Аветік Ісаакян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аветік Ісаакян
Ավետիք Իսահակյան Սահակի
Isahakyan grave Komitas Pantheon.jpg
Народження 19 (31) жовтня 1875
  Ґюмрі, Aleksandropol County[d], Еріванська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 17 жовтня 1957(1957-10-17)[2][3] (81 рік)
  Єреван, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[3]
Поховання Пантеон імені Комітаса
Національність Вірмени
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Alma mater Лейпцизький університет
Мова творів вірменська мова[4]
Рід діяльності поет, письменник і прозаїк
Роки активності: 1890
Жанр вірш і поема
Нагороди та премії
Сталінська премія Орден Леніна
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Автограф: Avetik Isahakyan signature.png
CMNS: Аветік Ісаакян на Вікісховищі

Аветік Саакович Ісаакян (вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան, 1875—1957) — вірменський радянський поет, прозаїк, публіцист.

Біографія[ред.ред. код]

А. С. Ісаакян народився 19 жовтня (31 жовтня) 1875(18751031) року в Олександрополі Ериванська губернії (нині Гюмрі, Вірменія).

У 1889—1892 рр. Ісаакян навчався в Ечміадзінськоє семінарії Кеворкян. У 1892 р опублікував перший вірш. У 1892—1895 рр. вивчав філософію і антропологію в Лейпцігському університеті. У 1895 році повернувся в Російську Вірменія і вступив до нелегальної Вірменську революційну федерацію (Дашнакцутюн). Був в 1896 р заарештований, один рік просидів у Ериванська в'язниці, після чого висланий до Одеси. Після звільнення Ісаакян відвідував лекції з літератури і історії філософії в Цюріхському університеті. У 1902 році повернувся до Вірменії, а потім переїхав в Тифліс. У 1908 році знову заарештований, разом зі 158-ю вірменськими громадськими діячами, і посаджений на півроку в Тифлисскую в'язницю.

У 1911 році був вигнаний з Російської Імперії за революційну діяльність, оселився в Німеччині. У 1914 році заснував, спільно з Йоганнесом Лепсиусом і Паулем Рорбахом, Німецько-вірменська громада. Спалахнула в тому ж році Перша світова війна стала причиною організованого младотурками (союзниками Німецького Рейху) геноциду вірменського народу. Чому Німецько-вірменська громада не змогло перешкодити …

Аж до 1936 року Ісаакян жив в основному за кордоном (Франція, Швейцарія та ін.), Особисто був знайомий з багатьма інтелектуалами свого часу. Всі ці роки Ісаакян входив в Дашнакцутюн і відзначився антирадянськими висловлюваннями.

Після повернення в СРСР був головою СП Вірменської РСР. Академік АН Вірменської РСР (1943). Депутат ВР Вірменської РСР 2-4 скликань.

В цей час Ісаакян перебував під захистом Першого секретаря ЦК КП Вірменії Г. А. Арутінова. У 1937 році він викреслив зі списку представлених НКВС СРСР до арешту багатьох видних вірменських діячів, серед яких був і Ісаакян. Також для Ісаакяна, як і для деяких інших представників вірменської інтелігенції, був побудований особняк в Єревані.

А. С. Ісаакян помер 17 жовтня 1957 року. Похований в Єревані в Пантеоні імені Комітаса.

Примітки[ред.ред. код]