфимському заводі гумових технічних виробів імені M.B. Фрунзе. У 1963 році призначений начальником цеху, а в 1970 році заступником директора, а потім працював у штабі цивільної оборони заводу.

Анвар Абдуллінович Абдуллін помер 28 жовтня 2002 року, похований в Уфі на Південному кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Меморіальна дошка. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 21 лютого 2017. 
Надгробний пам'ятник. 

В Уфі на будинку № 23 на бульварі Ібрагімова, де жив Анвар Абдуллінович, встановлена меморіальна дошка. У 1997 році В селі Дюмеєво на вулиці Радянській, де знаходився його отчий дім, встановлено пам'ятний знак: «На цій вулиці знаходився будинок, в якому народився і виріс Герой Радянського Союзу Абдуллін Анвар Абдуллінович»[17].

14 липня 2007 року в селі Верхнєяркеєво урочисто відкрита меморіальна дошка[18]. Також в честь героя названа вулиця[Прим. 3][19]. 14 вересня 2015 року в рідному селі Анвара Абдулліна, на будівлі школи, в якій він навчався, встановлено меморіальну дошку[20].

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ В некоторых источниках приводится отчество как «Абдулинович»[1][2] или «Абдуллович»[3].
  2. ↑ Согласно по другим данным, служил в Забайкалье[7].
  3. ↑ 55°27′27″ пн. ш. 54°18′04″ сх. д. / 55.4575° пн. ш. 54.301111° сх. д. / 55.4575; 54.301111

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шкадов, 1987, с. 17.
  2. ↑ Исмагилов, 2006, с. 18.
  3. ↑ Яппаров, 1999, с. 126—127.
  4. ↑ Мухаметдинов, 2005.
  5. ↑ Абдуллін Анвар Абдуллінович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
  6. ↑ Мустафин А. 95 лет со дня рождения Героя Советского Союза Анвара Абдуллина. Газета «Маяк». Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 18 листопада 2016. 
  7. ↑ Абдуллин А. А. Энциклопедия Забайкалья. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 17 листопада 2016. 
  8. ↑ Хасанов, Сабирзянов, 2002.
  9. ↑ Главный бой Анвара Абдуллина. УФА ГИД. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  10. ↑ Нагородний лист в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  11. ↑ Ермоленко Н (14 липня 2007). Анвар Абдуллин — человек, победивший 16 фашистских танков и 25 бронетранспортеров. Информационное агентство «Башинформ». Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 20 листопада 2016. 
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2017. 
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2017. 
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2017. 
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2017. 
  16. ↑ Указ президента Республики Башкортостан о награждении Абдуллин А. А. Почетной грамотой Республики Башкортостан. Законодательство РФ. 13 червня 1997. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 листопада 2016. 
  17. ↑ Мемориальная доска Герою Советского Союза Анвару Абдуллиновичу Абдуллину. Никто не забыт. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016. 
  18. ↑ Ермоленко Н. (14 липня 2007). Сегодня в центре Илишевского района открыты мемориальные доски в честь дважды Героя Советского Союза Мусы Гареева и Героя Советского Союза Анвара Абдуллина. Информационное агентство «Башинформ». Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016. 
  19. ↑ Абдуллин Анвар Абдуллинович. Никто не забыт. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  20. ↑ Установлена мемориальная доска. Муниципальный район Илишевский район. 14 вересня 2015. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016. 

Література[ред. | ред. код]

  • Славные сыны Башкирии: Очерки о Героях Советского Союза: [в 5 кн.] / сост.: А. Е. Ерошин, С. С. Саитов. — Уфа: Башкирское книжное издательство, 1965. — Кн. 1. — С. 226—229. — 514 с
  • Алёшкин А. М. Сердцем на амбразуру: Очерки и биографические справки о читинцах Героях Советского Союза. — Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1976. — С. 8—9. — 327 с.
  • Люди легенд: Документальные очерки / сост.: М. Г. Свиридов. — Уфа: Башкирское книжное издательство, 1980. — С. 202—234. — 312 с.
  • Абдуллин Анвар Абдуллинович // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз.
  • Яппаров Х. М. Наше шежере: История еланских башкир. — Уфа: Китап, 1999. — 272 с. — ISBN 5-295-02630-2.
  • Абдуллин Анвар Абдулинович // Татарская энциклопедия / гл. ред.: М. Х. Хасанов, отв. ред.: Г. С. Сабирзянов. — Каз.: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002. — Т. 1: А — В. — 672 с. — ISBN 5-85247-035-X.
  • Мухаметдинов Г. Р. Абдуллин Анвар Абдуллинович // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2005. — Т. 1: А — Б. — 623 с. — 7000 экз. — ISBN 5-88185-053-X.
  • Исмагилов И. Ф. Герои татарского народа. — Каз.: Татарское книжное издательство, 2006. — 200 с. — ISBN 978-5-298-01482-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Абдуллін Анвар Абдуллінович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абдуллін_Анвар_Абдуллінович&oldid=35832430