Перейти до вмісту

Авл Вергіній Трікост Целіомонтан (консул 494 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авл Вергіній Трікост Целіомонтан
лат. A. Verginius A.f. Tricostus Caeliomontanus Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніAulus Virginius Tricostus Caeliomontanus
Народився6 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаконсул
Термін494 до н. е.
ПопередникАппій Клавдій Сабін Інрегіллен
НаступникПостум Коміній Аврунк
РідВергінії
БатькоАвл Вергіній Трікост Целіомонтан
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо і невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиТіт Ветурій Гемін Цикурін

Авл Вергі́ній Тріко́ст Целіомонта́н (лат. Aulus Virginius Tricostus Caeliomontanus; ? — після 487 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 494 до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Вергініїв. Син Авла Вергінія Трікоста Целіомонтана. Про молоді роки немає відомостей.

У 494 до н. е. його обрано консулом разом з Титом Ветурієм Геміном Цикуріном. Тоді тривала Перша Латинська війна. Разом з колегою розпочав набір війська, чим викликав невдоволення плебсу. Тому сенат призначив диктатора Манія Валерія Волуза Максима. Авлу Вергінію було доручено очолити кампанію проти вольсків. Він на чолі 3 легіонів успішно діяв проти ворогів, захопивши місто Велетрі, де заснував римську колонію.

Проте в цей час плебеї виступили проти патриціїв і пішли на Священну гору (так звана сецесія), що одразу призводило до припинення економічного життя в Римі. Тому було сформована комісія з 10 сенаторів, куди увійшов Авл Вергі́ній, для перемовин з плебеями.

У 487 до н. е. як військовий трибун брав участь у війні проти вольсків. Про подальшу долю його немає відомостей.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hans Georg Gundel: Verginius 11). У: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VIII A,2, Stuttgart 1958, Sp. 1520—1522. (нім.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic